Право/8. Конституційне право
Іванова В.В.
Національний авіаційний
університет, Україна
Науковий керівник: к.ю.н., доцент Юринець Ю.Л.
Поняття виборів та їх види
Вибори є найбільш
поширеною формою прямого народовладдя. Конституція України визначає, що народне
волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми
безпосередньої демократії (ст. 69 Конституції України) [1].
Вибори – це формування представницьких
органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом голосування
громадян України.
За своїм змістом
вибори є волевиявленням народу щодо формування представницьких органів
державної влади та органів місцевого самоврядування [2, с. 89].
За формою вибори
являють собою вибір найбільш гідного кандидата на виборну посаду до органів державної
влади та органів місцевого самоврядування шляхом голосування громадян за його
кандидатуру [2, с. 97].
Вибори
класифікуються за різними підставами, зокрема [3]:
1. За об'єктом обрання:
-
вибори парламенту - вибори до Верховної Ради України;
-
вибори на пост Президента України;
-
вибори представницьких органів місцевого самоврядування.
2. Залежно від того, як обирається орган:
-
загальні (приймає участь вся Україна);
-
часткові (на певній області).
3. Залежно від підстав проведення:
-
чергові (проводяться в період закінчення строку
повноважень певного виборного органу);
-
позачергові або дострокові (проводяться у випадку
дострокового припинення строку повноважень виборного органу);
-
повторні (проводяться за умови визнання судом попередніх
виборів недійсними через їх фальсифікацію);
-
проміжні (призначаються територіальною виборчою комісією у
разі дострокового припинення повноважень депутата).
4. Залежно від територіальних меж:
-
загальнонаціональні (здійснюються на всій території
країни);
-
місцеві (вибори до представницьких органів місцевого
самоврядування).
Громадяни держави,
що мають право брати участь у виборах, є виборцями.
В статті 70 Конституції
України зазначено, що право голосу на виборах і референдумах мають громадяни
України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права
голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними [1].
Строки проведення
виборів у Конституції та новому виборчому законодавстві України визначено так [3,
с.47]:
1. Вибори Президента
України:
– чергові
проводяться із закінченням конституційного строку повноважень Президента
України (в останню неділю березня п’ятого року повноважень Президента України –
ст. 103 Конституції України) [1];
– позачергові
проводяться із достроковим припиненням повноважень Президента України (в період
дев’яноста днів з дня припинення повноважень – ст. 103 Конституції України) [1].
2. Вибори народних
депутатів України:
– чергові
відбуваються в останню неділю жовтня останнього року повноважень Верховної Ради
України, а виборчий процес розпочинається за 120 днів до дня виборів.
Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу не пізніше
ніж за 125 днів до дня виборів;
– позачергові
відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування
указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради
України.
3. Місцеві вибори:
– чергові
призначаються не пізніш як за 120 днів до дня виборів, а їх виборчий процес
розпочинається за 90 днів до дня виборів;
– позачергові
призначаються не пізніш як за 70 днів до дня виборів, а їх виборчий процес
розпочинається за 60 днів до дня виборів;
– повторні
проводяться в останню неділю шістдесятиденного строку з дня оприлюднення
територіальною виборчою комісією рішення про їх призначення;
– проміжні
проводяться в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування
рішення про призначення виборів;
– перші
призначаються не пізніш як за 120 днів до дня виборів, а початок їх виборчого
процесу оголошується не пізніш як за 90 днів.
Отже, як висновок,
можна стверджувати про те, що вибори - це спосіб формування органів державної
влади і наділення повноваженнями посадової особи через волевиявлення громадян. Вибори
є головною функцією політичної участі громадян, в якій реалізується їхній вплив
на формування політичних інститутів і процес вироблення політичних рішень.
Література
1. Конституція України Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - С.141.
2.
Конституційне право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. В. П.
Колісника та Ю. Г. Барабаша. — X.: Право, 2008. — 416с.
3.
Конституційне право України: Навчальний посібник. - К. : Паливода А. В., 2011.-
156 c.