Экономические науки / 15.Государственное регулирование экономики

Аспірант Абрамченко Н.А,

Класичний приватний університет, Україна

АНАЛІЗ ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ

Податкова система України, яка існує на сьогоднішній день, вважається однією з самих найобтяжливіших серед інших, тому що жодна інша країна не затрачує стільки платежів й часових витрат на адміністрування, як ми. На що вказують показники проведеного Всесвітнім банком і Міжнародним валютним фондом дослідження, висвітливши все у звіті PricewaterhouseCoopers (PwC) «Paying Taxes 2015» [1], в якому кожній країни були присвоєні міста відповідно до їхньої простоти в податковій системі (див. табл.1). Згідно цим даним у 2014 році Україна займала 108 сходинку, це на 56 сходинок вище ніж у 2013 році. Даний стрибок на вищу сходинку вказує на те, що наша держава робить всі можливі кроки для спрощення організації податкової системи, але цей процес відбувається набагато повільніше ніж у інших країнах, наприклад Польщі чи Германії, які займали відповідно 87 та 68 місце у 2014 році. Але потрібно пам’ятати, що в нашій країні існує нестабільне економічне й політичне становище, яке уповільнює всі можливі заходи, направлені на регулювання чи спрощення податкової системи.

Таблиця 1

Розміщення країн світу за показниками легкості в організації податкової системи

Позиція за рейтингом	Країна	Загальна кількість податкових платежів	Загальна податкова ставка, %	Затрати часу
1	Об’єднані Арабські Емірати	4	14,8	12
9	Канада	8	21,0	131
24	Латвія	7	35,0	193
47	США	11	43,8	175
68	Германія	9	48,8	218
87	Польща	18	38,7	286
108	Україна	5	52,9	350

Тому на сьогоднішній день одним із основних завдань є в-першу чергу відновлення економічної рівноваги, а в-другу – забезпечення стабільності соціально-економічного розвитку держави. Опираючись на досвід багатьох економічно розвинутих країн, соціально-економічні перетворення найбільшою мірою залежать від податкової системи, що діє в державі, адже її основним завданням є акумуляція податкових платежів до державних цільових фондів, необхідних державі та органам місцевого самоврядування для виконання покладених на них функцій. Разом з цим, податки вважаються дієвим інструментом, який регулює соціально-економічний процес, що й використовується в роботі податкової політики [2].

Податкова політика – один із багатьох, але найважливіших важелів втручання держави в соціально-економічні процеси, що є наслідком постійно зростаючої ролі держави в економіці та суспільному житті, потребуючи певних фінансових ресурсів. У розвинутих країнах світу рівень перерозподілу ВВП через податки є дуже суттєвим, напевно тому, податкові інструменти здійснюють значний вплив на економічний розвиток як окремого ринкового агента, так і держави в цілому [3].

Науковець О. Василик, під податковою політикою розуміє «державну політику оподаткування юридичних та фізичних осіб, метою якої є формування державного бюджету за одночасного стимулювання ділової активності підприємців, реалізація, якої здійснюється через систему податків, податкових ставок і податкових пільг» [4].

П. Мельник, вважає, що «податкова політика – це поєднання об’єктивності економічної категорії податків, реального стану системи економічних відносин у державі та суб’єктивності податкової діяльності як сукупності конкретних дій, рішень різних органів, гілок і рівнів державної влади» [5].

Дослідники Т. Куценко та А. Завгородній, під податковою політикою розуміють «політику держави в сфері оподаткування, передбачаючи маніпулювання податками для досягнення певних цілей» [4, с.299].

В той час Ю. Іванов, наголошує, що податкова політика має два аспекти:

- формування державного бюджету;

- стягнення податків згідно зі всіма елементами податкової системи.

Щодо першого аспекту, запропонованого автором, держава не може встановлювати максимальний рівень оподаткування через можливість появи соціальної напруги. У зв’язку з цим для покриття частини витрат використовуються позики як відкладені на майбутнє податки [3, с.365].

Вчений А. Крисоватий, пояснив так своє бачення: податкова політика – це соціально-економічне поняття з позицій системного підходу та логіки економічних явищ і процесів. На відміну від існуючих підходів до визначення даної дефініції як економічного терміну, автором детерміновано суспільно-соціальний характер відносин, що виникають у процесі перерозподілу вартості валового внутрішнього продукту і формування реального добробуту суб’єктів держави [6].

Науковець А. Соколовська, також запропонувала своє визначення сутності податкової політики, яке полягає у встановленні та зміні елементів податкової системи (різновидів податків, ставок, структури податкової системи, суб’єктів, об’єктів оподаткування, податкової бази, пільг тощо) для забезпечення надходжень до бюджету, достатніх для виконання державою покладених на неї функцій та стимулювання економічного зростання [7].

Разом з цим А. Соколовська вважає, що «сучасна податкова політика полягає у встановленні та зміні елементів податкової системи, а саме різновидів податків, ставок, структури податкової системи, суб’єктів, об’єктів оподаткування, податкової бази, пільг тощо для забезпечення надходжень до бюджету, достатніх для виконання державою покладених на неї функцій та стимулювання економічного зростання» [8].

Г. Ісаншина надає наступне значення категорії податкової політики, «це система дій, які проводяться державою в галузі податків та оподаткування. Податкова політика знаходить своє відображення у видах податків, розмірах податкових ставок, визначенні платників і об’єктів оподаткування, у податкових пільгах» [3, с. 299].

В. Федосов, В. Опарін та Г. П’ятаченко мають спільну думку, та дають своє визначення терміну: «Податкова політика – діяльність держави у сфері встановлення та стягнення податків, зокрема з формування державних доходів за рахунок постійних і тимчасових джерел, встановлення видів податків, платежів, об’єктів, ставок, пільг, механізму зарахування» [9].

Зарубіжні науковці також не мають чіткого визначення терміну «податкова політика», але С. Фішер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензі використовують термін «фіскальна політика», під яким вони розуміють «рішення, які приймаються державними структурами щодо своїх доходів і витрат» [7].

Ознайомившись з науковими твердженнями багатьох науковців, щодо сутності податкової політики, їх можна поділити на групи за ознаками [4]:

- перша категорія – «діяльність держави в процесі оподаткування» – дослідники, визначають податкову політику, лише як діяльність держави у сфері оподаткування, при цьому вони роблять великий акцент лише на складових елементах самого процесу оподаткування, не вказуючи при цьому на стимулюючий характер податкової політики, до них відносять В.М. Федосов, Г. Ісаншина, В. Опарін та Г. Пятаченко, Ю. Іванов;

- друга, «податкова політика – фіскальний інструмент» – розглядають податкову політику як фіскальний інструмент держави і одночасно як інструмент стимулювання ділової активності підприємців, таку думку поділяють наступні науковці: О. Василик, А. Крисоватий, Т. Куценко, А. Завгордній, А. Соколовська;

- третя категорія – «податкова політика – система заходів». Під податковою політикою, розуміють цілу систему заходів, які проводяться урядом для вирішення суспільних державних завдань. До прихильників даного твердження відносять таких дослідників, як О. Данілов, Н. Флісак, Г. Ісаншина, П. Мельник.

Зробивши аналіз існуючих визначень сутності податкової політики, автор пропонує своє бачення цього терміну, під яким він розуміє політику держави з приводу встановлення та справляння податків, зборів інших обов’язкових платежів, спрямованої на налагодження відносин між платником податків та контролюючими органами з метою реалізації покладених на державу та органи місцевого самоврядування функцій з фінансового забезпечення виконання соціально-економічних програм розвитку країни. Але дане твердження щодо трактування податкової політики, є не останнім, і може змінюватися з часами, як змінюються в наш час пріоритети та принципи держави. Напевно тому, дослідження в цього питання буде актуальним в усі часи розвитку країни.

Список використаних джерел

1. PayingTaxes 2015 [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http://ww.pwc.com/gx/en/paying-taxes/pdf/pwc-paying-taxes-2015-high-resolution.pdf. – назва екрану.

2. Петрук О.Ф. Теоретичні аспекти впливу податкової політики держави на економічне зростання суспільства [Електронний ресурс] / О.Ф. Петрук. – Режим доступу : http://bsfa.edu.ua/files/konf_november/petruk.pdf – назва з екрану.

3. Козулін В.В Податкова політика зарубіжних країн в посткризовий період [Електронний ресурс] / В.В. Козулін. – Режим доступу : http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/6716/2/Kozulin.pdf – назва з екрану.

4. Дубіненко А.С. Податкова політика : сутність, ціль, завдання та принципи реалізації [Електронний ресурс] / А.С. Дубіненко. – Режим доступу : http://oneu.edu.ua/pages/cath/finans/files/stud_sbornik_2(2013).pdf – назва з екрану. – С. 298-304.

5. Мельник П.В. Напрями вдосконалення податкової полі- тики в контексті прийняття Податкового кодексу України [Текст] / П.В. Мельник // Податкова політика України та механізми її реалізації в податковому кодексі : матеріали наук-практ. конф. – Ірпінь : Академія ДПС України, 2005. – С. 3–10.

6. Сосновський І.С. Податкова політика держави : дефініція, складові, засоби реалізації [Електронний ресурс] / І.С. Сосновський // Науковий вісник: Фінанси, банки, інвестиції. – 2013 – №5. С. 38-42. – Режим доступу : http://fbi.crimea.edu/arhiv/2013/nv_5-2013/006sosnovsk.pdf. – назва з екрану.

7. Веремчук Д.В. Сутність податкової політики та її роль у державному регулюванні економіки [Електронний ресурс] / Д.В. Веремчук. – Режим доступу : http://dspace.uabs.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/195/1/1.pdf – назва з екрану.

8. Соколовська А.М. Податкова система України : теорія та практика становлення / А.М. Соколовська. – К. : НДФІ, 2001. – 372 с

9. Богатирьова Є.М. Податкова політика : сутність та принципи формування [Електронний ресурс] / Є.М. Богатирьова. – Режим доступу : http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1137/1/Податкова%20політика%20сутність%20та%20принципи%20формування.pdf. – назва з екрану.