Адміністративна відповідальність юридичних осіб

Ємцова Д.О., студентка

Науковий керівник:

Гаджиєва Ш.Н., к.ю.н., викладач

Запорізький національний університет

Тривалий час була поширена думка, що до адміністративної відповідальності можуть притягуватися лише фізичні особи. Пов’язували це з фактичною неможливістю притягнути юридичну особу до такого виду відповідальності. Однак після здобуття Україною незалежності, розвитку ринкової економіки та стрімкого зростання ролі підприємництва, це питання отримало новий зміст. Тому саме з названими факторами і пов’язана актуальність висвітленого питання.

Питання адміністративної відповідальності юридичних осіб в даний час широко обговорюється різними авторами (теоретиками і практиками), такими як  Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк, В. Стефанюк, І. Полосніченко, О.Т. Зима, Д.М. Лук’янець, М.М. Долгополова, Т.О. Коломоєць, В.М. Гаращук та інші. Особлива увага приділяється питання поняття відповідальності юридичних осіб та поняття вини юридичної особи.

Соціальна роль адміністративної відповідальності є надзвичайно важливою насамперед тому, що вона виникає як правовий наслідок неналежної реалізації громадянами та юридичними особами своїх прав та обов'язків в суспільстві. Вона включає не тільки ретроспективну відповідальність, як наслідок правопорушення, але й позитивний аспект, тобто певний внутрішній стан особи, її ставлення до дорученої справи, суспільства, своєї поведінки [1, с. 179; 2, с. 305].

Сьогодні інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб поступово, але стрімко розвивається. Він містить прогалини та суперечності, перебуває в процесі становлення, тож заперечувати його розвиток неможливо. У зв’язку з цим, нагальною та вкрай актуальною є потреба у здійсненні кодифікації законодавства в цій сфері [3; 4, с. 118].

Однією з проблем є те, що норми чинного КУпАП стосуються лише фізичних осіб, а на юридичних осіб дія норм цього законодавчого акту не поширюється [5]. Як зазначає Лайкова М.С., в умовах розвитку ринкових відносин і появи великої кількості суб’єктів господарської діяльності різних організаційно-правових форм це положення виявляється таким, що не відповідає вимогам сьогодення [6].

Однак, на законодавчому рівні встановлена адміністративна відповідальність і юридичних осіб [7, с. 314]. Серед законів, що містять відповідні положення можна виділити такі: ЗУ «Про рекламу», ЗУ «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції» тощо. Також наявні підзаконні нормативні акти, що розкривають механізм притягнення юридичних осіб до адміністративної відповідальності, серед яких постанова КМУ від 17 серпня 2002р. № 1177 «Про затвердження Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів», постанова КМУ від 6 квітня 1995 р. № 244 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

У наведених приписах закріплені риси, характерні для адміністративної відповідальності: змушення (спонукання) порушника до виконання загально обов’язкових правил, встановлених у сфері державного управління, адміністративне стягнення, у вигляді штрафу, негативні наслідки матеріального (фінансового) характеру, що настають для порушника. Крім того, у інших нормах згаданих правових актах містяться і ще деякі ознаки, що характерні адміністративній відповідальності [7, с. 314].

Стефанюк В. наводить такі особливості юридичної особи, як суб’єкта   адміністративної відповідальності: відсутність у них особистих психічних характеристик, наявність внутрішньої організаційної структури, участь у правовідносинах через уповноважених представників, специфічні параметри оцінювання діяльності юридичних осіб. Також можливо виділяти певні характерні риси такої відповідальності. По-перше, це те, що деліктоздатність юридичних осіб виникає з моменту державної реєстрації та втрачається від моменту вилучення інформації з реєстру. По-друге, наявна велика варіантна кількість видів стягнень. По-третє, взагалі наявність такої відповідальності говорить про можливість держави впливати на господарську відповідальність юридичних осіб та на економічні процеси в цілому. І, нарешті, те, що юридична особа може бути як загальним, так і спеціальним суб’єктом адміністративної відповідальності [8, с. 44].

Вагомим кроком щодо вирішення цієї проблеми стало прийняття Господарського кодексу України, глава 28 якого повністю присвячена загальним питанням адміністративної відповідальності юридичних осіб . В ній встановлено перелік адміністративних стягнень, які законодавець називає адміністративно-господарськими санкціями, дана характеристика кожному з них, визначено термін їх застосування та гарантії прав юридичних осіб, в разі неправомірного притягнення їх до відповідальності [7, с. 315; 9].

Отже, на сьогодні серед головних проблем у сфері адміністративної відповідальності юридичних осіб можна перелічити: відсутність у КУпАП норм, присвячених цьому виду відповідальності; необхідність встановлення чіткого переліку органів, уповноважених приймати рішення про накладення адміністративних стягнень, а також порядок розгляду таких справ; необхідність встановлення чіткого та єдиного переліку адміністративних стягнень, що можуть застосовуватися до юридичних осіб; потреба теоретико-правового обґрунтування вини юридичної особи та інші.  

Література

1.                Алфьоров С.М., Ващенко С.В., , Купін А.П. Адміністративне право. Загальна частина. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 216 с.

2.                Коломоєц Т.О. Адміністративне право України: Підручник. — Вид. 2, змін, і доп. / За заг. ред. Т.О. Коломоєць. — 1С: Істина, 2012. — 528 с.

3.                Зима О.Т. Адміністративна відповідальність юридичних осіб: автореф. ди. … к.ю.н.: 12.00.07 / О.Т. Зима; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х. 2001. – 19 с.

4.                Лукянець Д.М. Про вину юридичних осіб у сфері адміністративної відповідальності / Д.М. Лукянець // Право України. – 1999. - № 11. – С. 117-123.

5.                Кодекс України про адміністративні правопорушення; Верховна Рада УРСР; Кодекс України від 07.12.1984 № 8073-X // Електронний ресурс. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.

6.                Лайкова М.С. Проблеми притягнення до адміністративної відповідальності за антимонопольні правопорушення / М.С. Лайкова //  Особистість. Суспільство. Право. Зб. наук. ст. та тез наук. повід. За матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 10-річчю Полт. юрид. ін-ту. Полтава (15 березня 2012 р): у 2 ч. Ч.1 / Редкол.: А.П. Гетьман, О.П. Бущан, О.Р. Дашковська та ін. – Х.: «Точка». – 2012. – С. 422-425. (0,3 д.а.)

7.                Адміністративне право України [Підручник для юрид. вузів і фак./ Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін.]; За ред. Ю.П. Битяка. – 2004. – 401 с.

8.                Стефанюк В., Полосніченко І., Михеєнко М. Інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб і проблеми теорії та практики // Право України. -  2008. - № 9. – С. 59.

9.                Господарський кодекс України; Верховна Рада України; Кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV // Електронний ресурс. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15.