Важливість моніторингу фізичного стану студентів на початковому етапі навчання з фізичного виховання

Актуальність проблеми. Нові умови навчання, збільшення фізичного і розумового навантаження й зниження рухової активності негативним чином відображується на стані здоров'я студентської молоді. У цій складній ситуації виступає пріоритет контролю за станом здоров'я й фізичного розвитку впродовж навчання у ВНЗ (Г. Хорунжий, 2010; Ю. И. Евсеев, 2005; В. И. Ильинич, 2005).

В останні роки умови соціально-економічного розвитку ініціювали ряд явищ, що негативно відображуються на здоров'ї різних вікових груп населення. У теперішній час гостро постає проблема збереження й зміцнення здоров'я в студентській молоді, здобуває особливу значимість здорова, соціально адаптована і активна людина, яка здатна забезпечити собі якісний рівень навчання. Впродовж навчання студента в його здоров'ї відбуваються різні зміни, які можуть бути як негативного, так й позитивного змісту, тому моніторинг (контроль) за станом здоров'я й фізичним розвитком студента займає першорядне значення у здоров'язбереженні студентів [2].

Дослідження виконувалось за планом науково-дослідної роботи кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут».

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження – визначити важливість моніторингу фізичного стану студентів на початковому етапі навчання з фізичного виховання.

Методи дослідження включали вивчення й аналіз літературних джерел.

Результати дослідження.

Моніторинг стану фізичного розвитку студентів протягом їх навчання представляє собою складну інформаційно-аналітичну систему, що включає спостереження за станом фізичного розвитку студента на рівні індивіду й соціальної групи, оцінці його результатів і прогнозування стану фізичного розвитку й здоров'я в майбутньому, тобто моніторинг зо станом фізичного розвитку студентів це процес спостереження за об'єктом, оцінювання його стану, здійснення контролю за характером подій, що відбуваються, й попередження негативних тенденцій у подальшому розвитку [1, 4].

Фізична підготовленість є важливим показником стану здоров'я людини, метою моніторингу фізичної підготовленості студента є одержання інформації, необхідної для вдосконалення керування процесом фізичного виховання, і таким чином, поліпшення його якості [6]. Фізичний розвиток студента характеризується зміною трьох основних груп показників:

1. Критерії здоров'я, які відображають функціональні зміни всіх систем організму людини (це зміни центральної нервової системи, серцево-судинної системи, дихальної системи, травної системи й системи виділення).

2. Показники статури, це такі показники тіла людини як: постава, ріст, маса тіла, об'єм і форма окремих частин тіла й величина жирової тканини).

3. Розвиток основних фізичних якостей (витривалість, сила, швидкість, спритність й гнучкість).

Часом студенти плутають поняття фізичного розвитку й фізичної підготовки, ці два, досить схожих на перший погляд поняття, є дуже різними й мають на увазі різні процеси, що відбуваються в організмі: як зазначено, фізичний розвиток характеризується процесом росту й розвитку на окремих етапах розвитку організму, у свою чергу фізична підготовка – це процес впливу на фізичний розвиток організму, що відбувається в результаті спортивної діяльності.

Фізичний розвиток починається в організмі людини з раннього дитинства й до тридцяти років, іноді у зв'язку з особливостями організму цей процес може бути більш тривалим або ж більш коротким, тому що організм може досягти вже свої максимальні показники, раніше середньо зазначеного строку. У зв'язку із цим існують фактори які здійснюють вплив на ступінь фізичного розвитку, це природно-кліматичні фактори (клімат, місцевість, середовище), ендогенні фактори (спадкоємні фактори), соціально-економічні (умови праці, харчування, відпочинку, побуту тощо), тобто фізичний розвиток є тим фактором стану здоров'я, при якому зовнішнє й внутрішнє здоров'я виконують єдину функцію для організму людини.

З метою досягнення бажаного рівня фізичного розвитку потрібно працювати над своїм організмом засобами фізичної культури і спорту, при цьому систематично спостерігаючи й контролюючи його стан.

Актуальним постає питання не тільки застосування нових організаційно-методичних форм освітнього процесу й технологій (комп'ютерних), але й впровадження нових підходів до оцінки фізичного розвитку студентів, що дозволяє не тільки створювати прості й раціональні діагностичні системи, але й, на основі отриманих результатів, запропонувати відповідні рекомендації для фізичного самовдосконалення студента, підвищення оздоровчої ефективності фізичного виховання й об'єктивізації оцінки успішності [3, 5].

Основною метою комплексного моніторингу в системі вищої освіти є визначення існуючого рівня стану фізичного розвитку студента й впливу на розвиток навчально-тренувальних програм, що застосовуються у фізичному вихованні.

Моніторинг фізичного розвитку є найважливішим елементом у системі збереження здоров'я вищого навчального закладу, він виступає як метод відстеження, оцінювання, коректування й прогнозування освітньої діяльності. У цей час, існує певна методика моніторингових досліджень, яка дозволяє сподіватись, що рівень показників фізичного розвитку студентської молоді покращиться за рахунок вчасно прийнятих державними органами превентивних мір.

Методика моніторингових досліджень фізичного розвитку має містити у собі наступні напрямки діяльності, за допомогою фактичних вимірів:

1. Фізичний розвиток.

2. Функціональна підготовленість.

3. Фізична підготовленість.

Отримані дані досліджень є здоров'язберігаючими напрямками у сфері модернізації сучасної вищої освіти. У цей час, визначені основні параметри даного виду моніторингу, але доповнення й зміни, у ході впровадження в освітній процес, мають додатково додавати викладачі фізичного виховання. Метою проведення систематичних моніторингових досліджень стану фізичного розвитку студентів впродовж їх навчання у ВНЗ є допомога в придбанні нашими викладачами вмінь і навичок, що є необхідними для ведення систематичного й постійного контролю й оцінки стану показників здоров'я.

Завдання, які повинні вирішуватись протягом моніторингу фізичного розвитку студентів, мають бути наступними:

· засвоєння викладачами методики вимірів, розрахунків і системи тестування;

· навчання аналізу отриманих результатів;

· використання інформаційно-комп'ютерних технологій з метою збору, обробки й зберігання отриманої інформації про фізичний розвиток;

· аналіз результатів тестування, з наступною передачею показників, у базу даних освітньої установи й органів керування вищої освіти;

· прийняття мір, що сприяють покращенню фізичного розвитку студентів.

Технологія моніторингу показників фізичного розвитку складається з проведення певних тестувань й має містити проведення наступних заходів:

1. Підготовка до тестування.

2. Тестування.

3. Облік і реєстрація результатів.

Метою проведення моніторингових досліджень стану фізичного розвитку студентів у такий спосіб є створення реального механізму керування освітнім процесом на основі динаміки показників моніторингу рухової дієздатності й експрес-оцінки стану здоров'я.

Висновки.

1. Реалізації результатів моніторингу фізичної підготовленості виділяють два основних напрямки:

· корекція відхилень, що виявляються при проведенні моніторингу розвитку кондиційних фізичних якостей;

· використання моніторингу як основа для створення оптимальної програми з фізичного виховання в цілому й програм і нормативів з видів спорту окремо.

2. Важливою предметною складовою моніторингу є фізичне здоров'я студентів, є полегшення проведення моніторингу й прийняття управлінських рішень з внесення коректив в освітній процес.

Подальше дослідження планується провести з метою аналізу доцільності проведення етапного контролю в процесі підготовки студентів протягом навчального року.

Література

1. Богданов В. М. Использование современных информационных технологий в теоретической и методико-практической подготовке студентов по физическому воспитанию / В. М. Богданов, В. С. Пономарев // Материалы Всерос. науч. практ. конф. – СПб., 2000. – С. 35-65.

2. Ильинич В. И. Физическая культура студентов и жизнь: учебник / В. И. Ильинич. – М.: Гардарики, 2005. – 366 с.

3. Петров П. К. Информационные технологии в физической культуре и спорте: учеб. пособие. – М.: Издательский центр "Академия", 2008. – 288 с.

4. Приходько В. В. Педагогічний контроль у вищій школі: навч. посібник / В. В. Приходько, В. Г. Вікторов / Заг. ред. і передмова В. В. Приходько. – Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2009. – 150 с.

5. Свистельник И. Р. Применение компьютерных технологий в системе информационного обеспечения учебного процесса в ВУЗах физкультурного профиля // Восток-Россия-Запад. Физическая культура и спорт в развитии здоровьеформирующих и здоровьесберегающих технологий: Материалы Междунар. науч.-метод. конф. – Иркутск, 2005. – С. 250-253.

6. Теорія і методика фізичного виховання: [підруч. для студ. вищ. навч. закл. фіз. вих. і спорту: у 2 т. / за ред. Круцевич Т. Ю.]. Т.1 / Загальні основи теорії і методики фізичного виховання. – Київ: Олімпійська література, 2008. – 391 с.