Іванченко Н. М.

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Україна

Шляхи вдосконалення податкових інструментів у інвестиційно-інноваційній стратегії розвитку України

Суттєвою проблемою вітчизняної економіки у сучасних умовах є стан інноваційної діяльності, який можна вважати незадовільним. Згідно із ЗУ «Про інвестиційну діяльність» інноваційна діяльність є її різновидом [1]. Інноваційна діяльність спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг [2]. Допомогу підприємствам у випадках здійснення ними інноваційної діяльності може надавати держава. Це може відбуватися прямим або ж непрямим способом. На жаль, у зв’язку з дефіцитом державного бюджету в Україні практично не використовується прямий спосіб, оскільки держава не має можливості фінансувати надання пільгових кредитів чи субсидій, у той час, як непрямі стимули використовується достатньо часто.

Необхідно відзначити, що у частині країн ЄС взагалі відсутні податкові стимули для інноваційного розвитку, оскільки вони надають перевагу власне прямому способу інноваційного стимулювання.

Європейський досвід непрямого інноваційного стимулювання включає різні податкові преференції або їх поєднання, а саме:

1. Інвестиційний податковий кредит, як відтермінування податкових платежів у частині витрат з прибутку на інновації.

2. Податкові канікули на сплату податку на прибуток на кілька років, якщо прибуток був отриманий від реалізації інноваційних проектів.

3. Зменшення податку на приріст інноваційних витрат.

4. Пільгове оподаткування прибутку, отриманого в результаті використання патентів, ліцензій, «ноу-хау» та інших нематеріальних активів, що входять до складу інтелектуальної власності.

5. Відрахування з оподаткованого прибутку внесків до благодійних фондів, діяльність яких пов’язана з фінансуванням інновацій.

6. Зменшення оподаткованого прибутку на суму вартості приладів і обладнання, які передаються вищим навчальним закладам, науково-дослідним інститутам та іншими інноваційними організаціями.

7. Зарахування частини прибутку інноваційної організації на спеціальні рахунки з подальшим пільговим оподаткуванням у разі використання на інноваційні цілі.

В Україні спостерігаються низькі темпи розвитку інноваційного потенціалу, що зумовлюють такі чинники:

1. Невміння практично застосувати теоретичні розробки у інноваційній сфері, необізнаність вітчизняних виробників у веденні бізнесу «високих технологій».

2. Недостатня і неефективна державна політика підтримки інноваційної діяльності. 3. Несприятливі умови для залучення іноземних інвестицій з метою забезпечення високотехнологічного виробництва.

4. Незацікавленість вітчизняних виробників у виготовлені високотехнічної продукції, яка буде мати змогу брати участь у міжнародному обміні технологіями.

Зазначені чинники гальмують інноваційну діяльність в країні. Відтак загострюється проблема підвищення ефективності механізму стимулювання інноваційної діяльності, оскільки це може бути значним поштовхом для розвитку економіки в цілому.

Ефективна державна політика підтримки інноваційної діяльності держава передбачає використання різних податкових преференцій та інструментів впливу. Деякі вчені вважають, що найоптимальнішою преференцією є податковий кредит, що являє собою величину коштів, на яку зменшують суму податкового зобов’язання у зв’язку із веденням інноваційної діяльності. Найпоширенішою формою є податковий кредит на податок на прибуток, але тут відшкодування відбувається лише після введення інновації в експлуатацію.

Потрібно відзначити, що з прийняттям Податкового кодексу в Україні було передбачено такі шляхи надання податкових пільг:

1. Податкова знижка/вирахування, що зменшує базу оподаткування до нарахування податку.

2. Зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку чи збору.

3. Встановлення зниженої ставки податку чи збору.

4. Звільнення від сплати податку чи збору.

Відповідно до Податкового кодексу податкова пільга – це звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування і сплати податку, або ж сплата ним податку чи збору у меншому розмірі за наявності підстав [3].

Застосування податкових пільг, як важливого інструменту впливу, потребує від держави значної уваги і відповідно виважених кроків, оскільки податкові пільги на даному етапі є фактично єдиним способом держави стимулювати інноваційну діяльність. Крім того, важливо створити певне конкурентне середовище для підприємств з метою зацікавлення їх в отриманні інноваційних податкових пільг.

Загалом держава намагається вирішити проблему залучення іноземних інвестицій, а також стимулювати національні компанії інвестувати особливо у галузі НДДКР. Власне з цією метою відбулося реформування податкової системи, наслідки чого ще не є повною мірою відчутні. Але попри це, існує думка критиків, які вважають, що податковий кодекс значно погіршив ситуацію податкового стимулювання інвестиційно-інноваційної діяльності.

На сьогоднішній день в Україні необхідно розробити ефективний механізм надання податкових кредитів, пільг та іншого роду стимулів інноваційно та інвестиційно активним підприємствам. Досвід зарубіжних країн свідчить про позитивні наслідки від такого впровадження. Необхідно лише обдумано вводити ці зміни у вітчизняну економіку, при цьому дотримуючись таких принципів: першочергова вигода для суб’єктів господарювання, які здійснюють інвестиційно-інноваційну діяльність, уникнення додаткових витрат підприємствами в ході реалізації ними інвестиційно-інноваційної стратегії, а також витрат, що пов’язані зі сплатою податків, дотримання правил конкуренції та уникнення недобросовісного використання пільг, чіткості та прозорості законодавчої бази, яка буде формуватись на основі Податкового кодексу.

Література:

1. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. № 1560–ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws.

2. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 04.07.2002 р. № 40-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/40-15.

3. Податковий кодекс України вiд 02.12.2010 р. №2755-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.