Секція/10. Економіка підприємства

Бабина О.Є.

Київська державна академія водного транспорту

імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

м. Київ, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПОТЕНЦІАЛУ ТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Транспортний сектор відіграє важливу роль у функціонуванні та розвитку економіки України, забезпечує зв’язок виробництва і споживання. Розвиток транспорту, з одного боку, є каталізатором розвитку економіки, з іншого – залежить від рівня її розвитку. Підвищені вимоги до стану вітчизняної транспортної галузі висуває також інтеграція економіки України в європейську та світову економіку, що означає інтенсифікацію міжнародних зв’язків та зростання обсягів торгівлі.

Транспортна система в цілому, і окремі підприємства транспорту зокрема, є складними соціально-економічними системами, оскільки їм притаманні такі загальні ознаки систем, як цілісність, наявність мети і критеріїв визначення ступеня її досягнення, наявність зовнішньої системи вищого рівня, можливість виділення в даній системі взаємозалежних підсистем та елементів. Крім того, транспортним підприємствам притаманні свої особливі риси, пов’язані з просторово-мережевим характером розташування її об’єктів, що обумовлює тісний взаємозв’язок з територією, розміщенням виробництва та системою розселення населення, властивостями транспортної продукції. Тобто, «ефективність транспортної системи не може розглядатись тільки з точки зору досягнення оптимальності виконання відповідних процесів усередині системи» [1], а передбачає визначення позасистемного ефекту.

Основною властивістю соціально-економічної системи, що забезпечує її розвиток, є наявність потенціалу системи. Серед особливостей продукції транспорту, які обумовлюють процеси формування та реалізації потенціалу транспортних підприємств, слід виділити наступні: підвищена енергоємність транспортного процесу, залежність від природно-географічних факторів, формування корисного ефекту транспорту в інших галузях, нематеріальний характер транспортної продукції (полягає у зміні просторового положення перевезених товарів); на транспорті процес виробництва і процес споживання продукції не розділені в часі (продукція транспорту споживається як корисний ефект, а не річ); транспортну продукцію не можна накопичити про запас (підвищення попиту на перевезення потребують використання додаткових провізних можливостей); у процесі роботи транспорту не створюється нової продукції (навпаки, цей процес супроводжується втратою фізичних обсягів вантажів); транспортна продукція викликає додаткові витрати у виробничих галузях (це призводить до розбіжності інтересів економіки в цілому і транспортної галузі); в процесі роботи транспорту не створюється нова продукція, а навпаки цей процес супроводжується втратою фізичних об'ємів вантажів тощо [1].

На формування потенціалу транспортних підприємств впливають зовнішні та внутрішні чинники. Водночас, розвиток транспорту впливає на формування ВВП і економічне зростання економіки [2].

Для визначення впливу чинників на обсяги перевезення вантажів та моделювання попиту в безперервному інтервалі часу використано технологію нерівномірних раціональних бе-сплайнів. Визначено вплив на обсяги перевезень вантажів в Україні таких чинників: номінальний ВВП; валовий внутрішній продукт (у фактичних цінах); чисельність наявного населення на кінець року; чисельність постійного населення (на кінець року); середня чисельність наявного населення; доходи населення; обсяг реалізованої промислової продукції; продукція сільського господарства (у постійних цінах 2010 р.); оптовий товарооборот підприємств (у фактичних цінах); обсяг роздрібного товарообороту підприємств (юридичних осіб); обсяг реалізованих послуг; експорт товарів і послуг; імпорт товарів і послуг; інвестиції в основний капітал (у фактичних цінах); капітальні інвестиції (у фактичних цінах); капітальні інвестиції за видами економічної діяльності (транспорт, складське господарство, поштова та курʼєрська діяльність) (у фактичних цінах).

Інтерпретація отриманих результатів моделювання свідчить, що досліджувані фактори у 2005-2013 роках на 92-99% описують результуючу функцію (обсяг перевезень). Розбіжність між динамікою обсягів перевезень і сумарним впливом визначених чинників у 2014 році пояснюється не контрольованістю суспільно-економічних процесів, що викликана дією політичних чинників, дестабілізацією політичної і економічної ситуації.

До внутрішніх чинників впливу на потенціал транспортного підприємства відносять такі: цілі і стратегію підприємства, кадрову політику, наявність рухомого складу відповідної структури, технології, організацію перевезень, якість послуг, фінансово-економічні можливості підприємства, рівень маркетингової діяльності, професійно-кваліфікаційні фактори, рівень організаційної культури, морально-етичні та соціально-психологічні фактори.

Аналіз показав, що вплив соціально-гуманітарних чинників на обсяги перевезень зростає, тобто змінюється пріоритетність чинників впливу на потенціал транспортного підприємства, що актуалізує необхідність зміни вектору першочергового управлінського впливу.

Специфіка транспорту впливає також на формування структури потенціалу транспортних підприємств. За функціональними елементами визначено такі складові їх потенціалу: виробничо-технологічну, маркетингову, трудову, фінансову, управлінську [3]. Запропонована структура потенціалу включає інноваційну, інформаційну, знаннєву та екологічну складові, що в умовах розвитку сучасного суспільства є запорукою успішної реалізації стратегії розвитку підприємства, мінімізації ризиків як операційної, так і інвестиційної діяльності.

Література:

1. Горев, А. Э. Основы теории транспортных систем: учеб. пособие / А. Э. Горев; СПбГАСУ. – СПб., 2010. – 214 с.

2. Щербанин Ю. А. Транспорт и экономический рост: взаимосвязь и влияние [Електронний ресурс] / Щербанин Ю. А. //Журнал Евразийская Экономическая Интеграция. – 2011. - № 3 (12). Режим доступу: www.eabr.org/general/.../n3_2011_6.pdf

3. Бабина О.Є., Карпенко О.О. Узагальнення властивостей економічного потенціалу в контексті системного підходу // Бізнес Інформ. – 2013. – №9. – C. 55–60.