Яремус О.А., Жукова Л.В.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Особливості перекладу фразеологічних одиниць в німецькій мові

Проблематика перекладу німецьких фразеологічних одиниць у сучасному перекладознавстві посідає одне з провідних місць. На цей час існує безліч матеріалів, присвячених вивченню німецьких фразеологізмів, у яких викладені можливі способи їхнього перекладу. Але все ж таки мало уваги приділяється перекладу фразеологізмів, запозичених із художньо-літературних джерел різних країн світу.

Актуальність дослідження полягає у необхідності поглиблювати розширювати знання в галузі дослідження фразеології та перекладу німецьких фразеологізмів українською мовою.

Предметом аналізу цієї роботи є перекладацькі трансформації німецьких фразеологізмів.

Метою цієї роботи є дослідження та переклад фразеологічних одиниць німецької мови, запозичених з художньо-літературних джерел. мов.

Фразеологізм – це сталий мовний зворот, наділений цілісним значенням,що вступає у смислові та граматичні зв’язки з іншими мовними одиницями, має постійний за традицією відтворюваний у мовленні компонентний склад. Це особливе мовне ускладнення, що виконує в мові називну або експресивну функцію [3, 193].

Фразеологія, як одна з галузей мовознавства привертає, до себе дедалі більшу увагу дослідників. За останні роки в українській та зарубіжній лінгвістичній науці натрапляємо на низку праць , у який розглядається широке коло питань німецької та української фразеології.

Фразеологія розробляє принципи виділення фразеологічних одиниць, методи їхнього вивчення, класифікації й фразеографії - опису в словниках. Ця наука користується різними методами дослідження, наприклад компонентним аналізом значення. На базі існуючих у мовознавстві методів дослідження розробляються «власне фразеологічні прийоми аналізу й опису» [15:49]:

1) метод ідентифікації - встановлення тотожностей слів і синтаксичних конструкцій, які утворюють фразеологізми, з їхніми вільними аналогами;

2) метод аплікації, що є різновидом методу ідентифікації, метод обмежений у виборі змінних, що встановлює відмінні структурно-семантичні організації фразеологізму від сполучень, утворених відповідно до регулярних закономірностей вибору й комбінації тощо. Фразеологія пропонує різні типи класифікацій фразеологічного складу мови залежно від властивостей фразеологізмів і методів їхнього дослідження.

Багато німецьких фразеологічних одиниць не мають еквівалентів в українській мові. Це в першу чергу стосується фразеологізмів, що позначають неіснуючі у нас реалії. При перекладі подібних фразеологізмів з рекомендацією, даною у «Посібнику з перекладу з німецької мови на українську», при перекладі образних фразеологічних одиниць будь-якого типу ніколи не використовувати українські фразеологізми, що містять специфічні національні реалії.

Іноді у якості відмінної ознаки фразеологізмів виступає частотність вживання в мовленні того або іншого ідіоматичного вислову, при порушенні якої вживана фразеологія може надавати мовленню мовця незвичайного або навіть старомодного характеру. Про це перекладачеві варто завжди пам'ятати. Добре рецептивне знання фразеології необхідне й для того, щоб розрізняти узуальні та оказіональні фразеологізми, а також для того, щоб уміти відновити фразеологізми, які зазнали «авторської трансформації» [8:74-78], і передати при перекладі ефект, який нею досягається. В українській мові, у порівнянні з німецькою, відсутні такі граматичні категорії, як артикль, а також інфінітивні та прийменникові комплекси й абсолютна номінативна конструкція. Частковий збіг або розбіжності у значенні та вживанні відповідних форм і конструкцій теж вимагає граматичних трансформацій.

В українській мові відсутні інфінітивні комплекси, які поширені в німецькій мові. Проте дуже часто граматичні трансформації необхідні й при передачі відповідних форм і конструкцій через деякі розбіжності в їх значенні та вживанні. Такі розбіжності спостерігаються, наприклад, у вживанні категорії числа.

Для досягнення максимальної адекватності при перекладі фразеологізмів з німецької на українську перекладач повинен вміти користуватися різними «видами перекладу» [8:80]:

1 Еквівалент, тобто наявний в українській мові адекватний фразеологічний зворот, що збігається з німецьким зворотом за змістом, і по образній основі.

2. Аналог, тобто такий український стійкий зворот, що за значенням адекватний німецькому, але по образній основі відрізняється від нього повністю або частково.

3. Описовий переклад, тобто переклад шляхом передачі змісту німецького звороту вільним словосполученням. Описовий переклад застосовується тоді, коли в українській мові відсутні еквіваленти й аналоги.

4. Антонімічний переклад, тобто передача негативного значення за допомогою стверджувальної конструкції або навпаки.

5. Калькування. Метод калькування застосовується в тих випадках,коли перекладач хоче виділити образну основу фразеологізму, або коли німецький зворот не може бути перекладений за допомогою інших видів перекладу.

Допускаючи повне або часткове калькування в окремих випадках, перекладач виключає будь-яку можливість використання буквалізмів, тобто невиправданих дослівних перекладів, що спотворюють зміст німецьких фразеологізмів або не відповідають нормам сучасної української мови.

Література:

1. Кияк Т.Р., Науменко А.М., Огуй О.Д. Теорія і практика перекладу – Вінниця : Нова книга, 2006. – 592с.

2. . Англо-український фразеологічний словник / [уклад.: К. Т. Баранцев]. – К. : Т-во «Знання», 2005. – 1056 с.

3. Федоренко Л.О. Модифікації структурного і семантичного складу фразеологізмів сучасної німецької мови. ВІСНИК Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2007. - №31. с. 197.

4. Кунин A. B. Английская фразеологія : Теоретический курс / А. В. Кунин. – М. : Высшая школа, 1981. – 344 с.