ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА И СПОРТ /

1. Физическая культура и спорт: проблемы, исследования, предложения.

Захарова І. Ю.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Особливості проведення занять з фізичного виховання

зі студентами спеціальної медичної групи

Актуальність проблеми. Аналізуючи проведення занять з фізичного виховання зі студентами спеціальної медичної групи, слід відзначити, що ефективність занять із цією категорією студенток у значній мірі залежить від принципів формування навчальних груп і наявного арсеналу інструментальних методів контролю функціонального стану організму студентів, про що відзначають автори И. В. Никитина, 2005; А. И. Загревская, 2000.

Основою диференційованого підходу до проведення занять зі студентами спеціальної медичної групи (СМГ) можна розглядати процес нормування навантажень у рамках академічних занять, що враховує варіанти вегетативної дисфункції й фізичну працездатність. Розроблена на цій основі методика дозволить індивідуалізувати процес фізичного виховання студентів спеціальної медичної групи в рамках академічних занять [4].

Існуюча методика занять з фізичного виховання студентів СМГ не повною мірою забезпечує належного рівня розвитку фізичних здатностей й покращення стану здоров'я. Таким чином, одним із провідних факторів підвищення якості проведення занять з фізичного виховання зі студентами СМГ є реалізація принципу індивідуалізації, а не збільшення кількості академічного часу, що відводиться на дисципліну "Фізичне виховання".

Дослідження виконувалось за планом науково-дослідної роботи кафедри спортивного вдосконалення НТУУ «Київський політехнічний інститут».

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження – особливості проведення занять з фізичного виховання зі студентами спеціальної медичної групи.

Методи дослідження включали вивчення й аналіз літературних джерел.

Результати дослідження.

В сучасних умовах навчання у ВНЗ особливої уваги вимагає організація й методика використання оздоровчих технологій у проведенні занять з фізичного виховання зі студентами, що мають певні відхилення у стані здоров'я – за даними медичного обстеження такі студенти зараховуються до спеціальної медичної групи і займаються за дисципліною "Фізичне виховання" у відповідності зі спеціальними навчальними програмами [3].

Аналіз спеціальної літератури й результати власних спостережень свідчать про те, що процес навчання у ВНЗ характеризується значними розумовими й емоційними навантаженнями, які у поєднанні з низькою руховою активністю негативно впливають на фізичну й розумову працездатність студентів. Перед викладачем, що працює зі студентами, що мають відхилення в стані здоров'я, постають наступні завдання:

1. Намагатись виправити відхилення у стані здоров'я за допомогою спеціальних вправ й раціональних фізичних навантажень.

2. Поліпшити функціональний стан студентів.

3. Підвищити фізичну працездатність.

4. Зняти стомлення й підвищити адаптаційні можливості студентів.

В основі особливостей проведення занять зі студентами СМГ мають бути індивідуально-типологічні особливості студентів [5]. Важливою умовою успішної реалізації фізичного виховання має бути диференціювання, що припускає чіткий розподіл студентів за певними ознаками на типологічні групи із врахуванням мети й завдань навчального процесу [1, 2]. Індивідуалізація й диференціація навчально-виховного процесу в СМГ розглядаються як засоби реалізації індивідуально обумовленого оздоровчого процесу студентів.

Наприклад.

Низький рівень фізичної працездатності відзначається переважно в студентів з вегетативною дисфункцією: перевагою симпатичного або парасимпатичного відділу в регуляції вегетативної нервової системи. У зв'язку із цим при проведенні занять із цією категорією студентів доцільна диференціація засобів й методів фізичного виховання відповідно до наявних індивідуальних особливостей. Реалізація принципу індивідуалізації при організації й проведенні занять з фізичного виховання у спеціальній медичній групі припускає облік рівня фізичної працездатності й приналежності студентів до тієї або іншої типологічної групи:

· для студентів з перевагою симпатичного відділу в регуляції вегетативної нервової системи (ВНС) варто використовувати засоби бігової підготовки в аеробному режимі, що виконуються рівномірним методом у поєднанні з динамічними загально-розвиваючими вправами (ЗРУ);

· для студентів з перевагою парасимпатичного відділу ВНС рекомендується застосовувати засоби бігової підготовки в аеробному режимі, що виконуються змінним методом у поєднанні зі статодинамічними ЗРУ;

· для студентів, які мають баланс у регуляції ВНС, необхідний більш детальний підхід при визначенні збалансованості засобів і методів фізичного виховання.

Фізичне навантаження спеціальних медичних груп обмежує вправи на швидкість, силу, витривалість. В залежності від захворювання рекомендується включати наступні види вправ:

· хода має величезне значення в нормалізації обмінних процесів, й, як фізична вправа, представляє собою важливий засіб для поліпшення діяльності центральної нервової системи (ЦНС), серцево-судинної і дихальної систем, якщо ходу регулярно виконувати по пересіченій місцевості (у парку та ін.), то це здійснює тренувальний й профілактичний ефект, позитивні емоції при цьому сприятливо впливають на ЦНС студента, впродовж ходи дихання повинне бути ритмічним і глибоким, не слід затримувати дихання й розмовляти під час ходи, хода має бути тривалою (до появи поту на чолі), але не стомлюючою;

· фізична вправа з навантаженням, що здійснює вплив на розвиток витривалості, і є особливо корисним для профілактики захворювань серцево-судинної системи, ожиріння тощо, виконання бігу доцільно поєднувати з ходою й дихальними вправами, біг необхідно проводити в основний частині заняття;

· застосовуються дихальні вправи й вправи на релаксацію, а при порушеннях постави (сколіозах), що найбільш часто зустрічаються в студентів, включаються вправи на зміцнення м'язів живота й тулубу, що сприяє створенню м'язового корсета і побудови правильної постави, включаються вправи з обтяженнями (гантелями), вагами в положенні стоячи;

· рухливі й спортивні ігри доцільно проводити в основній частині заняття, тому що вони представляють собою гарний засіб фізичного розвитку, нормалізації емоційного стану й вдосконалення координації рухів. Включаючи ігри у заняття, можна значно знизити розумове навантаження за рахунок емоційного фактора, а якщо їх проводити на свіжому повітрі, тоді ефективність зростає ще й за рахунок загартовування організму й емоційного фактору.

Схему проведення заняття у спеціальних медичних групах доцільно будувати за стандартною схемою: підготовча, основна й заключна частини, при цьому в підготовчій частині рекомендуємо виділити "вступну частину":

1. У вступній частині заняття необхідно мобілізувати увагу студентів й функціонально підготувати організм до виконання завдань підготовчої частини заняття.

З цією метою рекомендується застосовувати елементи побудови й перебудови, ходу в різних напрямках, дихальні вправи.

2. У підготовчій частині заняття виконуються загальнорозвиваючі вправи (у повільному й середньому темпі), чергуючись із дихальними вправами. Навантаження підвищується поступово; застосовуються такі вправи, що забезпечують підготовку всіх органів і систем до виконання основної частини заняття. У цій частині заняття не слід використовувати багато нових вправ, а також інтенсивні навантаження.

3. В основній частині заняття студенти опановують основними руховими навичками, одержують індивідуально максимальне фізичне навантаження, випробовують емоційну напругу. Підбор вправ у цій частині заняття передбачає вирішення ряду завдань: оволодіння найпростішими руховими навичками, різнобічний розвиток (у межах можливостей кожного студента) основних фізичних якостей: швидкості, сили, витривалості, спритності, значна увага приділяється розвитку гнучкості й поліпшенню координації рухів, використовують рухливі ігри й елементи спортивних ігор.

4. У заключній частині заняття використовуються вправи, що відновлюють організм після фізичного навантаження (хода, дихальні вправи, вправи на розслаблення тощо)

Висновок.

1. Розподіл студентів за типологічними групами й визначення відповідних режимів рухової активності у рамках академічних занять здійснить позитивний вплив на якість проведення занять зі студентами СМГ.

2. Процес вдосконалення методики фізичного виховання студентів спеціальних медичних груп стимулює пошук нових й більш раціональних шляхів вирішення даної проблеми. Одним з основних напрямків цієї діяльності є системно-диференційований підхід до навчання студентів, що забезпечує ретельне вивчення індивідуальних особливостей кожного з них, з наступним розподілом студентів за типологічними ознаками на певні групи із врахуванням мети й завдань навчального процесу.

Подальше дослідження планується провести з метою аналізу дозування вправ, що застосовуються у навчанні студентів спеціальної медичної групи.

Література

1. Губанцева И. Б. Физическая подготовка студенток с ослабленным здоровьем на основе учета оздоровительной эффективности нагрузок: дис... канд. пед. наук / И. Б. Губанцева. – Тула, 1999. – 207 с.

2. Любимова Г. М. Пути повышения эффективности занятий оздоровительной физической культурой студентов в новых социально-экономических условиях: дис... канд. пед. наук / Г. М. Любимова. – Хабаровск, 1999. – 187 с.

3. Матвеев Л. П. Что же это такое «оздоровительная физическая культура»? / Л. П. Матвеев // Теория и практика физической культуры. – 2005. – №11. – С. 21-24.

4. Токмакова О. Н. Совершенствование физической работоспособности студенток СМО вуза на основе использования дозированной ходьбы и бега: автореф. дис... канд. пед. наук / О. Н. Токмакова. – М., 1999. – 22 с.

5. Щептев М. М. Методологические подходы к проведению занятий по лечебной физической культуре в специальных медицинских группах вузах / М. М. Щептев, В. В. Садовский, М. В. Вдовина. – М.: б. и., 1999. – 115 с.