аспірант Корсун А.С.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЛІЗИНГОВИХ ВІДНОСИН АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Підприємство може розв’язувати проблеми і завдання, які прямо не забезпечують суто економічних результатів. До таких належать:

- науково-технічні результати забезпечують підприємства аграрної сфери новітнім обладнанням на основі впровадження новинок науки і техніки;

- соціальні результати сприяють вирішенню проблем продовольчої безпеки населення;

- екологічні результати полягають у підтримці родючості грунтів та виробництві екологічно чистої продукції.

Обґрунтовуючи методичні підходи щодо оцінювання ефективності лізингових відносин в аграрній сфері економіки, можна навести систему методів, які ґрунтуються на основі використання комбінацій критеріїв.

«Безальтернативний» метод враховує один заданий критерій для вибору кращого варіанта (інші критерії не беруться до уваги). Метод простий, проте неповний, бо не враховує багатомірність лізингу.

Вибір варіанту на основі методу "блокування" здійснюється також на основі одного критерію, однак, додатково враховуються й інші, ті які за необхідності, можуть заблокувати вибір. Цей метод вибору доцільно використовувати тоді, коли рішення, прийняте на основі одного критерію, не спричинить суттєвого погіршення за іншими критеріями.

Метод «обмеження» полягає в тому, що вибір здійснюється за одним критерієм, але враховуючи обмеження за іншими критеріями. Перенесення частини критеріїв у категорію лімітованих зменшує багатозначну характеристику варіантів, які порівнюються. А це, в свою чергу, полегшує обґрунтування вибраного варіанта.

Рішення, яке приймається на основі методу "ранжування" передбачає вибір критеріїв шляхом їх ранжування, експертних оцінок значимості, взаємного порівняння. Перш за все, беруть до уваги критерії, які значно впливають на вибір (тобто, спочатку враховуються критерії високих рангів).

Можна також використовувати метод «синтезу». Критерії вище розглянуті зводяться до одного загального показника. Тим самим, багатозначне значення заміняється штучним, однозначним. Однозначна оцінка зручна при відборі потрібного критерію. Проте, синтез такого роду вимушений і не ідеальний спосіб багатостороннього об'єкта. Синтезований критерій позбавляє можливості розставляти акценти на потрібному критерії.

«Комплексний» метод передбачає включення в "синтезний" метод попереднього ранжування критеріїв. Сюди також можна включити метод «обмеження».

Період реформування економіки, як відомо, різко скоротив інвестиції в основний капітал аграрного сектору, не зважаючи на те, що в останні роки дещо пожвавились інвестиційні процеси саме в аграрні підприємства, – обсяги придбання сільгосптехніки залежно від виду скоротились у 15-20 разів, наявні потужності сільськогосподарського машинобудування використовуються в середньому на 10%, знос сільськогосподарської техніки на підприємствах АПК досяг 70%. Капітальні вкладення в аграрну сферу скоротилися у 20 разів в порівнянні з 2000 роком. Тому необхідною є мобілізація ресурсів на фінансування лізингових операцій для технічного переоснащення сільськогосподарських підприємств і створення сприятливого інвестиційного клімату у аграрному секторі економіки країни [2].

Покращення постачання сільськогосподарської техніки потребує розвитку лізингових відносин на основі приватних та державних інвестицій в цей сектор економіки. Фінансування на основі лізингу, його результативність потребує врахування інтересів всіх суб’єктів лізингових відносин (лізингоодержувача, лізингодавця, виробника предмету лізингу, страховиків, банків, інших учасників, які прагнуть отримати найкращі фінансові результати своєї діяльності). І основна роль тут повинна бути відведена державі та її регулюванню. Відповідно до обґрунтування методичних підходів щодо оцінювання лізингових відносин в аграрній сфері, варто визначити й розкрити суть компенсаційного механізму для купівлі сільськогосподарської техніки, що визначається системою регіональних нормативів [1].

Що стосується непрямих видатків, то тут єдиної думки немає. Деякі економісти вважають, що ті накладні видатки, які все одно мають бути зроблені, незалежно від установки нового обладнання, не повинні розглядатися, оскільки вони не дають збільшення грошових потоків і тому не можуть бути капіталізовані як частина видатків на установку.

Слід пам’ятати, що лізинг це один із способів вкладення інвестицій. В процесі отримання нової сільськогосподарської техніки беруть участь два суб'єкти: постачальник техніки та її одержувач. Відомо, що існують види лізингу, де представлені лише вказані вище суб’єкти. Якщо лізингова компанія має у власності об'єкти лізингу, то в лізингових відносинах представлені дві особи (без постачальника). В будь-якому разі, якщо лізингоодержувача не буде, то не буде самих лізингових відносин як таких. Лізингоодержувач визначає використовувати отримане обладнання для виготовлення продукції чи для виконання робіт або надання послуг. Тому лізингоодержувач своїм рішенням про прийняття участі у лізингових відносинах зумовлює інші управлінські рішення в даному процесі.

Література:

1. Гринчук Ю.С. Методологічні засади дослідження лізингової діяльності сільськогосподарських підприємств / Ю.С. Гринчук // Економіка АПК. – 2005. − № 4. – С. 90−94.

2. Резнік Н.П. Обґрунтування використання лізингу в АПК як ефективного механізму залучення інвестицій / Н.П. Резнік // Науковий Вісник. – 2010. – №29. – С.150–156.