Ціхановська В.М.

д.е.н., доцент, професор кафедри менеджменту зовнішньоекономічної

діяльності готельно - ресторанної справи та туризму

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Ковальчук С.Я.

к.е.н., доцент, доцент кафедри менеджменту зовнішньоекономічної

діяльності готельно - ресторанної справи та туризму

Вінницький національний аграрний університет, Україна

«Зелений туризм» як фактор розвитку міжнародного ринку туристичних послуг

Концепція «зеленої економіки», ініційована Програмою ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), передбачає спрямування зусиль та інвестицій на ключові економічні сектори (промисловість, сільське господарство, лісову промисловість, відновлювальну енергетику, водопостачання, транспорт, управління відходами та екологічно чисте будівництво), дбаючи водночас і про стимулювання економічного розвитку, створення робочих місць та подолання бідності, про скорочення викидів парникових газів, ощадливіше використання природних ресурсів та зменшення обсягів відходів [4].

Початок ХХІ ст. вирізняється прискореним розвитком «зеленого» туризму, що перетворило його на глобальне за масовістю, формами і технологіями організації відпочинку явище. Незважаючи на всесвітній розмах, туризм залишився регіональним і національним за змістовим наповненням. Всесвітня туристична організація, констатує, що«зелені» подорожі займають від 7 до 20 % у загальній кількості туристичних поїздок. В сучасних умовах сфера «зеленого» туризму стає найбільш динамічно зростаючим сектором світового туристичного господарства[2].

Більшість країн світу, прагнучи не упустити свій шанс у розподілі економічної вигоди від міжнародного туризму, форсованими темпами розвивають туристичну галузь, використовуючи власні природні, історичні, культурні переваги. Слідуючи за диверсифікацією попиту, вони намагаються створити унікальний продукт, який задовольнить якнайбільшу кількість туристів, тим самим урізноманітнюючи класифікацію міжнародного туризму.

Розвиток сільського зеленого туризму в Україні підтримується спеціальними програмами Міжнародного фонду «Відродження», фонду «Євразія», Європейської федерації сільського зеленого туризму «Єврожітс» та іншими. Але цього недостатньо, щоб сільський «зелений туризм» в країні відіграв роль каталізатора розвитку багатьох галузей економіки (сільське господарство, транспорт, зв'язок, торгівля, будівництво тощо), став провідним чинником стабільного і динамічного збільшення надходжень до бюджету. Одним із пріоритетних напрямків, що сприятиме збільшенню попиту на послуги «зеленого» туризму є розроблення єдиних стандартів якості туристичного продукту [1].

Для визначення конкурентоспроможності ринку послуг «зеленого» туризму розраховують інтегральний показник якості туристичного продукту, який враховує наступні чинники: привабливість регіону; рівень доходів населення; якість туристичних послуг (житло, транспортні послуги, харчування); асортимент послуг; вартості послуг; співвідношення «ціна-якість»; показник маркетингової стратегії[3].

Щоб вивчити ринок туристичних послуг, туристи використовують: ресурси Інтернет - 59%; 35% довіряють порадам друзів; 30% порадам тур операторів; 18% телевізійній рекламі; 13% розкрученому «бренду» та 9% використовують інші джерела.

Основні напрямки функціонування, що сприяють підвищенню попиту на ринку туристичних послуг та покращенню якості туристичного продукту в сільському «зеленому» туризмі є:

1. Розробка та впровадження регіональних проектів спрямованих на підвищення благоустрою сіл, реформування транспортної інфраструктури, відновлення роботи місцевих закладів культури, за рахунок додаткових надходжень до бюджетів місцевих органів влади.

2. Проведення політики регулювання розвитку «зеленого» туризму на державному та регіональному рівнях.

3. Проведення форумів, конференцій, тематичних виставок з метою популяризації відпочинку в сільській місцевості.

4. Розробка нормативних актів, щодо стандартизації послуг у сфері сільського зеленого туризму, що відповідатимуть чинним стандартам європейського зразка.

5. Організація навчання майбутніх фахівців для ринку послуг «зеленого» туризму та врегулювання чисельність їх набору у вищі навчальні заклади на основі державного замовлення за цільовими направленнями регіонів.

6. Створення системи державної статистики для проведення моніторингу регіональних та державних програм розвитку «зеленого» туризму.

Отже, сьогодні сфера міжнародного туризму розвивається, спостерігається її зростання у загальному обсязі світового валового внутрішнього продукту (ВВП). Причому за темпами зростання туризм випереджає галузі виробництва та фінансових послуг.

Література:

1. Європейський досвід організації сільського зеленого туризму [Електронний ресурс]- Режим доступу: http://tourlib.net

2. Забуранна Л.В. Сільський туризм як чинник ефективного соціально-економічного розвитку сільських територій України / Л.В. Забурана // Туризм сільський зелений. – 2012. – № 1. – С. 3–5.

3. Розвиток подієвого туризму в Україні на прикладі Яворівського НПП / М.В. Біляк [та ін.] // Еколог. вісн. – 2012. – № 4 (73). – С. 31–32.

4. Світовий досвід розвитку сільського зеленого туризму [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua