Доцільність проведення етапного контролю

в процесі фізичної підготовки студентів

Актуальність проблеми. Високий рівень навчання у ВНЗ, підвищення обсягу фізичного й розумового навантаження здійснює вплив на стан здоров'я студентів, що вимагає відповідну функціональну й фізичну підготовку впродовж навчання. Ефективність проведення навчально-тренувального процесу з фізичної підготовки залежить від різних факторів, систематичний поетапний контроль посідає одне з головних місць (В. И. Ильинич, 2005; П. Г.Якубовский, 1993; Л. П. Матвеев, 1991).

Ефективна підготовка студентів вищих навчальних закладів вимагає створення умов для інтенсивної й напруженої творчої праці без перевантаження й перевтоми у поєднанні з активним відпочинком й фізичним вдосконаленням. Цій вимозі повинне відповідати використання засобів фізичної культури й спорту, що сприяє підтримці достатньо високої й стійкої навчально-трудової активності й працездатності студентів [4]. На сьогоднішній день завдання навчальної дисципліни "Фізичне виховання" у вищій освіті не тільки закріпити сформовані за шкільні роки фізичні якості студентів і створити умови для подальшого їхнього розвитку, але й сприяти збереженню здоров'я. Існує безліч засобів для покращення складових здоров'я студентів, але всі вони потребують етапного контролю їх впливу на функціональний стан й фізичний розвиток під час їх використання – за допомогою застосування етапного контролю можна домогтись позитивних зрушень у фізичній підготовці й поліпшити фізичне здоров'я студентів [6].

Дослідження виконувалось за планом науково-дослідної роботи кафедри фізичного виховання НТУУ «Київський політехнічний інститут».

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження – провести аналіз доцільності проведення етапного контролю в процесі фізичної підготовки студентів протягом навчального року.

Методи дослідження включали вивчення й аналіз літературних джерел.

Результати дослідження.

В останнє десятиріччя необхідність використовувати обчислювальну техніку охопила всю студентську молодь, однак цей вид діяльності припускає переважно розумову працю, що протікає в умовах малої рухової активності при тривалому збереженні одноманітної статичної пози, що призводить до виникнення умов для підвищеної стомлюваності, зниженню загальної працездатності й погіршенню самопочуття [3].

Метою фізичного виховання у ВНЗ є сприяння підготовці гармонійно розвинених й висококваліфікованих фахівців. У процесі навчання за курсом "Фізичне виховання" передбачається вирішення наступних завдань [1]:

· виховання в студентів високих моральних, вольових і фізичних якостей, готовності до високопродуктивної праці;

· збереження й зміцнення здоров'я студентів, сприяння правильному формуванню й всебічному розвитку організму, підтримка високої працездатності протягом усього періоду навчання;

· всебічна фізична підготовка студентів;

· професійно-прикладна фізична підготовка студентів з урахуванням особливостей їх майбутньої трудової діяльності;

· придбання студентами необхідних знань з основ теорії, методики й організації фізичного виховання й спортивного тренування, підготовка до роботи як суспільних інструкторів, тренерів і суддів;

· вдосконалення спортивної майстерності студентів-спортсменів;

· виховання в студентів переконаності в необхідності регулярно займатись фізичною культурою й спортом.

Процес навчання організується у залежності від стану здоров'я, рівня фізичного розвитку й підготовленості студентів, їхньої спортивної кваліфікації, а також з урахуванням умов і характеру праці їх майбутньої професійної діяльності. Одним з головних завдань вищих навчальних закладів є фізична підготовка студентів.

Фізична підготовка представляє собою педагогічний процес, який спрямований на розвиток фізичних якостей і функціональних можливостей, що створюють сприятливі умови для вдосконалення всіх сторін підготовки, фізична підготовка є важливим засобом збереження здоров'я й працездатності студентів. Фізична підготовка спрямована на зміцнення й збереження здоров'я, формування статури, підвищення функціональних можливостей організму, розвиток фізичних якостей – витривалості, сили, швидкості, спритності й гнучкості, оптимальний рівень фізичної підготовленості тісно пов'язаний з рівномірним розвитком всіх фізичних якостей [5].

Сучасну фізичну підготовку варто розглядати як багаторівневу систему, кожний рівень якої має свою структуру й свої специфічні особливості. Найнижчий рівень характеризується оздоровчою спрямованістю й будується на основі загальної (кондиційної) фізичної підготовки. У міру підвищення рівня фізичної підготовки збільшується її складність і спортивна спрямованість, а найвищий рівень будується на основі принципів спортивного тренування з метою збільшення функціональних резервів організму, що є необхідними для виконання діяльності в обраному виді спорту. Однією з найважливіших умов здійснення фізичної підготовки є її раціональна побудова на досить тривалих відрізках часу, це тривалий процес формування рухових вмінь і навичок, систематичного вдосконалення фізичних (рухових) якостей, психічної підготовки, підтримки рівня працездатності, збереження й зміцнення здоров'я.

Виходячи з аналізу літературних джерел рекомендуються наступні етапи здійснення педагогічного контролю фізичної підготовки студентів вищого навчального закладу [2]:

1. Попередній контроль. Цей етап признається для вивчення складу навчальної групи студентів (стан здоров'я, фізична підготовленість), і визначення готовності до майбутніх навчально-тренувальних занять (засвоєння нового навчального матеріалу або виконанню нормативних вимог навчальної програми). На цьому етапі проводилося педагогічне й візуальне спостереження за студентами й перевіряються медичні показники, виходячи з цього, дані такого контролю дозволяють уточнити навчальні завдання й визначити методи їхнього рішення.

2. Оперативний контроль. Призначається для визначення термінового тренувального ефекту в рамках кожного навчального заняття з метою доцільного чергування фізичного навантаження й відпочинку. Здійснюється попереднє планування кожного навчально-тренувального заняття для розвитку фізичної підготовленості з урахуванням його структури й своєчасному введенні комплексів спеціальних вправ для розвитку фізичних якостей студентів.

3. Поточний контроль. Проводиться для визначення реакції організму студентів на тренувальне навантаження після заняття. З його допомогою визнається час відновлення працездатності студентів після різних (за величиною або спрямованістю) фізичних навантажень. Дані поточного стану студентів служать основою для планування змісту найближчих занять і величини фізичних навантажень у них.

4. Етапний контроль. За допомогою цього контролю одержується інформація про кумулятивний (сумарний) тренувальний ефект, що здійснюється протягом одного навчального півріччя. З його допомогою визначається правильність вибору й застосування різних засобів, методів й дозування фізичних навантажень.

5. Підсумковий контроль. Проводиться наприкінці навчального року з метою визначення успішності виконання графіку навчального процесу, навчальних програм, ступеня вирішення поставлених завдань, виявлення позитивних і негативних сторін процесу фізичної підготовки і його складових.

Висновки.

1. Застосування систематичного контролю протягом навчально-тренувального процесу з фізичного виховання студентів дає можливість скорегувати фізичну підготовку студентів, що спрямована на підвищення працездатності й створення умов для збереження здоров'я молоді.

2. Результати дослідження у вищевказаному напрямку забезпечать позитивний ефект у фізичній підготовці студентів у тому випадку, якщо система діагностики фізичної працездатності буде обумовлена наступними факторами:

· адекватним вибором методів діагностики, що дають інтегральну оцінку стану систем організму, які в основному визначають фізичну працездатність;

· проведенням тестування з мінімальним відволіканням студентів від тренувального процесу;

· можливістю одержувати експрес-інформацію про стан організму студентів відразу ж після проведення тестування;

· можливістю проводити обстеження безпосередньо в місцях проведення навчально-тренувального заняття.

Подальше дослідження планується провести з метою доцільності проведення анкетної і тестової методики оцінки фізичного стану студентів у фізичному вихованні.

Література

1. Евсеев Ю. И. Физическая культура: учеб. пособ. / Ю. И. Евсеев. – Изд. 3-е. – Ростов н/Д: Феникс, 2005. – 382 с.

2. Приходько В. В. Педагогічний контроль у вищій школі: навч. посібник / В. В. Приходько, В. Г. Вікторов / Заг. ред. і передмова В. В. Приходько. – Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2009. – 150 с.

3. Теорія і методика фізичного виховання: [підруч. для студ. вищ. навч. закл. фіз. вих. і спорту: у 2 т. / за ред. Круцевич Т. Ю.]. Т.1 / Загальні основи теорії і методики фізичного виховання. – Київ: Олімпійська література, 2008. – 391 с.

4. Физическая культура студентов – основа их последующей успешной профессиональной деятельности. II Международный научно-практический семинар (6 февраля 2008 г., г. Минск) / Под науч. ред. Г. А. Хацкевича. – Минск: Изд-во МИУ, 2008. – 240 с.

5. Физическая культура: учебник для студ. сред. проф. учеб. заведений / Н. В. Решетников, Ю. Л. Кислицын, Р. Л. Палтиевич, Г. И. Погодаев. – 10-е изд., стер. – М.: Академия, 2010. – 176 с.

6. Холодов Ж. К., Кузнецов В. С. Теория и методика физического воспитания и спорта: уч. пособ. для студ. высш учеб. заведений. – М.: Изд. центр "Академия", 2003. – 480 с.