Экономические науки/10.Экономика предприятия

Жадовець О.В.

Аспірант кафедри обліку і фінансів

Міжнародний науково-технічний університет

ім. академіка Юрія Бугая

м. Київ, Україна

Проблеми лібералізації підприємницької діяльності в Україні

Постановка проблеми. Підприємницька діяльність є основою економічного і соціального розвитку, вирішення соціальних проблем, подолання бідності та забезпечення високого рівня життя громадян. Тому в кожній країні питання створення належних умов для відповідального перед державою, соціально-орієнтованого, спрямованого на вирішення як поточних, так і довгострокових задач бізнесу завжди належали до першочергових. Така діяльність передбачає вирішення цілого комплексу складних, нерідко суперечливих проблем з урахуванням загальнодержавних та регіональних інтересів, а також мотивів діяльності різних соціальних груп населення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблематика розвитку підприємницької діяльності та її особливостей у сучасних умовах вітчизняної економіки та світових глобалізацій них процесів є об’єктом дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Зокрема слід відзначити науково-практичні дослідження з питань лібералізму та лібералізації економіки в працях Б. Кістяківського, О. Пасхавера, І. Бураковського, В. Ланового, В. Дубровського, Л. Мізеса, Ф. Хайека, Т. Палмера, А. Ілларіонова, Дж. Саллівана, М. Фрідмана, Е. Сото та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. В Україні на даний час масово закриваються малі і середні підприємства (МСП), у великих компаніях йде оптимізація кількості працюючих. Це вкрай негативно відображається на ринку праці та рівні безробіття.

У 2014 р. МСП України працювало 60% усіх працюючих. Реальний відсоток працюючих на таких підприємствах вищий, але податковий тягар (навіть без урахування корупційної складової) заганяє цих підприємців у «тінь». Адже офіційно не оформлені робітники позбавлені соціальних гарантій, немає надходжень до бюджету, Пенсійного фонду. Уряд планує скасування спрощеної системи оподаткування, та обов'язкове впровадження розрахунково-реєстраційного обладнання (РРО) для підприємців ІІ і ІІІ групи.

Така ситуація не тільки вбиває підприємництво, але і створює серйозну загрозу, руйнуючи головну соціально-амортизаційну функцію МСП – працевлаштування населення.

Метою статті є оцінка стану підприємницької діяльності в Україні та розробка пропозицій щодо її подальшої лібералізації.

Вступ. Сучасний стан розвитку підприємництва в Україні можна охарактеризувати як незадовільний. Значний вплив на дану ситуацію зумовила несвоєчасна адаптація до ринкових відносин, а також наслідки світової економічної кризи. Для покращення ситуації необхідним є створення механізмів, які б стимулювали суб’єктів господарювання нарощувати обсяги та підвищувати ефективність виробництва, оновлювати виробничу матеріально-технічну базу. Але реальне становище підприємництва свідчить про ряд істотних перешкод. Адже реформи, що проводяться, не завжди відповідають рівню розвитку підприємництва, а недосконалість інституційного середовища підприємництва призводить до загрозливого обмеження свободи підприємницької діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Існує багато підходів до визначення сутності підприємницької діяльності та підприємництва. У широкому розумінні підприємництво представляє собою самостійну діяльність людей, що організовують виробництво або торгівлю, тобто мають свою власну справу, яка надає дохід.

Законодавством України визначено, що підприємництво – це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик здійснювана діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством [1].

Офіційна статистика підтверджує, що кількість підприємців скорочується катастрофічними темпами. У Мін'юсті підрахували, що у 2014 р. закрилося на 412,2 тис. більше середніх підприємств (СП), ніж зареєстровано нових. За перший квартал 2015 р. різниця між ліквідованими і новоствореними СП склала 95,7 тис. Для порівняння: за перші три місяці 2014 р. число закритих приватних підприємців перевищувало зареєстрованих тільки на 1,5 тис. (Таблиця 1) [2].

Таблиця 1

Стан приватного підприємництва в Україні, тис.

Рік	2012	2013	2014	І кв. 2014	І кв. 2015
Кількість зареєстрованих фізосіб-СПД	164,923	164,570	129,080	31,546	33,583
Кількість призупинених СПД	179,080	141,601	541,276	33,046	129,332
Приріст	- 14,157	22,969	- 412,196	- 1,500	- 95,749

Джерело: ДП «Інформаційно-ресурсний центр»: http://irc.gov.ua/

Це багато в чому пов'язане з військовим конфліктом і окупацією значної частини території України. Показники Криму і Донбасу вплинули на картину по країні в цілому. Від того, що підприємства не можуть вести діяльність на території АТО, страждають і інші пов'язані бізнеси - логістика, консалтинг і т.п.

Підприємницька діяльність також страждає від економічної кризи і девальвації гривні. За оцінками асоціації власників МСП «Центр», близько 30-35% підприємців в Україні торгують імпортом в роздріб або дрібнооптовими партіями [3]. Тому через трьохкратне подорожчання долара вони опинилися на межі виживання. Проблему посилила наявність у підприємців валютних позик, що підвищилися в ціні, і дефіцит оборотних коштів через практично повну зупинку банківського кредитування в період, що аналізується.

У першому кварталі 2015 р. кількість ново-зареєстрованих приватних підприємців знову незначно зросла - на 2 тис. проти першого кварталу 2014 р. Але це, швидше за все, не має нічого спільного з пожвавленням приватної ініціативи. Через кризу деякі категорії роботодавців, наприклад, у сфері медіа, маркетингу, IT, стали активніше переводити найманих працівників на інші форми зайнятості, в тому числі підприємницьку діяльність. Свою роль зіграли і зміни до Податкового кодексу, які набули чинності в 2015 р. Вони частково спростили життя підприємців. Для підприємців, які працюють з компаніями за трудовими договорами, ставка податку була знижена з 5 до 4% річного доходу, якщо «спрощенець» не є платником ПДВ, і з 3 до 2 % з отриманого доходу за умови сплати даного податку.

Внаслідок цього державна фіскальна служба зафіксувала зростання сплати єдиного податку в першому кварталі 2015 р. Незважаючи на масове закриття СПД, до зведеного бюджету підприємці сплатили 2,57 млрд. грн. проти 2,35 млрд. за перший квартал 2014 р. (Таблиця 2). Таку стабільність податкових надходжень від приватних підприємств експерти пов'язують з тим, що при закритті СПД податкова в ході перевірок дораховує суми [4].

Таблиця 2

Податкові надходження від СПД України, млрд. грн.

Бюджет	на 1.04.2014 р.		на 1.04.2015 р.
	Загальні надходження	У т.ч. від фізосіб-СПД	Загальні надходження	У т.ч. від фізосіб-СПД
Зведений	93,5	2,35	126,4	2,57
Місцевий	20,97	2,1	21,04	2,24

Джерело: ДФС: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/191540.html; http://sfs.gov.ua/media-tsentr/ novini/192250.html

Загалом, динаміка змін умов та напрямів розвитку малих підприємств (МП) та сфери підприємництва в цілому у період поширення кризових явищ у вітчизняній економіці характеризується такими тенденціями:

- зменшення обсягів реалізованої продукції суб’єктами малого підприємництва у зв’язку зі зниженням споживчого попиту на внутрішньому та зовнішньому ринках, вивільненням робочої сили, нерозвиненістю інфраструктури;

- зростання кількості збиткових МП, особливо у сфері операцій з нерухомим майном, орендою, інжинірингу та надання послуг підприємцям;

- зменшення кількості працівників на МП майже в усіх видах економічної діяльності із одночасною зміною структури зайнятих із зміщенням в напрямі робочих місць із нижчим рівнем соціальних гарантій;

- перетікання зайнятості у сферу послуг;

- збереження значних витрат часу на проходження офіційних процедур для

започаткування власного бізнесу в Україні;

- збереження значних обсягів витрат, пов’язаних із ліквідацією підприємств,

що становлять 42% від середнього доходу на душу населення;

- зростання часових і грошових витрат підприємців на реєстрацію власності

та проходження дозвільних процедур;

- збереження рекордно незадовільних показників в оподаткуванні діяльності.

Такі тенденції є загрозливими та потребують відповідного втручання й коригування ситуації.

Міністерство фінансів анонсувало роботу над новим проектом податкової реформи. Одним з нововведень має стати скасування спрощеної системи оподаткування [5].

Запропоноване веде не до розвитку підприємницької діяльності, а до закриття бізнесу, а це допустити ні в якому разі не можна. Наслідком такої реформи стане остаточна «тінізація» підприємницької діяльності з відповідними наслідками: зменшенням сплати податків, одночасним зменшенням доходів місцевих, державного бюджетів та державних фондів, соціального страхування, збільшенням безробіття, криміналізації бізнесу і процвітання корупції.

Питанням, яким живуть усі представники МСП України останнім часом – це обов'язкове впровадження РРО для підприємців ІІ і ІІІ групи. Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики прийняв у першому читанні законопроекти №1718 і №1088 з поправкою про відстрочку обов'язкового впровадження РРО до 1.01.2016 р., однак на засіданні в ВР їх так і не розглянули. Разом з тим на підтримку законопроекту №1718, який скасовує цю норму, проходять масові акції протесту в яких беруть участь бізнесмени з усієї України [6].

Сьогодні підприємців в умовах економічної кризи все більше турбують проблеми виживання, виплат зарплат найманим співробітникам, виручки, низької платоспроможності населення, порожніх полиць, врегулювання відносин з перевіряючими органами, які часто-густо, як і раніше, вимагають хабарі. Замість пошуків вирішення перерахованих вище проблем, кожен переймається де знайти гроші на покупку і обслуговування касового апарату.

У Європі введення РРО зробили без потрясіння для МСП з метою допомоги. У Німеччині, наприклад, підприємці всю свою продукцію проводять через РРО для контролю проведених операцій, виручки, залишків тієї чи іншої продукції і грошей у касі, а не для того, щоб відправити звіт в фіскальну службу. Введення РРО в Україні ще більше зажене підприємництво в тінь. Ще більше держава буде недоотримувати податків від малої і середньої бізнес-діяльності.

Перш за все сфера підприємництва потребує відповідної лібералізації та вдосконалення державної регуляторної політики одночасно зі стимулюванням інноваційної активності підприємств. Це дасть змогу забезпечити принципово нові умови для розвитку МСП та створити засади для подальшого їх стратегічного розвитку, зокрема інноваційного.

Лібералізація підприємницької діяльності представляє собою одну з основних умов її стабільного розвитку. В цілому, лібералізація – це питання розширення економічної свободи, свободи економічної діяльності всіх суб’єктів господарювання будь-якої форми власності, зняття або зменшення політичних, юридичних і адміністративних обмежень приватної ініціативи [7].

Процес лібералізації економіки дає більші можливості для використання механізмів ринкового регулювання, зменшення втручання держави у сферу підприємницької діяльності у різних формах адміністративного та прямого державного регулювання. Основною функцією держави стає створення та збереження конкурентного середовища, сприяння розвитку МСП.

Важливим напрямом економічної лібералізації є сприяння розвитку підприємництва. Слід ввести повідомчий принцип відкриття власного підприємства, що не передбачає отримання жодних дозволів.

Лібералізація зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) бачиться наступним чином: відкриваються повністю всі кордони на Захід; водночас зміцнюється східний кордон; дозволяється ввозити і вивозити ті товари, які учасники ЗЕД вважають за потрібне.

Заступник голови Єврокомісії (ЄК) та єврокомісар з питань промисловості та підприємництва А. Таяні висловив думку щодо покращення клімату в діяльності МСП: «Ми вже покращили правила для малих і середніх підприємств. Ми також намагаємося зменшити адміністративне навантаження. Моя мета полягає у тому, щоб створити умови, за яких можна було б створювати новий бізнес протягом трьох днів, заплативши усього 100 євро. Ми також прагнемо полегшити доступ до кредитування. Ми організували форум для малого і середнього бізнесу, щоб пояснити, яким чином отримати доступ до фінансування. Ухвалено також Європейську директиву щодо затримання платежів. Її мають запровадити в усіх країнах ЄС. Уряд повинен здійснювати платежі для малих і середніх компаній не довше, ніж 30-60 днів. Інакше їх будуть штрафувати на 8% Усі країни-учасниці повинні цього дотримуватися. Якщо платежі для дрібних компаній затримувати на рік, це може спричинити їхню загибель. Відтак, будуть втрачені робочі місця для десятків тисяч людей» [8]. Зазначені заходи є дуже доречними і для України.

Також ЄК запропонувала розвивати нові економічні галузі: космос, туризм, нанотехнології, біотехнології. Це сучасні галузі, в яких Європа і країни, які будуть наслідувати її приклад, можуть досягти успіху. Існує європейський проект “Галілео”, за яким 30 супутників буде запущено до кінця 2020 р. Супутники надаватимуть послуги в різних галузях: сільське господарство, транспорт, охорона здоров‘я, цивільна оборона, рибальство. Це ті галузі, де можна дуже добре заробити. Особливо це стосується МСП.

Позитивним є те, що уряд України вирішив залучити 400 млн. євро від Європейського інвестиційного банку на кредитування МСП України. Водночас Європейський банк реконструкції і розвитку розпочав програму допомоги українському агробізнесу, орієнтовану на МСП [9].

Висновки. Отже, держава створює правове поле для ведення бізнесу й те, наскільки воно буде досконалим, безпосередньо впливатиме на успішність діяльності підприємця. Досвід зарубіжних країн повинен стати основою для удосконалення організації бізнесу в Україні. Політика держави повинна бути спрямована на всебічну підтримку розвитку бізнесу через спрощення системи оподаткування, пільгове кредитування, державні гарантії від банкрутства, подолання надмірної бюрократизації, стимулювання інноваційної діяльності та інші заходи, щоб підняти економіку України на сучасний європейський рівень.

Література:

1. «Про підприємництво». Закон України від 26.02.91 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mon.gov.ua.

2. ДП «Інформаційно-ресурсний центр». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://irc.gov.ua/

3. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.depo.ua/ukr/money/malyy-biznes-bezhit-s-ukrainy-12022015155600

4. «В Украине умирает частная инициатива»/ «Власть денег» - май 2015 г. - №5(430).

5. Інформаційно-аналітичний вісник «Реформи» 23-29 липня 2015 р.

6. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/news/Novyny/106457.html

7. Сакс Дж. Рыночная экономика. – М.: Инфра - М, 1994.

8. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua.euronews.com/2012/10/15/antonio-tajani-on-smes-strategy-and-new-economy/

9. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua-ekonomist.com/8981- yevropa-dopomozhe-malomu-serednomu-bznesu-ukrayini-vklyuchno-z-slskim.html