Право/10. Хозяйственное право

Шаршун Н.В.

Науковий керівник: Котирло О.О., к.е.н., доцент

Навчально-науковий інститут права та психології, Україна

Товарна біржа в інфраструктурі ринку: адаптація до європейських стандартів

Інфраструктура ринку це система підприємств, споруд і організацій, які забезпечують рух товарів, капіталів, робочої сили, цінних паперів та надання послуг.

Однією із основних ланок сучасної інфраструктури ринку є товарна біржа [1, с.95]. Вона є добре організованим ринком, тобто являє собою форму організації торгівлі за заздалегідь встановленими правилами. Товарну біржу характеризують наступні елементи: створення на них сприятливих умов для здійснення купівлі-продажу не самих товарів, а контрактів на їхні поставки; укладання контрактів щодо стандартизованих товарів; регулярність торгів; дія вільних ринкових цін та збір, обробка й поширення інформації, пов’язаної з кон’юнктурою ринку [2, с.169].

Нормативно-правова база діяльності товарних бірж закріплена у Господарському кодексі України, ЗУ «Про товарну біржу», статуті біржі, правилах біржової торгівлі та біржовому арбітражі [2, с.171].

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про товарну біржу» товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій [3].

Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власні поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках та може мати печатки [3].

Принципи діяльності товарної біржі полягають у рівноправності учасників біржових торгів, застосуванні вільних цін та публічного проведення біржових торгів.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ГК України товарна біржа має право: встановлювати відповідно до законодавства власні обов'язкові для всіх учасників торгів правила біржової торгівлі та біржового арбітражу; встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею; встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, а також санкції за порушення статуту біржі та біржових правил; створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них; засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах тощо [4, с.149].

Функції товарної біржі науковці класифікують за такими категоріями, як обов’язкові (базуються на основі законодавства), довільно-обов’язкові (не обов’язкові в законодавчому порядку, але необхідні для ефективного функціонування біржі як ринкової інфраструктури) і довільні (належать послуги фінансового ринку в цілому).

Щодо адаптації до європейських стандартів, варто зазначити, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі має намір адаптувати вітчизняний товарний ринок до стандартів ЄС, прийнявши відповідно зміни до законодавства. А саме, йдеться про ухвалення тексту нового законопроекту «Про товарний біржовий ринок», що дозволить загалом вдосконалити організацію інфраструктури товарного біржового ринку, гармонізувати законодавство про регульовані ринки з вимогами Європейського Союзу, а також сприятиме процесу універсалізації біржового ринку.

Тобто чинний закон «Про товарну біржу» не повністю відповідає вимогам, що пред’являються до сучасної інфраструктури товарного біржового ринку.

Так, безперечно, ці зміни стануть важливим і ефективним етапом щодо розвитку національної економіки, формуванні внутрішнього та зовнішнього ринків і створенні злагодженої системи державного регулювання біржової торгівлі.

Література:

1. Основи економічної теорії. – За редакцією Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка /К.: «Вища школа» - «Знання». – 1997

2. Біржове право [Текст] : навч. посіб. / О. О. Котирло. – Київ : Центр учб. л-ри, 2012. – 268 с.

3. Про товарну біржу: Закон України від від 10.12.1991 № 1956-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 10, ст.139

4. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144