Педагогічні науки /2. Проблеми підготовки спеціаліста

К. пед. н. Волошко Л. Б., д. пед. н. Бойко Г. М.

Полтавський національний технічний університет імені Ю. Кондратюка, Полтавський інститут економіки і права Університету «Україна», Україна

Проектна діяльність як засіб формування професійного іміджу майбутніх фахівців з фізичної реабілітації

Зростаюча конкуренція на сучасному ринку праці реабілітаційно-оздоровчих послуг в Україні підвищує вимоги до професійного іміджу фахівців з фізичної реабілітації як представників соціономічних професій. Аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури засвідчив, що на сучасному етапі розвитку суспільства відбувається подальше поглиблення й розширення розуміння сутності поняття «професійний імідж» в області теорії та практики професійної освіти. Особливої актуальності набуває проблема формування професійного іміджу для здобувачів вищої освіти професій типу «людина – людина».

Соціономічна професійна діяльність фахівців з фізичної реабілітації вимагає високого ступеня розвитку у суб'єктів цієї праці так званих інтерсоціальних (соціально-перцептивних, комунікативних), креативних здібностей для того, щоб вони могли ефективно виконувати професійні функції. Невміння проектувати адекватні способи спілкування з людьми в контексті професійних ситуацій значно знижує ефективність виконання професійних функцій. Важливо підкреслити, що у професійній компетентності успішного фахівця з фізичної реабілітації поєднуються не лише об’єктивно визначені нормативними документами система знань, умінь і навичок, а також особистісна складова – інтереси, прагнення, ціннісні орієнтації, мотиви самореалізації, уміння ефективної самопрезентації.

Формування професійного іміджу фахівця з фізичної реабілітації – складний і тривалий процес, який слід починати з початкових курсів професійного навчання у ВНЗ. Для цього освітній процес у ВНЗ має орієнтуватися на такі пріоритети: розвиток професійного мислення студентів, їхніх комунікативних та організаційних умінь, адекватної професійної самооцінки, підвищеної соціальної відповідальності за професійні дії; включення в професійне спілкування та командну (групову) роботу: формування умінь і навичок самоіміджування.

Підготовка спеціалістів соціономічних професій, пов’язаних з необхідністю впливу на значну кількість людей, потребує обізнаності у механізмах іміджування та самопрезентації. Успішне формування професійної іміджу майбутніх фахівців з фізичної реабілітації, на наш погляд, можливе за умови розвитку рефлексивної готовності студентів. Для формування рефлексивної готовності майбутніх фахівців з фізичної реабілітації у ВНЗ повинні бути створені спеціальні умови, що забезпечують включення у процеси рефлексування, зокрема, мова йдеться про залучення студентів до проектної діяльності.
Проектну діяльність студентів ми розуміємо як професійний тренінг, що припускає створення нового продукту – проекту, у ході якого відбувається придбання, аналіз, осмислення, переосмислення досвіду роботи з людьми – споживачами реабілітаційних послуг. Проектна діяльність дозволяє студентам-соціономістам через самостійну постановку й вирішення проблемної професійної ситуації переосмислити первинний досвід соціальної орієнтованої професійної діяльності; засвоїти цінності майбутньої професії; розвинути навички рефлексії в ході планування, реалізації, оцінки проекту; отримати практику самомаркетингу, самоіміджування особистісно-професійних якостей.
Метод проектів, як педагогічна система, містить сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів та передбачає навчання здобувачів вищої освіти вирішенню ситуацій різного рівня складності із реальної професійної діяльності. Система дій викладача та студентів при роботі над проектом включає основні шість етапів. Перший етап – цільовий – передбачає: визначення предмету дослідження; формування мотивації професійної дії; визначення цілей навчального проекту. Другий етап – аналітичний – включає: аналіз проблеми; визначення джерел інформації; формулювання завдань; розподіл ролей у команді. Третій, дослідний етап передбачає: складання плану дій кожним членом команди; збір та аналіз інформації, її узагальнення; висування загальної ідеї. Четвертий, конструкторський етап має такі складові: збір і конструювання самого проекту; аналіз виконаного завдання та рівня досягнень команди. П’ятий, презентаційний – власне презентація та захист проекту перед експертами із числа інших студентів, викладачів випускової кафедри. Шостий, рефлексивно-оціночний етап включає: оцінювання результатів навчального проекту, особливостей процесу його реалізації; саморефлексію особистого внеску кожного члена команди.
Відповідно до предметно-змістової спрямованості на початкових курсах навчання доцільні монопроекти, що виконуються на основі знань з однієї теми чи модуля курсу; на старших курсах – міжпредметні проекти, що передбачають інтеграцію знань із декількох предметів і можуть виконуватися у позанавчальний час, а також під час практик.
Участь у проектній діяльності надає можливість студентам самовдосконалюватися, розвинути вміння та навички соціальної репрезентації особистості, пов’язані з формуванням особистісно-професійного іміджу. Ми поділяємо думку В. Шепеля про те, що іміджування – це низка навмисно побудованих моделей поведінки [1]. Тому проектна навчальна діяльність студентів є типовою площиною втілення вмінь майбутніх фахівців із ефективної самопрезентації значущому соціальному оточенню.
Таким чином, аналіз результатів впровадження методу проектів у навчальний процес студентів спеціальності «Фізична реабілітація» дозволяє зробити висновок про позитивний вплив даної діяльності на формування та розвиток їхнього особистісно-професійного іміджу.
Література
1. Шепель В. М. Имиджелогия. Как нравиться людям / В. М. Шепель. – М.: Народное образование, 2002. – 576 с.