ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА И СПОРТ / 2. Развитие физической культуры и спорта в современных условиях.

Кандидат наук із фізичного виховання і спорту Пантік В.В.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Україна

Структура захворюваності студентів Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

Сьогодні відбувається активний пошук нових форм і ефективних методів фізичного виховання студентської молоді. Аналіз останніх досліджень показує, що незважаючи на державний пріоритет фізичного виховання, фізичний стан та здоров’я студентської молоді в Україні невпинно погіршується [1; 2; 3; 4; 5].

Здоров’я – це здатність взаємодіючих систем організму забезпечувати реалізацію генетичних програм, розумової діяльності, напрямках на соціальну та культурну сферу життя. Здоров’я забезпечує пристосування організму до мінливих умов внутрішнього і зовнішнього середовища [2].

Проблема підвищення фізичної активності стає чимраз актуальнішою через високу захворюваність серед студентської молоді, що призводить до збільшення кількості студентів у спеціальних медичних групах, зростання кількість молодих людей, які страждають хронічними захворюваннями [1; 2; 3].

Фізична культура у вищій школі розглядається як один із засобів лікування та профілактики різних не інфекційних захворювань [4; 5]. Заняття фізичними вправами активізують і удосконалюють обмін речовин, покращують діяльність функціональних систем організму. Однак, для того, щоб фізичні вправи дійсно мали оздоровчий ефект та сприяли оздоровленню організму, фізичні навантаження на заняттях повинні бути адекватними фізичному та соматичному стану студентів.

У зв’язку із цим є актуальною проблема вивчення стану здоров’я молоді, що навчається у вищих навчальних закладах освіти, структура їх захворюваності по нозологічних формах, що є метою даної роботи.

Результати дослідження та їх обговорення. У дослідженні прийняли участь студенти Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки І курсу 2015/2016 н. р. Ми проаналізували результати щорічного медичного огляду першокурсників та структуру їх захворювань (табл. 1).

Таблиця 1

Результати обстежень студентів першого курсу СНУ імені Лесі Українки
на початку 2015/2016 н. р.

Факультет	Усього студентів	Оглянуто студентів		Виявлено захворювань
		осіб	% до заг. кількості	осіб	% до заг. кількості
Інформаційних систем, фізики та математики	47	40	85,1	29	72,5
Юридичний	57	50	87,7	34	68,0
Біологічний	80	71	88,8	47	66,2
Географічний	140	120	85,7	76	63,3
Іноземної філології	148	140	94,6	87	62,1
Психологічний	71	60	84,5	36	60,0
Педагогічний факультет	89	80	89,9	47	58,8
Міжнародних відносин	84	75	89,3	43	57,3
Історичний	104	98	94,2	56	57,1
Соціальних наук	34	30	88,2	17	56,7
Економіки та управління	141	121	85,8	67	55,4
Хімічний	63	59	93,7	32	54,2
Філології та журналістики	123	116	94,3	56	48,3
Всього	1249	1120	89,7	671	59,9

За результатами медичних обстежень на початку навчального року майже у 60% студентів було виявлено порушення здоров’я. Найбільший рівень захворюваності виявлено на факультеті інформаційних систем, фізики та математики (72,5 % від кількості оглянутих студентів), а також на юридичному географічному, біологічному факультеті, факультеті іноземної філології та інформаційних систем. Серед обстежених студентів першого курсу значна частка першокурсників має по декілька захворювань.

Серед обстежених студентів 1-го курсу 2015/2016 навчального року 50,0 % входили до основної медичної групи; 16,2 % – до підготовчої; 21,8 % – до спеціальної групи; частка звільнених від занять становила 12,0 %. За час навчання у вищому навчальному закладі кількість студентів основної медичної групи скорочується, натомість збільшується кількість студентів підготовчої та спеціальної медичних груп. Структура захворюваності студентів за нозологічними формами представлена на рис.1.

Рис.1. Структура захворювань студентів 1-го курсу 2015/2016 н.р., %

Серед причин низького рівня здоров’я першокурсників варто назвати недостатньою рухову активність, інформаційне та емоційне перевантаження, що зумовлене інтенсивними темпами сучасного життя. Саме недостатня рухова активність чинить негативний вплив на стан опорно-рухового апарату, дихальну, серцево-судинну, ендокринну та центральну нервову системи. Підтвердженням цього слугують результати дослідження, згідно яких найбільша частка захворювань серед студентів припадає на опорно-руховий апарат (18,5%) та ендокринну систему (16,2%).

Відтак, заняття фізичною культурою і спортом має вагоме значення для студентів усіх спеціальностей, а не тільки для тих, які вимагають особливої фізичної підготовленості. Зниження рухової активності веде до зниження тренованості організму та впливає на послаблення розумової й фізичної працездатності, тоді як раціонально побудована система фізичної підготовки студентів призводить до позитивного зростання функціональних можливостей і систем організму за рахунок удосконалення адаптаційних механізмів.

Висновки. Стан здоров’я студентської молоді в Україні з кожним роком погіршується. За результатами дослідження патології здоров’я різного роду виявлено у 60 % обстежених студентів першого курсу.

Найбільший відсоток виявлених патологій належить захворюванням, які пов’язані зі зниженням рухової активності молоді.

Раціонально побудована системи занять фізичною культурою є одним із основних засобів підвищення адаптаційних механізмів та функціональних можливостей організму у протидії захворюванням, що спричинені обмеженням рухової активності.

Література:

1. Мозговий О.І. Загальна характеристика стану здоров’я студентів ВНЗ / О.І. Мозговий, Донченко І.С // Вісник Запорізького національного університету. – 2012 – № 2(8). – С. 92-97.

2. Сичова Т. В. Інноваційні технології зміцнення здоров’я студенток у процесі фізичного виховання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фіз. виховання і спорту: спец. 24.00.02 / Т. В. Сичова; Дніпропетр. держ. ін-т фіз. культури і спорту. – Дніпропетровськ, 2012. – 20 с.

3. Цьось А. Рухова активність у мотиваційно-ціннісних орієнтаціях студентів / А. Цьось, А. Шевчук, О. Касарда // Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві : зб. наук. пр. Східноєвроп. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2014. − № 4 (28). − С. 83-87.

4. Пантік В. Показники фізичного стану та рівня інтересу до фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів (на прикладі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки) / В. Пантік, О. Митчик, Е. Навроцький // Нова педагогічна думка. – 2014. – № 1. – С. 123-125. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2014_1_40

5. Цимбалюк С. М. Теоретичні передумови формування культури здоров’я студентів / С. М. Цимбалюк / Матеріали Х міжнародної науково-практичної конференції студентів і аспірантів „Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень” (17-18 травня 2016 року) : у 3 т. Т. 3. – Луцьк : Терен, 2016. – С. 444-447.