Дяченко Ю.С.

Запорізький національний університет, Україна

Науковий керівник: д.ю.н., доцент Віхляєв М.Ю.

ПРАВОВИЙ СТАТУС МІЖНАРОДНОГО КОМІТЕТУ ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

Питання забезпечення миру та безпеки на міжнародному рівні залишається актуальним насьогодні. Вирішальна роль у процесі підтримки миру та безпеки належить Організації Об'єднаних Націй та її державам-членам. Проте особливе значення у запобіганні та розгортанні конфлікту відіграють саме неурядові організації, найбільшою і найдієвішою з яких є Міжнародний комітет Червоного Хреста.

Таким чином, на сьогодні доцільно визначити правовий статус Міжнародного комітету Червоного Хреста, який суттєво відрізняється від статусу інших міжнародних організацій.

Проблему правового статусу Міжнародного комітету Червоного Хреста розглядали такі українські науковці, як: П.М. Богаєвський, Т.І. Левицький, І.І. Лукашук, В.Ф. Опришко, В.М. Репецький, О.В. Тарасова та інші. Проте питання регулювання правового статусу Міжнародного комітету Червоного Хреста в міжнародному праві залишається малодослідженим, оскільки дана проблематика розглядалась в рамках ширшої тематики та оглядово, в контексті правового статусу міжнародних міжурядових та неурядових організацій.

Перш за все зазначимо, що Міжнародний комітет Червоного Хреста – це нейтральна, незалежна гуманітарна організація, яку було створено понад 130 років тому. Міжнародний комітет Червоного Хреста є організацією особливого напряму, яка має повноваження, отримані від міжнародного товариства, фігурує як нейтральний посередник між воюючими сторонами.

Щодо внутрішньо-організаційної структури, то відповідно до Статуту Міжнародного комітету Червоного Хреста, його основними органами є: Асамблея (основний орган), Рада Асамблеї (орган оперативного управління), Президент і його заступники (координаційний орган); Директорат (виконавчий орган), Контрольний орган [1].

Варто зазначити, що Міжнародний комітет Червоного Хреста є особливим суб’єктом міжнародного права, який поєднує в собі елементи, характерні для юридичної природи як міжнародних неурядових, так і міжнародних міжурядових організацій.

Міжнародний комітет Червоного Хреста було створено відповідно до норм національного Швейцарського права, його статут є цивільно-правовою угодою, членами цієї організації є виключно фізичні особи, йому було надано консультативний статус при Економічній і соціальній раді ООН, що є характерним виключно для неурядових організацій. В той же час, Міжнародний комітет Червоного Хреста має більшість ознак правосуб’єктності, притаманних міжнародним міжурядовим організаціям, а саме привілеї та імунітети, зокрема: юрисдикційний імунітет (завдяки якому Міжнародний комітет Червоного Хреста, не підлягає адміністративному і судовому переслідуванням, а також недоторканність приміщень, архівів та іншої документації), має право на укладення договорів з іншими суб’єктами міжнародного права, право обміну представництвами з державами та міжнародними організаціями [2, 244].

Так, вищенаведені права та привілеї забезпечують дві найважливіші умови діяльності Міжнародного комітету Червоного Хреста – його нейтральність і незалежність.

В цілому, можна виділити три аспекти статусу суб’єкта міжнародного права, якими користується Міжнародний комітет Червоного Хреста. По-перше, Міжнародний комітет Червоного Хреста володіє міжнародною правосуб’єктністю універсального типу, яка визнається за ним Женевськими конвенціями 1949 року та Додатковими протоколами до них 1977 року і покликана забезпечити йому можливість здійснювати усі необхідні дії з метою ефективного захисту жертв війни та інші функції, визнані за ним цими документами. По-друге, Міжнародний комітет Червоного Хреста має міжнародну правосуб’єктність, яка визнана ООН та надала Міжнародному комітету Червоного Хреста статус спостерігача на Генеральній Асамблеї ООН. Варто відмітити, що насьогодні це єдина міжнародна неурядова організація, яка має такий статус. Крім того, додатково Міжнародний комітет Червоного Хреста має консультативний статус при Економічній і соціальній раді ООН та інших міжнародних організаціях. По-третє, міжнародна правосуб’єктність Міжнародного комітету Червоного Хреста визнана договорами про його правовий статус та іншими договорами із спеціальних питань, які він укладає з державами та міжнародними організаціями [3, 96].

Серед прав Міжнародного комітету Червоного Хреста, прямо передбачених чинними нормами міжнародного права, особливе місце посідає право на ініціативу, яке слід розуміти як передбачену договірними та звичаєвими нормами міжнародного права можливість Міжнародного комітету Червоного Хреста пропонувати сторонам збройних конфліктів прийняти гуманітарні дії на користь жертв цих конфліктів. Проте право на ініціативу не є необмеженим. Так, нормами міжнародного права встановлюється ряд вимог до такої ініціативи: по-перше, ініціатива має носити гуманітарний характер, тобто бути спрямованою захистити права та інтереси жертв конфлікту; по-друге, ініціатива повинна передбачати активну участь Міжнародного комітету Червоного Хреста у втіленні даної пропозиції в життя; по-третє, вона може здійснюватись лише в рамках, передбачених нормами міжнародного права (зокрема нейтралітету та незалежності) [4, 156].

Принцип, яким керується Міжнародний комітет Червоного Хреста, полягає у тому, що навіть у війни є межі – межі, які обмежують методи і засоби ведення воєнних дій і поведінки учасників конфлікту. Майже всі держави зобов’язались дотримуватись правил, що випливають з цього принципу і складають міжнародне гуманітарне право, в основі якого лежать чотири Женевські конвенції.

Місія Міжнародного комітету Червоного Хреста полягає в тому, щоб, суворо дотримуючись принципів нейтральності і неупередженості, надавати захист і допомогу цивільним особам і військовослужбовцям, які постраждали від збройних конфліктів і внутрішнього безладу. До завдань Міжнародного комітету Червоного Хреста належать: 1) відвідування військовополонених, а також цивільних осіб, затриманих у зв’язку з конфліктом; 2) розшук зниклих безвісти; 3) організація обміну листами між членами родин, розлучених у результаті конфлікту; 4) возз’єднання розлучених родин; 5) надання продовольства, води і медичної допомоги цивільним особам, що позбавлені всього найнеобхіднішого; 6) поширення знань про міжнародне гуманітарне право і контроль за дотриманням його норм; 7) залучення уваги до порушень гуманітарного права і сприяння його розвиткові [2, 245].

Міжнародний комітет Червоного Хреста бере активну участь у розробці міжнародних договорів з гуманітарного права. Серед особливостей слід виділити те, що Міжнародний комітет Червоного Хреста ніколи не бере участь у договорах, які він розробляє, що дає йому змогу зберігати нейтралітет та не порушувати власні принципи, зокрема принцип неупередженості.

На період 2015-2018 рр. Міжнародний комітет Червоного Хреста визначив такі основні стратегічні напрями своєї діяльності: посилення сфери своєї діяльності (Комітет збільшить актуальність та ефективність підтримки, яку він надає людям, постраждалим у результаті збройних конфліктів та інших ситуацій насильства); зміцнення контекстуалізованого багатопрофільного реагування на існуючі виклики; оптимізація продуктивності (забезпечуватиме належний баланс між досягненням узгодженості в рамках всієї організації та підтримкою оперативної гнучкості в управлінні її роботою).

Пріоритетами відносин України з Міжнародним комітетом Червоного Хреста залишається співробітництво Комітету з Національним Товариством Червоного Хреста України у допомозі особам, постраждалим внаслідок конфлікту на сході України. Наразі Комітетом відкрито шість офісів в нашій державі – в Харкові, Донецьку, Луганську, Сєверодонецьку, Маріуполі та Одесі. Організація активно задіяна у мобілізації ресурсів для постраждалих регіонів; зокрема, по лінії Міжнародним комітетом Червоного Хреста виділяється допомога українським родинам, переміщеним особам та лікарням у вигляді матеріалів для ремонту житла, продуктів харчування, теплого одягу, медичних матеріалів, ліків тощо [5].

Отже, підсумовуючи вищенаведене зазначимо, що Міжнародний комітет Червоного Хреста є міжнародною неурядовою, нейтральною, незалежною, гуманітарною організацією, основною метою якої є надання захисту і допомоги цивільним особам і військовослужбовцям, які постраждали від збройних конфліктів і внутрішнього безладу. Насьогодні, Міжнародний комітет Червоного Хреста відіграє чималу роль в допомозі постраждалим внаслідок конфлікту на сході України.

Література:

1. Статут Міжнародного комітету Червоного Хреста від 24.06.1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/991_002

2. Лисик В.М. Міжнародний комітет Червоного Хреста − особливий суб’єкт міжнародного права / В.М. Лисик // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. – 2005. – №15. – С. 242-247.

3. Гогоша О. Участь Міжнародного комітету Червоного Хреста у гуманітарних місіях та операціях ООН / О. Гогоша // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. – 2012. – №31. – С. 95-102.

4. Лисик В.М. Право Міжнародного комітету Червоного Хреста на ініціативу / В.М. Лисик // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. − 2006. − №19. − С. 154-160.

5. Офіційний сайт Постійного представництва України при відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://geneva.mfa.gov.ua/ua/ukraine-io/red-cross