О.А. Лебедєва

Мелітопольський Державний Педагогічний Університет

Соціальна довіра – фундамент для розвитку прогресивної економічної країни.

За останні роки поняття «довіри» втратило повністю своє реальне призначення. Воно розсіялось між людьми, та перестало бути фундаментом для побудови економічних, політичних, соціальних та будь-яких перспективних відносин між державою та населенням, що призводить до кризисних результатів в діяльності усіх сфер життя.

Зокрема, у сучасних умовах актуальним є питання про можливість регенерації соціальної довіри в суспільстві, що сприятиме процесам соціально-економічного і бізнес – розвитку й конструюванню нації на основі збереження позитивних досягнень[1]. Різноманітні аспекти соціальної довіри висвітлено в сучасних наукових працях. Так, Кеннет Дж. Ерроу розкриває особливості довіри за умов колективного вибору і формування індивідуальних цінностей [2], Р. Емерсон аналізує вплив довіри на соціальну ціннісну філософію [3], колектив авторів під науковим керівництвом В. Хобти досліджує роль соціальної довіри при формуванні господарських рішень [4], О. Пасхавер вважає, що саме низький рівень соціальної довіри обґрунтовує загальну ко-румпованість української економіки [5], вчені Національного інституту стратегічних досліджень оцінюють вплив соціальної довіри на перспективи економіки України в умовах глобальної макроекономічної нестабільності [6].

Метою статті є визначення особливостей сучасної динаміки соціальної довіри та її вплив на соціально-економічні процеси держави.

Соціологічні дослідження останніх років досить часто рясніють даними як про рівень довіри до різних соціальних інститутів, так і про рівень міжособистісної довіри громадян в умовах ринкових відносин. При цьому фіксується досить високий рівень недовіри фактично до всіх політичних інституцій (близько 50-70% залежно від типу інституції), а також до економічних агентів, зокрема до банків (близько 60%), страхових компаній (близько 55%) [7]. Такі статистичні дані не є втішними, тому що з такими показниками дуже важко здійснювати державне будівництво. Адже «будинок», тобто економічна структура і суспільство, повинні бути не тільки раціональними, економічно і соціально ефективними, а і зручними для кожно-го мешканця.

Фактично мова йде про довіру до публічних інститутів. В Україні з такою інституційною соціальною довірою не склалося. Зокрема, рівень довіри до податкової інспекції складає 10,5%, до міліції – 14,2, до прокуратури – 14,7, до судів – 15,6%. За такої ситуації сподіватися на підвищення довіри через правовий захист населення і суб’єктів підприємництва нереально. Одночасно підвищуються мотиви та зростають підстави для розширення сфери тіньового ринку, в тому числі й особливо ринку цінних паперів. Але найголовніше, що ці проблеми довіри не може розв’язати ні окремо взятий громадянин, ні якась політична група, атмосферу довіри може створити тільки держава [8].

На жаль, якщо довіра не відновиться, це дорого коштуватиме суспільству і кожній людині. Р. Емерсон відзначав, що недовіра обходиться нам дуже дорого [3, с. 18]. Лауреат Нобелівської премії К. Ерроу висловив свою точку зору мовою економіки майже 40 років тому: «Можна легко довести, що багато в чому економічну відсталість у світі можна пояснити відсутністю взаємної до-віри» [2, с. 29].

Сьогодні соціальна недовіра в Україні є тотальною. Причини цього є різними: від нерозподілених взаємних прав до відсутності чіткого суспільного договору. Не потрібно суспільний договір розуміти як якісь підписані документи. Це, скоріше, стан суспільства, коли його члени поводять себе так, як вони домовилися на національному рівні. Неформальні установки членів цього суспільства є різноманітними, але мають чимало спільного. Вони і становлять критерії легітимності.

Чи можна сподіватися, що політики тим чи іншим чином будуть сприяти збільшенню рівня довіри в суспільстві, зокрема до публічних інститутів?

Зокрема, О. Пасхавер [5] вважає, що питання довіри має стати першочерговим для Президента. Але навряд чи можна виховувати довіру в суспільстві, використовуючи методи обіцянок: тільки 16% населення вірить, що підвищення пенсій є результатом послідовної політики уряду з підвищення добробуту. Зрозуміло, якщо зробити 10 подібних кроків протягом року, суспільство зовсім інакше буде сприймати уряд. Але зазначимо, що підвищення пенсій здійснюється на тлі адміністративного втручання з метою обмеження зростання цін майже у всіх сферах соціально-економічного життя. Соціальна довіра є певного роду інтегральним мотивом, який лише частково включає в себе аналіз та знання. Під знанням у нашому випадку розуміються підтверджені і визнані зобов'язання.

На підставі викладеного матеріалу можна зробити такий висновок. Відновлення і закріплення довіри в країні через зміцнення інститутів громадянського суспільства і є тією умовою, за якої кроки щодо подолання кризи стануть ефективними. І кінцевою метою цих кроків має стати не послаб-лення ролі бізнесу, не посилення ролі держави, а зміцнення переговорної сили громадянського суспільства, його інститутів.

Потрібне нове наповнення суспільного договору, що забезпечить у країні діалог, від якого виграють і бізнес, і держава, і громадянин.

Література

1. Глєбова А.С. Динаміка соціальної довіри та її вплив на соціально-економічні і бізнес-процеси / А.С. Глєбова // Економіка промисловості. – 2013. -№ 1-2. –с. 318-324.

2. Кеннет Дж. Эрроу Коллективный выбор и индивидуальные ценности / Кеннет Дж. Эрроу; пер. с англ. Ю. Яновская. – М.: Изд-во ГУ ВШЭ, 2004. – 204 с.

3. Эмерсон Р. Нравственная философия / Р. Эмерсон. – Мн.: Харвест; М.: ACT, 2001. – 217 с.

4. Формирование хозяйственных решений: моногр. / Авт. кол. под. рук. В.М. Хобты. – Донецк: Каштан, 2003. –415 с.

5. Пасхавер А. Эксперт: Украина сли-шком коррумпирована, чтобы помочь эконо-мике [Электронный ресурс] / А.Пасхавер. –Режим доступа: http://glavcom.ua/news/68669.html. [Дата доступа 15 ноября 2012].

6. Перспективи економіки України в умовах глобальної макроекономічної неста-більності: Аналітична доповідь / Жаліло Я.А. і інш. – К.: НІСД, 2012. – 43 с.

7. Wold Development Indicators [Елект-ронний ресурс]. – Режим доступу: http://data-bank.worldbank.org/Data/Views/%20Indicators [Дата доступу 02 листопада 2012].

8. Динаміка рівня довіри громадян до політичних та соціальних інституцій [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://dif.org.ua/modules/pages/upload/file/dynamika.doc. [Дата доступу 02 листопада 2012].