Экономические
науки/Экономика предприятия.
Швед
Т.В.
Національний
університет харчових технологій, Україна
ВПЛИВ ЕКСПОРТНОГО МИТА НА
РОЗВИТОК ОЛІЙНО-ЖИРОВОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
Головним інструментом
державного регулювання діяльності олійно-жирової галузі є відсоткова митна
ставка на експорт насіння олійних культур, в першу чергу, на насіння соняшнику.
Вперше
експортне мито на насіння соняшнику було запроваджено у січні 1993 р. за
ставкою 30% терміном дії до грудня 1993 року відповідно до положення Декрету
КМУ від 11.01.93 р. № 3–93. В наступні роки експортне мито не застосовувалось,
що негативно вплинуло на загальний стан
олійно-жирової галузі України. Так, у 1998 році з 2,3 млн. тонн валового збору
насіння соняшнику було експортовано майже половину – 0,9 млн. тонн, що призвело
до виникнення дефіциту олійної сировини для переробки на внутрішньому ринку і,
в результаті, закупівлі насіння соняшнику з Аргентини і Турції за більш
високими цінами. Для відновлення галузі та завантаження виробничих потужностей
вітчизняних олійно-жирових підприємств (рівень завантаження виробничих
потужностей становив 54 %) було впроваджено експортне мито на насіння соняшнику
у розмірі 23 % відповідно до Закону України «Про ставки вивізного (експортного)
мита на насіння деяких видів олійних культур» (від 10.09.1999 р., № 1033-XIV) [1].
Протягом вересня 1999 р. – липня 2000 р. виробництво соняшникової олії
підприємствами харчової промисловості всіх форм власності збільшилось порівняно
із аналогічним періодом попереднього сезону на 63%, експорт насіння соняшнику
зменшився у 2,2 рази при одночасному зростанні експорту соняшникової олії на
73%. Таким чином, відбулася певна переорієнтація трейдерів з експорту насіння
соняшника на експорт соняшникової олії та суттєвого підвищення на неї внутрішнього
попиту з боку населення внаслідок зниження роздрібних цін.
У 2001 році Законом України «Про ставки вивізного
(експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» (від 21.06.2001 р.,
№ 2555-ІІІ) експортне мито було зменшено до 17 %, скасовано положення за яким
попередні ставки експортного мита повинні були діяти до липня 2002 року та
введено заборону на вивезення з митної території України насіння
соняшнику, яке використовувалось в операціях з давальницькою сировиною в
зовнішньоекономічних відносинах [2]. Такі заходи значно зменшили обсяг експорту насіння соняшнику та
дозволили переорієнтувати діяльність вітчизняних переробних компаній на
виробництво олії всередині країни. Після вступу України до СОТ набув чинності
Закон «Про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного)
мита на насіння деяких видів олійних культур» (від 07.07.05 № 2773-IV) [3],
згідно якого експортне мито на насіння соняшнику було знижено з 17% до 14 % і
визначено з 01.01.2012 р. на рівні 10% від митної вартості з поступовим
зменшенням на 1% протягом 10 років до нульового рівня. Поряд з цим, поступове
зниження експортного мита заміщуватиметься додатковим збором, який
компенсуватиме різницю між відповідною щорічною ставкою мита та показником у 10
% (сума мита і додаткового збору). Протягом 15 років (2012–2027 рр.)
застосовуватиметься податок (а не експортне мито), еквівалентний діючому миту.
Так, у перший рік (2012 р.) розмір експортного мита становитиме 9 %, а
додатковий збір – 1 %; наступного року мито становитиме 8 %, а збір – 2 %,
відповідно. Таким чином, захисні заходи залишатимуться фактично незмінними.
В червні
2013 року Комітет Верховної Ради
України з питань податкової та митної політики розглянув проект Закону про
внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита
на насіння деяких видів олійних культур» щодо скасування вивізного
(експортного) мита на насіння соняшнику (02.04.2013 р.). Відповідно до даного проекту з метою підтримки
сільськогосподарських виробників було запропоновано скасувати вивізне
мито на насіння соняшнику з 01 січня 2014 року, яке згідно з діючою нормою
встановлене в розмірі 16% митної вартості товару і поступово зменшене до 10% у
відповідності до зобов’язань перед СОТ. Під час обговорення вказаного законопроекту
народні депутати-члени Комітету та аналітики та учасники олійно-жирової галузі
зауважили, що олійно-жировий комплекс України став таким сектором аграрного
виробництва, де завдяки запровадженню економічних заходів регулювання ринку, і
в першу чергу експортного мита на насіння соняшнику, встановлено баланс
економічних інтересів держави, сільськогосподарської та переробної сфер
виробництва і споживачів. Отже, через відсутність вагомої аргументації та
обґрунтувань щодо негативного впливу експортного мита на розвиток сільського
господарства України, на інвестиційний клімат та економічний потенціал України
вищеназвані законодавчі ініціативи Комітетом підтримані не були.
Крім того,
питання застосування експортного мита на соняшник було одним з найбільш складних
у переговорах про зону вільної торгівлі Україна–ЄС. Вимога ЄС до України
відмінити експортне мито на соняшник пов’язана з бажанням забезпечити свої
олійно-жирові підприємства власною сировиною, оскільки дефіцит насіння
соняшнику в Євросоюзі складає близько 15 млн. тонн на рік. За результатами переговорного
процесу досягнуто домовленості щодо запровадження на 15 років після підписання
Угоди механізму захисту експорту соняшнику, яким передбачено застосування,
зокрема, і експортного мита. Таким чином, згідно діючих на даний момент часу
домовленостей, ЄС не вимагає термінового скасування експортного мита на насіння
соняшнику.
Слід зазначити, що найбільші світові виробники
насіння соняшнику та основні світові
конкуренти України захищають свої національні інтереси з використанням
експортного мита на насіння соняшнику. Так, Аргентина збільшила його з 32% до
39%, в Російській Федерації наразі діє мито в розмірі 20% на насіння всіх
олійних культур).
У Верховній Раді України
13.05.14 року було зареєстровано проект Закону України «Про ставки
вивізного (експортного) мита на олію соняшникову
(неочищену)» № 4858, яким
пропонувалось встановити з 01.01.15 року вивізне (експортне)
мито у розмірі 3% від митної вартості товару на олію соняшникову нерафіновану. В той час, як Європейський Союз створює сприятливі умови для експорту
українських товарів, зокрема, олії соняшникової, та знімає ввізні мита при їх
ввезенні на територію цих країн, в Україні несподівано пропонується обмежити
експорт олії соняшникової нерафінованої шляхом запровадження експортного мита. Європейський Союз вже запровадив
для України режим автономних
торговельних преференцій – одностороннє (з боку ЄС) скасування ввізних мит, яке стосується 94,7% від усього обсягу промислових
товарів та 83,4% сільськогосподарських
товарів та харчової продукції, що імпортуються
Євросоюзом з нашої держави, і діятиме до 1 січня 2016 року.
Більшість вітчизняних фахівців ринку олійних культур та
олії негативно оцінюють наслідки відміни мита на функціонування олійно-жирової
галузі – недозавантаженість виробничих потужностей внаслідок зростання експорту насіння соняшнику, скорочення пропозиції олійної продукції на
внутрішньому ринку, зменшення частки України як експортера соняшникової олії,
вірогідність ввозу олії в Україну з ЄС по європейських цінах, що призведе до зростання цін на олію на
внутрішньому ринку приблизно на 70 %, а на продукцію з використанням олії
(майонези, маргарини) – на 130-150 % та зростання ціни шроту, що зумовить зростання цін на
продукцію тваринництва [4].
Такі дії можуть призвести до втрати Україною зовнішніх
ринків збуту та її лідируючих позицій на ньому. Нашу нішу на зовнішньому ринку
соняшникової олії займе основний конкурент – Російська Федерація, яка поставляє
щорічно 1,5-2,0 млн. тонн олії соняшникової на експорт. Багато науковців передбачали, що впровадження
експортного мита негативно вплине на позицію України на світовому ринку олійних
культур і позбавить конкурентних переваг на ринку рослинних олій. Однак, як
було зазначено вище, за обсягами експорту соняшникової олії галузь вийшла на
перше місце в світі і поставляє її до 90 країн. У 2013-2014 МР Україна стала
головним експортером соняшникової олії в світі, її частка у світовому експорті
соняшникової олії склала 57,7%, тоді як Росії – 20,6%, Аргентини – 8,8%,
Туреччини – 5,0%, ЄС – 2,3%. За даними Укроліяпром у 2013/14 маркетинговому
році Україна експортувала 4,18 млн. тонн соняшникової олії на суму 3,56 млрд
дол. США проти 3,25 млн. тонн олії на суму 3,63 млрд. дол. США у 2012/13
маркетинговому році. Основними імпортерами української соняшникової олії у
2013/14 маркетинговому році стали: Індія – 1,562 млн тонн (37,3%), Європейський
Союз – 627 тис. тонн (15%), Китай – 498,3 тис. тонн (12%), Єгипет – 294,7 тис.
тонн (7%), Туреччина – 119,5 тис. тонн (2,9%). Порівняно з попереднім періодом
лише Індія збільшила на 8,6 в. п. імпорт української соняшникової олії,
натомість, Європейський Союз, Китай, Єгипет та Туреччина імпорт олії зменшили
на 2,4 в. п., 3 в. п., 6,4 в. п. та 8,1 в. п. відповідно [5].
Прибічники
введення мита бачать
позитив ще й в
тому, що це зможе підняти закупівельні ціни на олійно-жирову сировину та продукцію і
підвищити доходи агрогосподарств. Проте в цілому вигоди окремих учасників ринку будуть незначними в
порівнянні з втратами держави
в цілому і тому
держава має вести гнучку політику відносно обмеження експорту насіння
соняшнику та
соняшникової олії. Варто визначити, чи залишити 10%
мито, що діє зараз чи
встановити квоту в залежності від кон’юнктури
світового ринку на
соняшникове насіння і продукцію, що з нього виробляється.
Література:
1.
Закон України «Про ставки
вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур»: від
10.09.1999 р. №1033-ХІV // Офіційний
сайт Верховної ради України / Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1033-14
4.
Антонюк П. О. Аналіз впливу державного регулювання
на ринок олійножирової продукції
в Україні / П.О. Антонюк, В.М. Лисюк, О.П. Антонюк //
Економіка харчової промисловості – 2013. – № 2 (18). – С. 34-39.
5.
Олійно-жирова галузь України. Інформаційно-аналітичний
бюлетень олійно-жирової галузі України та Російської Федерації. Показники роботи
за 2013 рік та січень 2014 року, 2013/14 МР. – Х.: УкрНДІОЖ НААН. – 2014. – № 4 (28). – 98 с.