Сиротін
О.С., магістр Ромашко Р. О.
Національний університет
біоресурсів і природокористування України
Професійно-термінологічна компетентність як складова
професійної підготовки
майбутніх фахівців
Формування
професійно-термінологічної компетентності
майбутніх фахівців є надзвичайно актуальною проблемою, оскільки критерієм якості підготовки
випускника вищої школи виступає сформованість ключових компетентностей, однією з яких є
професійно-термінологічна. Для майбутніх фахівців вільне володіння
термінологією є умовою успішної професійної професійної діяльності.
Важливий внесок у розробку питань
формування професійно-термінологічної компетентності зробили Д. Бобова,
З. Гирич, Н. Голуб, Г. Онуфрієнко, І. Дроздова, М. Гуць. Проблеми формування термінологічної
компетентності досліджували Л. Барановська (створила дидактико-методичну
систему поетапної підготовки студентів з професійного спілкування, дослідила
роль знань зі спеціальної термінології у фаховій підготовці майбутніх
аграрників); В. Борщовецька (розробила методику навчання іншомовної фахової
лексики студентів економічних спеціальностей); Л. Вікторова (запропонувала
методику засвоєння фахової ветеринарної термінології латинського та грецького
походження), А. Дьомін (обґрунтував процес засвоєння нових термінів на
психофізіологічному рівні, розробив шляхи оптимізації навчання
студентів-аграрників фахової термінології).
Досить
влучно, на нашу думку, про термінологічну компетентність висловився М. Гуць [3,
с. 6]. Але у своєму визначенні основний акцент він робить на відповідність
професійній діяльності, на розвиток особистісних якостей необхідних для
досягнення успіху, в той самий час, фаховій термінології відводить роль допоміжного
інструменту, який забезпечує досягнення вищезазначених цілей.
Під професійно-термінологічною
компетенцією можна розуміти здатність влучно та доцільно використовувати фахові
терміни, знання з логіки висловлювань та структури формулювань, набуті вміння
та навички граматично правильно будувати речення та власний діалог у ситуаціях
професійного спілкування, спираючись на досвід, отриманий під час вивчення
дисциплін біотехнологічного спрямування у вищому навчальному закладі, при цьому
мотивуючи себе відповідністю обраному фаху та високими результатами в
професійній діяльності і розуміючи, що запорукою успіху є постійне
відпрацьовування навичок та саморозвиток особистості.
Термінологічні знання повинні формуватися на
загально-дидактичних принципах (комунікативності, науковості, систематичності,
ситуативності, текстовідповідності, наочності, принцип зв’язку теорії з
практикою, індивідуальному підході до студентів) і конкретизуватися
специфічними принципами навчання (міждисциплінарності, модульності, креативності,
індивідуалізації, орієнтації на майбутню професійну діяльність) [1, c. 53].
Формування термінологічної
компетентності фахівця з біотехнології – це систематична, добре організована,
цілеспрямована робота, пов’язана з усіма розділами й темами мовного курсу в аграрних
і природоохоронних вищих навчальних закладах.
Термінологічна лексика
необхідна студентам насамперед при читанні спеціальних текстів за фахом у
вищому закладі освіти з метою отримання професійної інформації, для ведення
професійно-орієнтованої бесіди або дискусії із зарубіжними фахівцями, а також
при написанні анотації, реферату чи повідомлення.
Очевидно, що вивчення термінологічної
лексики при викладанні іноземної мови професійного спрямування буде тим
успішнішим й ефективнішим, чим краще зроблений вибір іншомовного фахового
матеріалу, який залучається до навчального процесу. Таким базовим матеріалом є, перш за все,
тексти фахового спрямування, які вважаються “джерелом для розширення
фахового термінологічного словника”[4], предметом читання та обговорення на
заняттях, основою для використання в ситуаціях мовлення, для аудіювання, тобто
для цілеспрямованої і продуктивної мовленнєвої діяльності студентів. Тому одним
з основних критеріїв відбору фахових текстів повинен стати критерій новизни
інформації.
Використання фахових автентичних
текстів, зміст яких відображає реальне мовлення носіїв або компетентних
користувачів мови, допоможе студентам оперувати основними термінами
професійного напряму, формувати
мовленнєві навички та вміння, життєво необхідні для реального професійного
спілкування. Тематика автентичних професійно орієнтованих текстів посилює
мотиваційну готовність студентів до їх читання, потребу в отриманні інформації.
Наприклад, студенти - біотехнологи з великим інтересом читають тексти на такі теми, як “The many
applications of biotechnology ”, “ Рros and
Cons of Biotechnology and Genetic Engineering“, “Farming
and Natural Resources”, “The benefits of agricultural biotechnology”, “Toward
Вiosecurity”, “Ecological
risks of Bt crops”, “Harmony Between Agriculture and the
Environment”.
Як свідчить практика, на
початковому етапі вивчення англійської мови професійного спрямування студенти
більш зацікавлено й продуктивно опрацьовують термінологію сучасних текстів
науково-популярного стилю. А студенти старших курсів, в яких уже сформовано
предметно-понятійну базу, які розуміють терміни рідною мовою, опрацьовують
самостійно термінологію з неадаптованих автентичних текстів наукового стилю.
Такий вид “ознайомлювального” або “пошукового” читання необхідний студентам як
для підготовки до написання рефератів, доповідей так і для майбутнього
професійного росту, поглиблення знань з фаху.
Продуктивність засвоєння термінів та їх активне
використання в усному та писемному фаховому мовленні багато в чому залежить від
відповідної системи вправ, послідовно спрямованих як на ґрунтовне засвоєння
термінології, так і на активізацію вмінь говоріння та слухання, необхідних для
застосування цієї термінології в конкретних ситуаціях. Серед великої кількості
репродуктивних вправ ефективним є використання таких: дати усно визначення
фаховим термінам українською мовою, підібрати терміни до запропонованих визначень,
скласти термінологічний словник до тексту з фахового підручника.
Щоб семантизувати термін, встановити наявні зв'язки з іншими термінами, які входять у визначену сукупність термінів, необхідно дати його тлумачення у певному контексті, який у свою чергу, допомагає здогадатись про відповідне значення терміна, не вдаючись до його перекладу. У відриві від контексту, як вважають деякі дослідники, термінам властива багатоаспектність і поняттєва складність, у них з'являється багатозначність і синонімія, навіть експресивна забарвленість. Усі ці чинники додають особливих труднощів студентам при семантизації термінів, з тим щоб згодом правильно вживати їх в актах мовленнєвої діяльності.
Для семантизації термінів доцільно застосовувати такі способи:
1) визначення похідних термінів;
2) деривація термінів;
3) пояснення термінів засобами англійської мови;
4) підбір термінологічних синонімів;
5) підбір антонімічних термінів;
6) порівняння термінів британського та американського варіантів англійської мови;
7) переклад.
Щоб правильно визначити термін певної галузі, необхідно орієнтуватися на
спеціальні контексти, зміст яких не повинен виходити за межі досліджуваної
галузі. Отже, термін набуває конкретного значення у контексті і допомагає
здогадатись про відповідне значення терміна не вдаючись до його перекладу. У
відриві від контексту, як вважають деякі дослідники, термінам властива
багатоаспектність і понятійна складність, у них зявляється „багатозначність і
синонімія”.
Oскільки термін –
спеціальне слово або словосполучення, яке служить точним позначенням понять якоїсь галузі науки, його не тлумачать,
а визначають [3].
Тому слід привчати студентів до
користування друкарськими та електронними
галузевими словниками, які мають потужні бази
термінологічних даних та
користуються найбільшою популярністю, тому що дають змогу
користувачеві отримати швидкий доступ до інформації, що його
цікавить.
Наступний спосіб семантизації та швидкого
запам’ятовування термінологічної лексики — підбір антонімічних термінів. Наприклад, біотехнологічна
терміносистема у своєму арсеналі має велику кількість термінів, які є конрадикторними антонімами, утвореними за
допомогою префікса анти-: antibody, anticodon, antigen, antigenic
determinant, antigenic switching, antimicrobial agent, anti-oncogene, antisense RNA (asRNA).
Розглянемо ще один важливий спосіб
семантизації термінів – переклад. Перекладний способ розкриття значень лексичних
одиниць включає: однослівний переклад (environment – навколишнє середовище,
pollutаnt – забруднювач, waste – відходи); багатослівний переклад (consumers
– консументи, споживачи;
producers – продуценти, виробники; food
– 1) їжа, корм; 2) продукти харчування, продовольство; 3) поживні речовини; 4)
поживний.
Способи
семантизації лексики супроводжуються виконанням вправ: підстановка,
трансформація, завершення речень відповідними словами, групування лексичних
одиниць за певними ознаками, заповнення пропусків та складання словесних сімей,
побудова словосполучень та речень з новими словами.
Ми розглянули лише перший етап роботи з термінологічною лексикою, метою якого є забезпечення
процесу сприйняття звукової і графічної форми слова, його семантизація. Від
рівня сприйняття лексичної одиниці залежить міцність і довготривалість
утримання її в пам'яті [2]. Відповідність слова контексту вказує на
правильність його семантизації. Повторюваність лексичних одиниць у
різноманітних контекстах, багаторазове зорове та слухове сприймання забезпечують закріплення в пам'яті їхніх
значень.
Дотримання вищезазначених принципів відбору
професійно-орієнтованих текстів та врахування специфіки біотехнологічної
спеціальності у розробці методики роботи над семантизацією термінів сприятиме
формуванню термінологічної компетентності, наявність якої відкриє
студентам-біотехнологам можливість для розвитку та досягнення професійного
успіху. Методи роботи з формування професійно-термінологічної компетенції у
процесі навчання іноземної мови за професійним спрямуванням потребують
постійного вдосконалення у зв’язку зі стрімким розвитком біотехнологічної
галузі та зростаючих вимог до фахівців
цієї галузі.
Література
1.Власюк І. Формування професійно-термінологічної компетентності
майбутніх економістів / І. Власюк // Педагогіка і психологія професійної
освіти // Науково – методичний журнал. – 2012. – № 1. – C. 50–58.
2. Гринюк Г. Етапи формування іншомовної
комунікативної компетенції у студентів економічних спеціальностей / Ю. Семенчук,
Г.Гринюк // “Іноземні мови”. – 2006.– № 2. – С.22-27.
3. Кочерган М. Вступ до мовознавства. – К.: видавничий центр “Академія”, 2004. – 122 с.
4. Лучкіна Л. Формування фахового словника в майбутніх учителів
технічних спеціальностей /Л.Лучкіна //
Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. / Серія:
«Педагогіка». – Т., 2002. – №3. – С.104-105.
5. Ляховицький М. Методика преподавания иностранных
языков. М.: Высшая школа, 1981. – 153с.