Про внутрішню картину здоров’я підлітків, батьки яких страждають на хронічні соматичні розлади.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Корнієнко В.В.

Дитяча міська клінічна лікарня №5

Гречка Г.О., Зозуля Н.В., Кузнецов А.В.

Актуальність вивчення цієї проблеми обумовлена зростанням кількості психогенних захворювань, а криза сучасної лікувальної практики, нездатної пояснити широкий спектр патологій органічних порушень органів і систем, мотивує людей до більш поглибленого вивчення причин їх виникнення та використання альтернативних заходів лікування.

Важливе місце у загальній проблематиці психологічного вивчення здоров’я і хвороби займає дослідження внутрішньої картини здоров’я, що являє собою особистий еталон здоров’я кожної людини.

Предметом нашого дослідження стали психологічні складові внутрішньої картини здоров’я (ВКЗ) дітей, батьки яких страждають на хронічні соматичні захворювання.

Метою нашого дослідження є вивчення психологічних складових феномену внутрішньої картини здоров’я (ВКЗ) у дітей, батьки яких страждають на хронічні соматичні захворювання.

Нами було використано дані досліджень, що проводились студентами магістрами Дніпропетровського національного університете імені Олеся Гончара, аналіз яких показав, що важливим етапом становлення людини до свого здоров’я є формування внутрішньої картини здоров’я (ВКЗ) ‑ особливого ставлення до здоров’я, що визначається в усвідомленні його цінності та прагненні досконалості.

Аналіз наукової літератури довів, що хвороба батьків, у будь-якому разі, викликає занепокоєння у дитини, тому в сім’ї, де один з батьків страждає на будь-яку хронічну соматичну хворобу, виникає специфічний психологічний мікроклімат, що безумовно, впливає на розвиток дитини та формування у неї ВКЗ [4;5;8;9;14 ].

Вибірку досліджуваних склали студенти І – ІІ курсу Дніпропетровських технікумів (всього – 60 чоловік). Вік досліджуваних – 15 – 16 років. Досліджувані були розподілені на 2 групи по 30 чоловік за критерієм наявності або відсутності у сім’ї хронічно хворого батька або матері. У першу групу увійшло 16 дівчат та 14 хлопців, що зростали у сім’ях хронічно хворими батьками, у другу – 15 дівчат та 15 хлопців, батьки яких були здоровими.

Загалом представники обох груп досліджуваних намагалися дати найбільш соціально бажані відповіді на поставлені запитання. Спостерігалися також намагання підкреслити власний статус здорової людини. Ця тенденція більш виражена у підлітків, батьки яких здорові. А діти, батьки яких хронічно хворі, визнають цінність здоров’я, проте не вважають його необхідним для досягнення життєвого успіху. Це пояснюється тим, що вони споглядають своїх батьків, що досягли певного життєвого рівня не зважаючи на негаразди зі здоров’ям. Простежується 2 протилежні тенденції – здоров’я, з одного боку, переоцінюється, а з іншого – недооцінюється. Підлітки першої групи визнають здоров’я лише як самоцінність, а не як інструмент розвитку. Це вказує на викривлення емоційно-ціннісного компонента ВКЗ .

Підлітки першої групи більше переживають у випадках, коли самі хворіють, та отримують більше позитивних емоцій від власного здоров’я. Цікаво, що такі діти схильні до реакцій страху та тривоги, а також сорому у випадку хвороби, ніж їхні однолітки, батьки яких здорові. Таким чином проявляє себе різниця у рівні розвитку емоційної складової ВКЗ у підлітків, батьки яких хворіють. У підлітків, що спостерігають за хворими батьками формується почуття тривоги за здоров’я, передчуття біди, особливо це стосується тих, чиї батьки страждають на хвороби з рецидивуючим перебігом. Підлітки, що мають хронічно хворих батьків, схильні більше довіряти традиційній медицині та цікавитися власним здоров’ям, отримуючи дані з науково-популярної літератури та від спеціалістів. Це може бути пов’язано, по-перше, з тим, що для них лікарі є більш авторитетними, бо вони бачать, що батьки часто звертаються за допомогою саме до цих спеціалістів. По-друге, сама ситуація, коли у сім’ї є хворий, вже сприяє розширенню медичних знань дитини .

Але підлітки обох груп схоже поводяться у галузу здоров’я: у якості профілактичних заходів хлопці використовують фізичні вправи, а дівчата – притримування дієти, але у випадку проблем зі здоров'ям – звертаються за допомогою до авторитетних дорослих та батьків.

Проте між групами є кілька відмінностей – підлітки, батьки яких хронічно хворі, менш схильні не звертати уваги на зміни у власному стані здоров’я. Це пов’язане, по-перше, з сильними емоційними переживаннями у зв’язку із погіршенням стану здоров’я, а по-друге з тим, що у підлітків першої групи вірогідна поява страху захворіти так же сильно, як і батьки.

Тому можна сказати, що все ж таки підлітки цієї групи проявляють більше відповідальності у сфері здоров’я проте ця тенденція продиктована не скільки усвідомленим вибором, стільки тривогою, що йде з несвідомого, і мало помітна через невелику кількість досліджуваних і їх загалом низьку мотивацію до участі у опитуванні.

Серед причин недостатнього піклування про власне здоров’я підлітки, батьки яких хворіють, менше відзначають, що вони здорові і в цьому немає необхідності. Але зазначають, що не мають необхідних умов та матеріальних засобів для піклування про здоров’я. Це можна пояснити тим, що якщо один з членів сім’ї має хронічне захворювання, то про нього зазвичай більше піклуються, витрачають на його лікування більше грошей. Тому у підлітків першої групи може не вистачати часу, а їх сім’ї засобів для достатнього піклування про здоров’я, і воно відкладається «на потім». Цікаво, що в таких підлітків частіше не вистачає сили волі на піклування про здоров’я, що говорить про наявність у них більш розмитої ВКЗ, та невмінні визначення заходів щодо підтримки власного здоров’я.

А підлітки, батьки яких здорові зазначають, що не хочуть себе обмежувати, тому й недостатньо піклуються про своє здоров’я. Також вони вважають, що мають більш важливі справи, аніж піклування про здоров’я, тобто проявляється легковажність у сфері здоров’я, зняття із себе відповідальності, відкладання профілактичних заходів. І хоча воно має місце в обох випадках, причини його кардинально різні.

У ході емпіричного дослідження особливостей зв’язку внутрішньої картини здоров’я підлітка з хронічним соматичним захворюванням батьків було з’ясовано, що підлітки, батьки яких хворіють, більш відповідально ставляться до свого здоров’я та більше проявляють поведінку, спрямовану на збереження здоров’я. Отже, проведене дослідження є пілотажним і не претендує на вичерпність результатів, проте, на нашу думку, відкриває шлях до подальших досліджень у цій області.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ананьев В. А. Основы психологии здоровья / В. А. Ананьев. – Санкт-Петербург: Речь, 2006. – 384 с.

2. Васильева О. С. Психология здоровья человека: эталоны, представления, установки / О. С. Васильева, Ф. Р. Филатов – М.: Академия, 2001. – 405 с.

3. Выготский Л. С. Психология развития человека / Л. С. Выготский. – М.: Эксмо, 2005. – 1136 с.

4. Каган В.Е. Внутренняя картина здоровья – термин или концепция? / В. Е. Каган // Вопросы психологии. – 1993. – № 1. – С. 86 – 88.

5. Кукуруза Г. В. Внутрiшня картина здоров’я дiтей i пiдлiткiв як психологiчний феномен / Г. В. Кукуруза, О. Е. Бєляєва, С. М. Цилюрик, О. О. Кирилова // Науковi записки iнституту психологiї iм. Г.С. Костюка АПН України. – Випуск 32. – 2007. – С. 148 – 157

6. Никифоров Г. С. Психология здоровья / Г.С. Никифоров. – Санкт-Петербург: Питер, 2003. – 606 с.

7. Реан А. А. Практическая психодиагностика личности / А. А. Реан. – Санкт-Петербург: Издательство Санкт-Петербургского университета, 2001. – 224 с.

8. Цветкова И. В. Проблема психологического изучения внутренней картины здоровья /И. В. Цветкова // Психологические исследования. – 2012. – №3. – С. 11 – 17.

9. Шульгина Т. А. Влияние семьи на формирование внутренней картины здоровья подростка / Т. А. Шульгина, А. М. Черных [Електронний ресурс]. Режим доступу: URL: Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки. /16-1-0-108.

10. Ajzen I. The theory of planned behavior / І. Ajzen // Organizational Behaviour and Human Decision Processes. – 1991. – № 50(2). – С. 179 – 211.

11. Bandura A. Self-efficacy: the exercise of control / A. Bandura. – New York: W.H. Freeman, 1997. – 203 с.

12. Leventhal H. The common sense model of self-regulation of health and illness / L. D. Cameron, H. Leventhal, I. Brissette, E. Leventhal // The self-regulation of health and illness behavior. – London; New York: Routledge, 2003. – С. 42 – 65.

13. Steptoe A. Locus of control and health behaviour revisited: a multivariate analysis of young adults from 18 countries / A. Steptoe, J. Wardle // British Journal of Psychology, 2001. – № 92(4). – С. 659 – 672.