Право/10. Хозяйственное право

 

Гриценко К.В.

Науковий керівник: Гаджиєва Ш.Н., к.ю.н., викладач

Запорізький національний університет, Україна

 

Правове регулювання здійснення експертизи в господарському процесі

 

На сучасному етапі розвитку господарських правовідносин між суб’єктами господарювання все частіше виникають правові конфлікти, що у свою чергу призводить до збільшення кількості судових справ. Доказування завжди виступає важливою складовою частиною правосуддя по господарських справах. Учені-процесуалісти зазначають, що одним із головних доказових значень залишається судова експертиза у господарському процесі. Аналіз діючого законодавства та судової практики свідчить, що законодавча база для проведення судових експертиз є недосконалою. Це обумовлює актуальність дослідження питань, пов’язаних із проведенням судових експертиз при розгляді господарських справ.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПУ України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів [1].

Діюче господарсько-процесуальне законодавство не розкриває поняття «судова експертиза», обмежуючись лише в ст.41 ГПК, присвяченій призначенню й проведенню судової експертизи, вказівкою на те, що експертиза призначається у випадках, коли для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібні спеціальні знання [1]. Визначення поняття судової експертизи вітчизняний законодавець сформулював у Законі України «Про судову експертизу», де у ст.1 зазначено, що судова експертиза - це  дослідження  експертом  на   основі спеціальних  знань  матеріальних  об'єктів,  явищ і процесів,  які містять  інформацію  про  обставини   справи,   що перебуває   у провадженні органів досудового розслідування чи суду [2].

Отже, судова експертиза в господарському процесі завжди призначається судом й проводиться спеціальним суб’єктом – судовим експертом, котрий набуває процесуального статусу в силу юридичного факту – наявності ухвали суду про призначення судової експертизи, а сутність експертизи можна визначити як проведення обізнаною особою (експертом) спеціального дослідження. В зв’язку з цим судовою експертизою використовуються спеціальні знання не у будь-якій формі, а лише у формі дослідження. Судова експертиза – це спосіб дослідження фактичної інформації, доказів з метою отримання нових доказів. Вона не існує поза процесуальною форою, тобто не можна отримати висновок експерта як джерело доказів, якщо при провадженні експертизи були допущені принципові порушення будь-якої процесуальної норми при призначенні та/або проведенні експертизи [3, 61].

Таким чином, доказове значення у господарському процесі має не власне експертиза, як дослідження, проведене експертами на підставі спеціальних знань, а висновки, зроблені експертом на підставі дослідження матеріалів справи відповідно до поставлених судом питань із метою встановлення обставин, що мають значення для справи [4, 102]. Висновок експерта з позиції теорії доказування є особливою формою пізнання у господарській справі та засобом обґрунтування і засвідчення пізнаного, він є певним актом пізнання, в результаті якого експерт отримує нове знання. Висновок експерта в той же час є актом передачі відомостей від однієї особи до іншої з науковим обґрунтуванням істинності цих відомостей, що практично завжди сприймається суб’єктами доказування як дійсність [3, 62].

Призначення експертизи можливе: 1) за клопотанням сторін, третіх осіб, прокурора; 2) за власною ініціативи суду. Клопотання про призначення експертизи може бути заявленим в господарському суді першої або апеляційної інстанції в письмовій або усній формі. Усне клопотання про призначення експертизи фіксується у протоколі судового засідання. Для господарського процесу найбільш характерними є інженерно-технологічна, бухгалтерська, будівельно-технічна, фінансово-економічна, дорожньо-транспортна, почеркознавча, ґрунтознавча, лінгвістична, судово-екологічна експертизи.

Згідно з п.6 Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» від 23.03.2012 року, чинне законодавство господарському суду не надає права відмовити у призначенні судової експертизи, про яку клопочуться учасники судового процесу, за тим мотивом, що у складі суду є особи, які мають достатні для з'ясування відповідних питань спеціальні знання [5].

Підводячи підсумки, необхідно зазначити, що судова експертиза в господарському процесі відіграє чимале значення при доказуванні тих чи інших обставин у ході вирішення господарської справи. Діюче господарське-процесуальне законодавство не надає дефініцію поняття «судова експертиза», але зазначає її призначення та випадки проведення такої експертизи. Значення судової експертизи у господарському процесі у самому загальному вигляді, з урахуванням даних спеціальної літератури й судової практики, зводиться до такого: висновок експерта є джерелом доказової інформації; за допомогою судової експертизи з’ясовують походження й причинні зв’язки окремих фактів, ознак, механізмів їх утворення; судова експертиза дає можливість встановити факти, які мають юридичне значення; судова експертиза допомагає дати правильну юридичну оцінку факту, явищу.

 

Література:

1. Господарський процесуальний кодекс від 06.11.1991 р.1798-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua

2. Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 р.4038-XII [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

3. Прокопанич Г.К. Сучасні проблеми використання спеціальних знань в господарському процесі України / Г.К. Прокопанич // Вісник Академії адвокатури України. – 2012. – № 3(25). – С. 60-65.

4. Мальцев Д.О. Експертиза в господарському процесі: деякі питання вдосконалення законодавства / Д.О. Мальцев // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2010. – №. 10. – С. 99-110.

5. Про деякі питання практики призначення судової експертизи: Пленум Вищого Господарського суду України від 23.03.2012 року 4 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua