Право/8. Конституційне право
Кушнір М.
Національний
авіаційний університет, Україна
Науковий керівник: к.ю.н., доцент
Юринець Ю.Л.
Система та функції
місцевого самоврядування в Україні
Надійною
правовою основою місцевого самоврядування є Конституція України 1996 р., де
самоврядування визнане одним із елементів конституційного ладу держави [1].
Детальніше визначення дається в Законі «Про місцеве самоврядування в Україні»: місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та
реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність
органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого
значення в межах Конституції і законів України [2].
Функції
місцевого самоврядування, під якими розуміють основні напрями діяльності
територіальних громад, органів місцевого самоврядування щодо вирішення завдань
місцевого самоврядування [4]. Найважливішими з них є:
- залучення
населення до участі у вирішенні питань місцевого та загальнодержавного
значення;
- володіння,
використання, а також; управління комунальною власністю;
-
забезпечення комплексного соціально-економічного та культурного розвитку
відповідної території;
- надання
соціальних послуг населенню;
-
забезпечення законності, громадської безпеки, правопорядку, охорона прав,
свобод та законних інтересів громадян;
- соціальний
захист населення, сприяння працевлаштуванню громадян;
- захист прав
місцевого самоврядування [3].
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як
безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні,
міські ради та їх виконавчі органи [1], тобто через певний
структурно-організаційний механізм - систему місцевого самоврядування.
Система
місцевого самоврядування включає [2]:
-
територіальну громаду;
- сільську,
селищну, міську раду;
- сільського,
селищного, міського голову;
- виконавчі
органи сільської, селищної та міської ради;
- районні та
обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл,
селищ та міст;
- органи
самоорганізації населення.
У структурі
системи місцевого самоврядування можна виділити основні елементи -
територіальну громаду, органи місцевого самоврядування та органи
самоорганізації населення.
Територіальна
громада – це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища або
міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, чи
добровільне об'єднання жителів кількох сіл, які мають єдиний адміністративний
центр [3].
Другим
основним елементом системи місцевого самоврядування є органи місцевого
самоврядування.
У
структурно-організаційному плані орган місцевого самоврядування являє собою
деякою мірою організований колектив людей, який характеризується певними
органоутворюючими ознаками, що в сукупності дозволяють відмежувати органи
місцевого самоврядування від органів державної влади, інших державних і
комунальних установ, громадських організацій, господарських товариств тощо [4].
Обласні та
районні ради не виступають представницькими органами обласних та районних
громад. Конституція України не визнає наявності таких громад і не розглядає
населення області, району як суб'єкти місцевого самоврядування, а обласні,
районні ради конституюються як органи місцевого самоврядування, що
представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст у межах
повноважень, визначених Конституцією України та законами, а також повноважень,
переданих їм сільськими, селищними та міськими радами.
Третім
елементом системи місцевого самоврядування є органи самоорганізації населення. Органи самоорганізації
населення – це
представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або
постійно проживають на відповідній території в межах села, селища або міста [2].
Отже, Конституція
України в питаннях місцевого самоврядування є досить гнучким політико-правовим
документом. Визначаючи концептуальні основи місцевого самоврядування в Україні,
Конституція чимало питань його становлення і розвитку залишає для регулювання
окремими законами. Тому в рамках Конституції місцеве самоврядування може
вдосконалюватися відповідно до особливостей того чи іншого етапу розвитку
держави.
Література
1. Конституція України Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - С.141.
2. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997р. // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №24. - С.170.
3.
Актуальні проблеми формування органів місцевого самоврядування в
Україні. - Ужгород, 1997.
4.
Старецька Л. І. Місцеве самоврядування: оглядовий курс. Навчальний
посібник / Л. І. Старецька, О. Є. Томнюк, З. М. Луценко, М. М. Юрченко. -
К., 2006. - 78 с.