Економічні науки / 3. Фінансові відносини

К. е. н., доцент Поліщук Н. В., студент Попадюк Я. А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Статистичні методи оцінювання фінансової діяльності підприємства

На даному етапі розвитку ринкових відносин в Україні важним напрямком є вдосконалення як статистичної методології, так і практичної роботи. Впровадження статистики міжнародних стандартів призвело до суттєвих змін у підходах визначення системи фінансових показників та їх статистичного аналізу. Суттєва та вірна статистична інформація дозволить виявити основні тенденції формування й використання фінансових ресурсів підприємств, причини змін, що сталися, слабкі та сильні сторони підприємств та резерви оптимізації фінансового стану у перспективі. Статистика значною мірою забезпечує методологічну базу фінансового аналізу, але не є методом фінансового аналізу. Через це виникає потреба у подальшому розвитку статистичної методології та її поєднанні з положеннями й викладками фінансової науки, що відтворювалось би на конкретних прикладах, розрахунках і висновках.

Загальне уявлення про фінансову діяльність підприємств незалежно від напрямку їх діяльності можна одержати на підставі інформації, яка відображена у фінансовій та бухгалтерській звітності. Органи державної статистики для характеристики фінансової діяльності підприємств розраховують показники доходу від реалізації продукції, сальдований фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, чистий прибуток, показник операційних витрат, рівень збитковості, показники обігових коштів та стану розрахунків. На основі зазначених показників будуються та аналізуються відносні величини структури, абсолютні прирости, темпи зростання та темпи приросту [1]. Статистичний аналіз фінансової діяльності потрібно поглибити в таких напрямках. По-перше, доповнити структурний аналіз доходів та витрат розрахунком середнього квадратичного коефіцієнта абсолютних структурних зрушень:

де: та - частки розподілу за два періоди ; m – число складових сукупності.

За допомогою цього показника можна розрахувати, на скільки відсоткових пунктів у середньому структура доходів (витрат) звітного періоду відхилилась порівняно з базисним. Цей же показник можна використати під час структурного аналізу обігових коштів, та усіх інших показників фінансових результатів у розрізі видів діяльності, форм власності, території.

По-друге, з метою отримання зведеної кількісної оцінки фінансової діяльності підприємств доцільно використовувати багатовимірні статистичні методи, зокрема, метод головних компонент, факторний і таксономічний аналіз та їх спільне використання. Завдяки багатовимірним статистичним методам можна розв’язати наступні завдання:

- знайти приховані, але об’єктивно існуючі закономірності між багатьма факторами та надати оцінку їх впливу на результативні показники фінансової діяльності;

- описати результати фінансової діяльності однією чи декількома (2-3) синтетичними величинами, які є зведеною кількісною оцінкою фінансової діяльності підприємств та організацій та об’єднують всю вихідну інформацію (особливість отриманих величин - мінімальна втрата інформації);

Основним джерелом формування фінансових результатів підприємств є отриманий ними доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Для розрахунку сальдованого фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування складають суми прибутку (збитку) підприємств від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків) до сплати податків [3].

Одним з важливих показників аналізу фінансового стану поряд з показниками, наведеними вище, є рентабельність, що відображає підсумкову ефективність використання капіталу, характеризує віддачу вкладень у виробництво, майно.

На заключному етапі дослідження сформовано матрицю вихідних факторів-симптомів для проведення багатовимірного статистичного аналізу, насамперед таксономічного аналізу. Її створюють п’ять характеристик, які розраховані для підприємств та організацій, згрупованих за видами економічної діяльності: сальдований фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, обсяг реалізованої продукції, рівень рентабельності (збитковості), операційні витрати з реалізованої продукції та витрати на одиницю реалізованої продукції. Перші три показника мають прямий вплив на кінцевий результат та відносяться до стимуляторів на відміну від останніх двох, які знаходяться в протилежному зв’язку, та відносяться до дестимуляторів. Розглянуті показники мають різні одиниці масштабу. Для їх порівнювання та уникнення впливу розмірності, вихідні дані стандартизовано за допомогою процедур центрирування та нормування [2].

Отже, можемо дійти до висновку, що для стабілізації та покращання фінансової діяльності підприємств потрібно виконати такі заходи:

- покращення фінансової діяльності аутсайдерів, тобто організацій освіти, підприємств рибної промисловості, готелів та ресторанів, оскільки ці напрямки є збитковими для регіону;

- проведення гнучкої фінансової та податкової політики, посилення контролю над витратами виробництва;

- покращення взаємовідносин між постачальниками й споживачами з метою одержання більш раціонального співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості;

- використання прикладних традиційних методів та науково-теоретичних методів (наприклад, аналіз динамічних рядів, структурний аналіз, багатовимірні статистичні методи та інші) для поглиблення статистичного дослідження як на мікрорівні, так і на макрорівні.

Література:

1. Воловець Я.В. Фінансова діяльність суб‘єктів господарювання: Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2005. – 199 с.

2. Іванова Н. Ю. Економічна теорія управління фірмою : навч. посібник / Н. Ю. Іванова.– К. : Центр учбо- вої літератури, 2010. – 266 с.

3. Тридід О. М. Принципи та підходи до управління доходами підприємств / О. М. Тридід // Бізнес Ін- форм. – 2012. – № 9. – С. 209–211.