Актуальність питання фізичного розвитку сучасних студентів

Актуальність проблеми. Проблема формування, розвитку й вдосконалення здоров'я студентів впродовж їх навчання у ВНЗ набуває актуальності у теперішій час. Організація освітньої установи й структура педагогічного процесу, мотивація до навчання, особистість студента і процес адаптації до освітніх умов – є тими факторами, що здійснюють вплив на стан здоров¹я й фізичний розвиток студентської молоді. Принципи покращення фізичного розвитку студентів протягом навчання у ВНЗ висвітлювали різні автори, серед них Н. Е. Возняк. 2008;; Ж. К. Холодов. В. С., Кузнецов, 2008; В. И. Ильинич, 2005.

Стан здоров'я студентів вищих навчальних закладів привертає все більшу уваг фахівців з фізичного виховання, що обумовлено роллю, яку відіграє дана соціальна група в суспільстві. Серед проблем, що пов'язані з охороною здоров'я студентів, значне місце займають функціональні й нервово-психічні розлади – стосовно студентства ця проблема є найбільш актуальною [5]

Час навчання у ВНЗ збігається з віком високого ризику фізичного й нервово-емоційного зриву, що, можливо, обумовлено не тільки біологічною природою псхофізичних захворювань, але також процесом адаптації до умов навчання й значними стресовими навантаженнями, що створюють додаткові умови для активного прояву дотепер латентного хворобливого процесу, особливо такі негативні психофізичні прояви характерні для студентів першого курсу навчання. Специфічно важливим є значення для студентської молоді такий фактор, як фізичний розвиток їх організму, оскільки дезадаптація функціональних систем навіть на відносно нетривалий період привзодить до проблем зі здоров¹ям, а це у свою чергу, до затяжної дезадаптації й непереборного відставання від встановленого режиму навчання [4, 7].

Дослідження виконувалось за планом науково-дослідної роботи кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут».

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження – провести аналіз питання фізичного розвитку сучасних студентів вищого навчального закладу.

Методи дослідження включали вивчення й аналіз літературних джерел.

Результати дослідження.

Навчання у вищому навчальному закладі пов¹язано зі значним обсягом навчальної роботи, високою фізичною й розумовою напруженістю [1, 6]. Причому інтенсивність навчального процесу у ВНЗ, особливо технічного профілю, має неухильну тенденцію до зростання у зв'язку зі збільшенням потоку наукової інформації й необхідності її засвоєння студентами в стислий термін.

Встановлено, що динаміка розумової працездатності, збереження високої фізичної й розумової активності в студентів протягом усього періоду навчання у ВНЗ залежать від обсягу фізичних навантажень у режимі дня й навчального тижня, таким чином спостерігається тісний зв'язок між фізичною й розумовою працездатністю. Підвищення фізичної працездатності при систематичних заняттях фізичною культурою і спортом супроводжується поліпшенням функціонального стану організму, яке приємно відображується й на розумовій працездатності студентів зазначимо, що з метою її підтримки і підвищення найбільш ефективний є руховий режим в обсязі 6-8 ч занять на тиждень протягом всього навчання у ВНЗ.

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВОЗ), здоров'я – це стан повного фізичного й соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороби або фізичних дефектів. Також здоров'я можна характеризувати як нормальний психосоматичний стан людини, що відображає його повне фізичне, психічне й соціальне благополуччя, яке забезпечує адекватну навколишнім умовам регуляцію поведінки й діяльності особистості. Здоров¹я має тісний зв¹язок із фізичним розвитком організму що представляє собою процес становлення, формування й наступної зміни протягом життя морфофункціональних властивостей організму людини й заснованих фізичних якостей і здатностей [3].

Фізичний розвиток характеризується змінами трьох груп показників:

1. Показники статури (довжина тіла, маса тіла, постава, обсяги й форми окремих частин тіла, величина жировідкладення й ін.), які характеризують насамперед біологічні форми, або морфологію, людини;

2. Показники (критерії) здоров'я, які відображають морфологічні й функціональні зміни фізіологічних систем організму людини, вирішальне значення на здоров'я студента здійснює функціонування серцево-судинних, дихальних і центральної нервової систем, органів травлення й механізмів терморегуляції;

3. Показники розвитку основних фізичних якостей (витривалість, сили, швидкість, спритність й гнучкість).

Характер фізичного розвитку, як процес зміни зазначених показників, залежить від багатьох причин і визначається цілим рядом закономірностей. Фізичний розвиток у відомій мері визначається законами спадковості, які повинні враховуватись як фактори, що впливають позитивно або, навпаки, що перешкоджають фізичному вдосконаленню студента, таким чином, спадковість повинна прийматись в увагу при прогнозуванні успіхів студента у покращенні фізичного розвитку, також процес фізичного розвитку підкоряється закону вікової ступінчастості. Втручатись в процес фізичного розвитку студента з метою керування їм можна тільки на основі обліку можливостей організму в певні вікові періоди: у період становлення й росту, у період найвищого розвитку його форм і функцій. Процес фізичного розвитку підкоряється закону єдності організму й середовища й, отже, умов життя людини, до умов життя студента відносяться умови навчання. Умови побуту, праці, виховання й матеріального забезпечення значною мірою також впливають на фізичний стан студента й визначають розвиток і зміну форм та функцій організму.

Велике значення для керування фізичним розвитком студента впродовж навчання у ВНЗ здійснює процес фізичного виховання, систематичні заняття фізичною культурою і спортом, притримуючись закон єдності форм й функцій організму в його руховій діяльності [2]. Цей закон є відправним при виборі засобів і методів фізичного виховання в кожному конкретному випадку.

Вибираючи фізичні вправи й визначаючи величину їхніх навантажень, відповідно до фактору впливу тренувальних вправ, можна розраховувати на позитивні адаптаційні перебудови в організмі студентів, при цьому враховується, що організм функціонує як єдине ціле. Тому, при використанні тренувальної вправи й фізичного навантаження, переважно виборчого впливу, необхідно чітко уявляти собі всі сторони їхнього впливу на організм.]

Фізична культура і спорт представлені у вищих навчальних закладах як навчальна дисципліна "Фізичне виховання" й є найважливішим компонентом цілісного розвитку особистості студента. Будучи складовій частиною загальної культури й професійної підготовки студента протягом періоду навчання, фізична культура входить обов'язковим розділом у гуманітарний компонент вищої освіти, значимість якого проявляється через гармонізацію духовних і фізичних сил, формування таких загальнолюдських цінностей, як здоров'я, фізичне й психічне благополуччя, фізична досконалість.

Свої освітні й розвиваючі функції фізична культура найбільш повно здійснює в цілеспрямованому педагогічному процесі фізичного виховання метою якого є формування фізичної культури особистості студента. У процесі фізичного виховання студентів вирішуються наступні актуальні питання, що здатні здійснювати позитивний вплив на фізичний розвиток:

· розуміння ролі фізичної культури і спорту в розвитку особистості студента й підготовці його до професійної діяльності;

· знання науково-практичних основ фізичної культури, спорту й здорового способу життя;

· формування мотиваційно-ціностного відношення до системи фізичної культури, установки на здоровий стиль життя, фізичне самовдосконалення й самовиховання, потреби в регулярних заняттях фізичними вправами й спортом;

· оволодіння системою практичних вмінь і навичок, що забезпечують збереження й зміцнення здоров'я, психічне благополуччя, розвиток і вдосконалення психофізичних здатностей, якостей і властивостей особистості, самовизначення у фізичній культурі;

· забезпечення загальної й професійно-прикладної фізичної підготовленості, що визначає психофізичну готовність студента до майбутньої професії;

· придбання досвіду творчого використання фізкультурно-спортивної діяльності для досягнення життєвих і професійних цілей.

Висновки.

Оптимізація фізичного розвитку студентів повинно бути спрямовано на підвищення в них рівня фізичних якостей, що відстають у розвитку, і морфофункціональних показників. Оцінка морфофункціональних даних студентів повинно проводиться на основі зіставлення індивідуальних показників з наявними стандартами фізичного розвитку, таблицями оцінки рівня гармонії фізичного розвитку, використання методу індексів тощо.

Подальше дослідження планується провести з метою аналізу важливості моніторингу фізичного стану студентів на початковому етапі навчання з фізичного виховання.

Література

1. Ильинич В. И. Физическая культура студентов и жизнь: учебник / В. И. Ильинич. – М.: Гардарики, 2005. – 366 с.

2. Матвеев Л. П. Теория и методика физической культуры / Л. П. Матвеев. – М.: ФиС, 1991. – 542 с.

3. Матвеев Л. П. Теория и методика физической культуры Введение в предмет: учебник для высших специальных физкультурных учебных заведений. / Л. П. Матвеев. – 3-е изд. – СПб: Издательство «Лань», 2003. – 128 с.

4. Петров А. Ю. Профессиональная адаптация студентов вуза: монография / А. Ю. Петров. – Челябинск: Изд-во Челяб. академия культуры и ис-ва, 2004. – 185 с.

5. Физическая культура студентов – основа их последующей успешной профессиональной деятельности. II Международный научно-практический семинар (6 февраля 2008 г., г. Минск) / Под науч. ред. Г. А. Хацкевича. – Минск: Изд-во МИУ, 2008. – 240 с.

6. Физическая культура: учебник для студ. сред. проф. учеб. заведений / Н. В. Решетников, Ю. Л. Кислицын, Р. Л. Палтиевич, Г. И. Погодаев. – 10-е изд., стер. – М.: Академия, 2010. – 176 с.

7. Якубовский П. Г. Физическое воспитание. – М., 1993. – 124 с.