Особливості застосування окремих елементів гімнастики

у розвитку координаційних якостей студентів

Актуальність проблеми. Координаційні якості є важливою складовою фізичного розвитку студента, оскільки людина з гарною координацією рухів, як правило, виконує рухи легко й без видимих зусиль. Про гарну координацію рухів можна говорити, коли м'язи людини діють злагоджено, ефективно й экономично, також координаційні якості містять у собі такі параметри, як здатність до орієнтування в просторі, збереження рівноваги, довільне розслаблення м'язів, почуття ритму, узгодження рухів, оцінка й регуляція параметрів руху. Координаційні якості й всі означені параметри розвиваються з використанням гімнастичних вправ (Р. П. Лящук, А. В. Огнистий, 2000; Ю. Ф. Курамшин, О. В. Двейрина, 1999; В. В. Бойко, 1987).

Основними засобами фізичного виховання є фізичні вправи, природні сили природи (сонце, повітря, вода), а також міри суспільної й особистої гігієни. Під фізичними вправами розуміється застосування різних рухів, що спеціально підібрані й систематично використовуються з метою фізичного розвитку. Рухову діяльність й фізичні вправи, незважаючи на їхнє величезне різноманіття, можна згрупувати в наступні чотири види: гімнастика, рухливі ігри, спорт, туризм.

Гімнастика представляє собою засіб загального фізичного розвитку, вона спрямована на зміцнення здоров'я й підвищення працездатності організму [2], наприклад, найпоширенішим видом гімнастики є ранкова гімнастика, що одержала назву "зарядка", ранкова гімнастика знімає стан гальмування, викликає почуття бадьорості, життєрадісності, підготовляє організм до майбутнього трудового дня.

Елементи гімнастики становить істотну частину обов'язкової програми фізичного виховання у всіх освітніх установах [3]. Характерною рисою гімнастики є застосування різноманітних фізичних вправ, можливість виборчого впливу на окремі групи м'язів й точне дозування фізичного навантаження. Гімнастичні вправи здатні забезпечувати широку загальну фізичну підготовку молоді, створюють базу для розвитку фізичних якостей і подальшого спортивного вдосконалення. Серед загальної кількості елементів гімнастики, що сприяють розвитку координаційних якостей, можна виділити: загальрозвиваючі й вільні вправи, перекиди, хода, стрибки, біг й подолання перешкод.

Дослідження виконувалось за планом науково-дослідної роботи кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут».

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження – провести аналіз особливостей застосування окремих елементів гімнастики у розвитку координаційних якостей студентів внз впродовж фізичного виховання.

Методи дослідження включали вивчення й аналіз літературних джерел.

Результати дослідження.

Життєдіяльність людини вимагає певного рівня розвитку фізичних (рухових) якостей. Рівень можливостей людини відображає якості, що представляють собою поєднання вроджених психологічних і морфологічних можливостей із придбаними в процесі життя й тренування досвідом у використанні цих можливостей, чим більше розвинені фізичні якості, тим вище працездатність людини.

Фізичні якості необхідно розвивати вчасно й всебічно. Під фізичними (руховими) якостями прийнято розуміти певні якісні сторони рухових можливостей людини й окремі дії. Рівень їхнього розвитку визначається не тільки фізичними, але й психічними факторами, зокрема ступенем розвитку інтелектуальних і вольових якостей. Фізичні (рухові) якості пов'язані з типологічними особливостями прояву властивостей нервової системи (координаційні якості), які виступають в структурі якостей у вигляді природних задатків. Кожна якість спричиняється кількома різними можливостями особливостей, наприклад швидкодія забезпечується слабкою нервовою системою, рухливістю зрушення й урівноваженістю – такі зв'язки характерні тільки для швидкості. Наявність різних типологічних особливостей у різних людей частково обумовлюється тим, що в одних людей краще розвинені одні якості (або їхні компоненти), в другіх інші.

В сучасних умовах значно збільшився обсяг діяльності, що здійснюється в імовірнісні й зненацька виникаючих ситуаціях, які вимагають прояву спритності, швидкості реакції, здатності до концентрації й перемикання уваги, просторової, тимчасової, динамічної точності рухів і їхньої біомеханічної раціональності. Всі ці якості або здатності в теорії фізичного виховання зв'язують із координаційними якостями і поняттям спритність – здатністю людини швидко й доцільно, тобто найбільш раціонально, засвоювати нові рухові дії, успішно вирішувати рухові завдання в умовах, що змінюються. Координаційні здатності є складними фізичними якостями з інтегрованою міжаналізаторною особливістю виконання рухової дії і становить основу спритності [1].

Спритність представляє собою складну комплексну рухова якість, рівень розвитку якої визначається багатьма факторами. Найбільше значення мають високорозвинене м'язове почуття і так звана пластичність коркових нервових процесів. Від ступеня прояву останніх залежить терміновість утворення координаційних зв'язків й швидкості переходу від одних установок і реакцій до інших [4].

Поєднуючи цілий ряд координаційних здатностей, що відносяться до координації рухів, їх можна у певній мері розбити на наступні групи:

1. Здатності точно порівнювати й регулювати просторові, тимчасові і динамічні параметри рухів. Координаційні здатності, що віднесені до першої групи, залежать, зокрема, від "почуття простору", "почуття часу" і "м'язового почуття", тобто почуття прикладеного зусилля.

2. Здатності підтримувати статичну (позу) і динамічну рівновагу. Координаційні здатності з другої групи, залежать від здатності втримувати стійке положення тіла, тобто рівновагу, що полягає в стійкості пози в статичних положеннях і її балансуванні під час переміщень.

3. Здатності виконувати рухові дії без зайвої м'язової напруженості (скутості). Координаційні здатності, які відносяться до третьої групи, можна розділити на керування тонічною напруженістю й координаційною напруженістю – перша характеризується надмірною напругою м'язів, які забезпечують підтримку пози, друга виражається в скутості рухів, що пов'язані із зайвою активністю м'язових скорочень, зайвим включенням у дію різних м'язових груп, зокрема м'язів-антагоністів, неповним виходом м'язів з фази скорочення у фазу розслаблення, що перешкоджає раціональному виконанню рухової діяльності.

Наведені нижче гімнастичні вправи для розвитку координаційних якостей складені з окремих блоків, що є подібними за структурою, однак, самі заняття рекомендується проводити за схемою – від простих до більш складних вправ [5, 6]:

Комплекс вправ для розвитку координаційних якостей

1. Загальноосвітні вправи. Ці вправи необхідно виконувати на початку тренування з метою розігріву м'язів і суглобів кінцівок для здійснення більш важких динамічних вправ. З метою збільшення координаційного ефекту можна на час виконання вправ закрити очі.

2. Перекиди вперед.

Виконання: стежити за щільним угрупованням.

3. Перекиди вперед з подальшим стрибком вгору (координація рухів з динамічним навантаженням).

Виконання: під час стрибка повністю розігнути ноги, руки прямі – відстань між долонями 15-10 см.

4. Перекид вперед з подальшим стрибком вгору із поворотом на 180 градусів – перекид назад з подальшим стрибком вгору із поворотом на 180 градусів (координація з динамічними рухами, постановка повороту з положення стоячи).

5. Перекиди назад (координація рухів при русі назад).

Виконання: швидкий рух рук під плечей, можна виконувати не групуючись.

6. Перекиди назад з прямими ногами (координація рухів із чіткою постановкою кінцівок, розвиток гнучкості).

Виконання: не гнути ноги впродовж виконання вправи.

Всі вправи з перекидами слід виконувати по 5-10 разів.

7. Вправи з гімнастичними снарядами. Сприятливий вплив на розвиток координаційних якостей здійснюють вправи з гімнастичними палками і м'ячами різних розмірів й ваги. Вага м'яча підбирається індивідуально, щоб студент не затрачав надмірних зусиль при виконанні вправи. Вправи на координацію виконуються як у плавному темпі, так і в динамічному – різні кидки й передачі партнерові.

Висновки.

1. Гімнастика є гарним засобом фізичного розвитку, вона визнана поважним засобом фізичного виховання, досить корисним для здоров'я людей і організації дозвілля.

2. Гімнастичні вправи представляють собою важливий засіб для розвитку координаційних якостей.

Подальше дослідження планується провести з метою аналізу особливостей застосування гімнастичних вправ на різних етапах тренування студентів.

Література

1. Бернштейн Н. А. О ловкости и ее развитии / Н. А. Бернштейн. – М.: Физкультура и спорт, 1991. – 228 с.

2. Гимнастика: учеб. для студентов вузов / Под ред. М. Л. Журавина, Н. К. Меньшикова. – 5-е изд., стер. – М.: ACADEMIA, 2008. – 445 с.

3. Гимнастика: Учебник для студ. высш. учеб. заведений / М. Л. Журавин, О. В. Загрядская, Н. В. Казакевич и др.; Под ред. М. Л. Журавина, Н. К. Меньшикова. – 3-е изд., стер. – Москва: Академия, 2005. – 448 с.

4. Лях В. И. Координационные способности: диагностика и развитие. – М.: ТВТ Дивизион, 2006. – 290 с.

5. Петрина Р. Л., Бубела О. Ю. Основна гімнастика Навчально-методичний посібник. – Львів: Українські технології, 2002. – 113 с.

6. Попова Е. Г. Общеразвивающие упражнения в гимнастике. – М.: Терра-Спорт, 2000. – 72 с.