Використання наради входы пыдготовки
справи до судового розгляду в господарському процесі України
Родзін
А.В., студент
Науковий
керівник:
Гаджиєва Ш.Н., к.ю.н.
Запорізький
національний університет
Підготовка
справи до розгляду є одним з актуальних питань господарського процесуального
права. Значна увага привертається до окремих форм організації підготовки справи
до розгляду. Зокрема, вітчизняна правова традиція апелює до співбесіди суду зі
сторонами (представниками сторін).
Сучасна
правова наука наділяє співбесіду важливим значенням. Так. В. Т. Барбакадзе
відстоюється позиція про те, що співбесіда є необхідним і обов’язковим етапом
при підготовці справи до судового розгляду, на якому детально опрацьовується
справа. Мета співбесіди планування та створення умов для якісної та повної
підготовки справи до судового розгляду.
Завдання:
а)
з’ясування обставин, що стосуються сутності заявлених вимог та заперечень:
б)
реалізація обов’язку сторін по розкрито та наданню доказів:
в)
встановлення психологічного контакту, що сприяє виявленню зацікавленості сторін
у результаті справи та укладенні мирової угоди.
Я.
X. Беков вважає, що співбесіда судді зі сторонами представляє собою спосіб
підготовки справи до судового розгляду, що реалізується через бесіду судді зі
сторонами (стороною), що використовується суддею за його розсудом або по
ініціативі сторін для встановлення фактичних обставин справи, визначення
характеру правовідносин сторін, розкриття доказів, примирення сторін, вирішення
інших підготовчих питань.
О.
С. Шумейко пропонує документування процесуальних дій на стадії підготовки двома
шляхами: обмін позивача та відповідача письмовими поясненнями: у вигляді
протоколювання співбесіди сторін, котра передує призначенню справи до судового
розгляду .
Окремі
науковці зазначають, що у правовій традиції українського судочинства відсутня
можливість обговорення на так званих закритих, приватних частинах конференції
(наради) питань фактів і права головуючим
зі стороною позивача у відсутності сторони відповідача і навпаки - зі
стороною відповідача під час досудового врегулювання. Із подібним зауваженням
можна погодитися тільки частково. Дійсно, ГПК прямо не називає співбесіду в
якості дії, що проводиться під час підготовки справи до судового розгляду,
однак із змісту ст. 65 ч. 1 п. З ГПК слідує відповідне право суду.
Отже, основа нормативної регламентації співбесіди існує, однак потребує
ретельної розробки та деталізації.
Увага
до розкриття потенціалу співбесіди підвищується з огляду на практику зарубіжних
держав. Так, процесуальним законодавством Канади передбачено
процедури досудового врегулювання спору які здійснюються у формі попередньої
(досудової) наради. Важливою ознакою досудової наради є
конфіденційність, а суддя, який її проводив, не може розглядати справу по суті.
Англійське судочинство передбачає проведення нарад, кількість яких по справах
комерційного характеру не обмежується.
Співбесіда
або нарада представляє собою форму процесуальної діяльності, котра
характеризується відсутністю давнішнього формалізму, тісним спілкуванням судді
із представниками сторін, можливістю вільного діалогу між учасниками справи.
Тому співбесіда є найбільш перспективним способом вирішення таких завдань, як
примирення сторін, з’ясування характеру спірних відносин, уточнення фактичних
обставин справи та позицій сторін. Співбесіда найбільш «неформальний» елемент
процесу, переваги якого мають бути використані максимально ефективно. Варто
надати суду право проводити співбесіду з кожною із сторін окремо або спільну
співбесіду (нараду). Передумовою ефективного проведення співбесіди є повне
ознайомлення сторін та суду із їх позиціями у справі, отже, співбесіда має
призначатися після отримання відзиву на позов від відповідача.
Отже,
процедура співбесіди (наради) представляється нам перспективною, особливо з
огляду на потенційно високу вірогідність виконання одного з пріоритетних
завдань етапу підготовки — примирення сторін.
Література
1. Барбакадзе
В. Т. Подготовка дела к судебному разбирательству как стадия арбитражного
процесса. Дис.. канд. юрид. наук: 12.00.15 / Барбакадзе Вахтанг Тамазиевич;
СГАП - Саратов, 2006. - 26 с.
2. Беков
Я. X. Подготовка дел к судебному разбирательству в гражданском
судопроизводстве: автореф. дисс. канд. юрид. наук. 12 00 15 / Беков Якуб Хасмагометович; Российская
академия государственной службы при Президенте Российской Федерации - М„ 2009.
33 с. „ .
3. Бочарова
Н. С. Основные черты гражданского процесса Канады, судебная система, источники,
принципы: дис. ...канд. юрид. наук. 12.01.15 / Бочарова Наталия Сергеевна; МГУ
М. 2006 -219 с.
4. Кудрявцева
Е. В. Гражданское судопроизводство Англии / Е. В. Кудрявиева. - М.: Городец,
2008. — 320 с.
5. Личман Л.
Процедура досудового врегулювання у цивільному судочинстві України як судовий
спосіб розв’язання спору / Вісник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
—2012. —№ 4. — С. 34—37.
6. Мельник М.
Процедури досудового врегулювання спорів за законодавством України і Канади:
порівняльно правовий аспект / Вісник Вищої кваліфікаційної комісії суддів
України. 2012. — № 4. С. 41 44.
7. Шумейко
Е. С. Подготовка дел к судебному разбирательству: дисс. ...канд. юрид. наук.:
12.00.03 / Шумейко Елена Сергеевна; СГАП - Саратов. 2000. — 183 с.