К.філол.н., професор Акмалдінова О.М.,

к.філол.н., доцент Письменна О.О.

Національний авіаційний університет, м. Київ

Відображення реалій сучасної України в лексико-семантичному полі “corruption”

Основним принципом розподілу суспільно-політичних реалій за тематичними групами є функціонально-семантичний принцип, тобто змістовний зв’язок слова або словосполучення з тією або іншою темою і функціонування їх у певній тематичні сфері. У даному випадку мова йде про відображення українською мовою певних елементів політичного процесу, пов’язаного з корупційними діями українських владних структур, що супроводжувались махінаціями й зловживаннями, та їхній переклад українською. Можна сказати, що лексика, яка розглядається в статті, належить до суспільно-політичної лексики, яка, в свою чергу, займає провідне місце в системі засобів масової інформації та відображає дійсність українських подій періоду політичної боротьби за незалежність країни.

Лексико-семантична група «корупція» об'єднує у своєму значенні досить конкретну групу слів з концептуальною семантикою і функціональною спрямованістю. Поняття, які вона виражає, окрім істотних ознак об'єктів номінації містять у своїй структурі їх кваліфікацію, експлікують відношення до них суб'єкта, характеризуються певними соціально-оцінними можливостями, тобто мають певні політичні відтінки сенсу.

При розгляді такої лексико-семантичної групи важливо враховувати вплив на мову екстралінгвістичних чинників, що припускає звернення до проблем не лише семасіології, але і соціолінгвістики. Під впливом таких екстралінгвістичних чинників, як політика, ідеологія, відбувається розвиток і зміна лексичних значень слів.

Основним компонентом в семантичній структурі лексичних одиниць, в яких знаходить своє відображення ідеологічний аспект, є соціальна оцінка, яка має неоднозначний характер і може варіюватися залежно від ідеологічних позицій комунікантів, які бачать (чи хочуть змусити інших бачити) в самому політичному явищі негативні або позитивні сторони. Характерно, що в процесі використання такої лексеми її нейтральне значення може мінятися залежно від негативних або позитивних конотацій, які забарвлюють денотативне значення слова, виявляючи його соціальну суть.

Вивчення характеристик лексико-семантичного поля «corruption» обіймає низку аспектів, кожний з яких додає якісь змістовні лінгво-соціальні ознаки особливостей функціонування приналежних до нього лексем та їх перекладу. На наш погляд, розгляд об’єкту слід починати зі змістового аналізу (за семантикою) зібраних лексем: 1) грошові махінації (укривати доходи – conceal incomes; розкрадати гроші – embezzle money; витягати великі фінансові дивіденди для себе або своїх родин і друзів – extract large financial advantage (rents) for themselves or their families and friends; отримати суму в кілька мільйонів доларів на продажу природних ресурсів – make several hundred million dollars on the sale of natural resources; нерозумно розтрачувати фонди фінансової допомоги – misspend foreign aid; відмивати гроші через іноземні банки – launder the money through foreign banks; на заморожених рахунках у швейцарських банках – on frozen accounts at Swiss banks; завищення суми рахунків – over-billing тощо); 2) юридично неправомірні дії (зловживання владою – abuse of power; обходити закон – evade a law; ухилятися від подачі декларації про грошові надходження – evade the submission of a declaration on money receipts; незаконна винагорода (хабар) – illegal gratification (bribe; graft); нездатність розслідувати випадки (обвинувачення), що ведуть до вищих ешелонів влади – inability to pursue cases to the upper echelons of government; неправомірні дії політиків – politicians’ malpractice; просочити кожний рівень суспільства – permeate every level of society тощо); 3) інші протиправні дії (безперешкодне, необмежене крадійство – untrammeled theft; спекуляція – profiteering; шахрайство – fraud / swindling; вимагання – extortion; займатися вимаганням – commit, practice extortion; обман, шахрайство – dishonest action / underhand action; людина, що користується своїм службовим становищем для особистої вигоди нечесним шляхом; хабарник, шантажист, шахрай – grafter; приховані ціни за послуги – implicit prices for favors; взаємна послуга – reciprocal favor тощо; 4) економічні питання у зв’язку з корупційними діями (можливості економічного зростання не були реалізовані з вини жадібних політиків – economic promise has been squandered by greedy politicians; створювати перешкоди на шляху нормального функціонування економіки – create obstacles to the smooth functioning of the economy тощо); 5) зловживання владою при призначенні на пости (призначення на пости за знайомством – cronyism; земляцтво – clannishness, syn: family; фаворитизм – favouritism; непотизм, кумівство, сімейність / сімейщина – nepotism, syn: cronyism тощо).

Аналіз лінгвістичних ознак зазначеного корпусу прикладів концентрується навколо таких характеристик: 1) словотворення: формування дериватів (clannishness – земляцтво, clanship – клановість, поділ на клани; nepotist – людина, яка робить протекцію своїм родичам, nepotistic (relations) – кланові відносини); 2) термінологічні поняття, представлені словосполученнями сталого характеру: фразовими словосполученнями, несиметричними абревіатурами та сленгізмами (нечисті на руку чиновники – officials ‘with unclean hands’; ті, хто мають зв'язки, одержують кращі посади - well-connected get the best jobs; сума хабарів стрімко збільшилася з … до … - average bribe paid has soared from … to …; я ваш боржник (форма боргової розписки. Тут: позначення взаємних послуг і послуг як форми хабара й підкупу) – IOU (I owe you) (початково – термін фінансової сфери); афера, шахрайство – сленг scam); 3) певні словосполучення, що можуть мати відповідний запозичений варіант («послуга за послугу», компенсація - quid pro quo (лат.); 4) словосполучення та їхні перекладні еквіваленти, які інколи розрізняються за ступенем образності (виступати в ролі підставної особи, служити прикриттям – act as a front, обман, шахрайство - underhand action).

Урахування системи екстралінгвістичних факторів є необхідною передумовою адекватності перекладу. Особливістю лексичної групи, що розглядається, є те, що її значна частина однаково інтерпретується представниками різних соціальних та політичних угрупувань та ідеологій. Загалом можна зазначити, що, як позамовні референти, так і їхнє мовне вираження належать до міжнародних реалій, і тому доволі легко знаходять свої перекладні еквіваленти (постійні, повні, рівнозначні відповідності) або аналоги (часткові відповідності) в мові перекладу.

З лінгводидактичної точки зору особливої уваги заслуговують слова і словосполучення, які відносяться до реалій і означають предмети, поняття або явища, що включають асоціації та конотації (фонова лексика). Їх переклад передбачає вміння знаходити й аналізувати інформативні та оцінні елементи, які виконують функцію впливу на співрозмовника. Тому в завдання комунікативного навчання входить вимога вироблення вміння аналізувати фактичний зміст тексту або усної інформації, що припускає не лише знання граматико-синтаксичних особливостей відповідного мовного стилю і лексики, контекстуальних синонімів, конотацій, асоціацій та алюзій, але і розуміння засобів подання інформації та політичних оцінних стереотипів. Для формування такої комунікативної компетенції потрібні якомога повніші відомості про елементи соціокультурного фону – лінгвокраїнознавчі та країнознавчі знання. Вивчення компонентів лексико-семантичного поля «корупція» та їх адекватного перекладу англійською надає багатий матеріал для покращення мовної компетенції того, хто навчається, бажає підвищити свій мовленнєвий потенціал, особливо в наш час політичної та ідеологічної самореалізації.