Кравець О. О., Кур’ята В. Г.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Особливості анатомічної будови стебла томатів сорту Солероссо за дії фолікуру

Одним із сучасних засобів підвищення врожайності сільськогосподарських рослин є застосування синтетичних регуляторів росту, які за своєю природою є або аналогами, або модифікаторами дії фітогормонів [2, 3, 4]. Зокрема, серед таких препаратів є триазолпохідний ретардант з антигібереліновим механізмом дії – фолікур, який зумовлює формування вкорочених та потовщених стебел, перерозподіл пластичних речовин між стеблом і репродуктивними органами, інтенсивнішим формуванням структурних елементів, які визначають урожай [5, 9]. Разом з тим, в літературі відсутні дані про вплив фолікуру на гістогенез стебла томатів. Тому метою нашої роботи було вивчити вплив фолікуру на особливості анатомічної будови стебла та урожайність рослин томатів.

Рослини томатів сорту Солероссо обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 0,025 %-им фолікуром одноразово 29.07.2017 в фазу бутонізації до повного змочування листків. Контрольні рослини обробляли водопровідною водою.

Особливості анатомічної будови стебла проводили на фіксованому матеріалі за допомогою мікроскопа з окуляр-мікрометром МОВ 1-15х. Біологічний матеріал фіксували сумішшю рівних частин етилового спирту, гліцерину та 1 %-го водного розчину формаліну. Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою комп’ютерної програми “Statistica”. У таблиці наведено середньоарифметичні значення та їх стандартні похибки [1].

Результати наших досліджень свідчать, що застосування 0,025 %-ого фолікуру викликає затримку поділу і росту клітин субапікальної меристеми, що зумовлює зменшення висоти рослин дослідних варіантів. Зокрема, за дії фолікуру даний показники становить 43,28±1,45 см проти 46,29±1,48 см у контролі. За дії препарату формуються вкорочені і потовщені стебла. Так, товщина стебла в середній частині за дії інгібітора росту була більшою від контролю (табл. 1). Аналогічні результати впливу триазолпохідних препаратів відмічали й інші дослідники [7, 8, 11, 12, 14].

Таблиця 1

Вплив фолікуру на анатомічну будову стебла томатів сорту Солероссо, n=20

Показники/Варіант	Контроль	0,025 %-ий фолікур
Товщина стебла, мкм	9619,34 ± 239,02	10064,73 ± 209,37
Товщина кори, мкм	448,79 ± 8,62	467,03 ± 5,67
Товщина деревини, мкм	864,28 ± 7,86	*821,11 ± 8,09
Товщина серцевини, мкм	6932,68 ± 203,61	*7427,74 ± 179,44
Товщина епідермісу, мкм	30,26 ± 0,97	30,35 ± 0,97
Товщина гіподерми, мкм	35,99 ± 1,17	*39,94 ± 1,04
Товщина коленхіми, мкм	212,71 ± 8,19	*251,49 ± 12,69
Кількість судин ксилеми в шарі деревини, мкм	13,21 ± 0,34	*17,71 ± 0,36
Діаметр судин ксилеми, мкм	81,47 ± 3,17	*66,61 ± 2,83

Примітки: 1. Рослини обробляли 29.06.2017 р.

2. * – різниця достовірна при р£ 0,05.

Окрім цього, за дії препарату відбувалося збільшення товщини кори, за рахунок збільшення товщини шару клітин коленхіми та гіподерми. Крім того, у рослин дослідного варіанту відмічено збільшення товщини шару серцевини.

Одним з показників, що свідчить про діяльність клітин камбію – є товщина шару деревини. Відмічено, що даний показник дослідних рослин був меншим від контролю, при чому кількість судин ксилеми збільшується і діаметр судин ксилеми зменшується. Така специфіка диференціації пагона рослини під впливом препарату посилює його механічні міцність, покращує стійкість до вилягання, що створює технологічні переваги при збиранні урожаю.

Застосування регулятора росту фолікуру зумовлювало підвищення продуктивності культури. Так, урожайність томатів за дії фолікуру становила 31,13±0,91 т/га у порівнянні з контролем 24,71±0,72 т/га. Проведені нами дослідження підтверджують літературні дані [3, 5, 6, 9, 10, 13].

Таким чином, спричинені фолікуром зміни у гістогенезі стебла призводили до достовірного підвищення урожайності рослин томатів сорту Солероссо.

Література:

1. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Доспехов Б. А. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.

2. Кур’ята В. Г. Дія есфону на ростові процеси і морфогенез томатів /
В. Г. Кур’ята, О. О. Кравець// Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія Біологія. – 2016.– № 1 (65). – С. 80 – 85.

3. Кур’ята В. Г. Особливості морфогенезу і продукційного процесу льону-кучерявцю за дії хлормекватхлориду і трептолему / В. Г. Кур’ята,
О. О. Ходаніцька // Физиология и биохимия культурних растений. – 2012. – Т. 44, № 6. – С. 522 – 528.

4. Кур’ята В. Г. Ретарданти – модифікатори гормонального статусу рослин // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку. – К: Логос, 2009. –
Т. 1. – С. 565 – 589.

5. Кур’ята В. Г. Фізіологічні основи застосування ретардантів на олійних культурах / В. Г. Кур’ята, І. В. Попроцька // Физиология растений и генетика. – 2016. − 48, №6. − С. 475 – 487.

6. Кур’ята В. Г. Peculiarities of the growth, formation of leaf apparatus and productivity of tomatoes under action of retardants folicur and ethephon /
В. Г. Курята, О. О. Кравець // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія Біологія. – 2017. – Вип. 1 (40). – С. 127 – 132.

7. Поливаний С. В. Вплив фолікуру на морфогенез та продуктивність рослин маку олійного/ С. В. Поливаний, В. Г. Кур’ята // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. – 2014. – Вип. 36. – С. 64 – 67.

8. Рогач В. В. Дія гібереліну і ретардантів на морфогенез, фотосинтетичний апарат та продуктивність картоплі / В. В. Рогач, І. В. Попроцька, В. Г. Кур’ята // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, екологія. – 2016. – Т. 24 (2). – С. 416 – 420.

9. Рожкован В. Ретарданти на посівах ріпаку / В. Рожкован, О. Поляков // Пропозиція. – 2012. – № 10. – С. 70 – 71.

10. Ткачук О. О. Екологічна безпека та перспективи застосування регуляторів росту рослин /О. О. Ткачук // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – Вінниця : ВНТУ. – 2014.– №3 (114). – С. 41 – 44.

11. Ткачук О. О. Вплив паклобутразолу на анатомо-морфологічні показники рослин картоплі / О. О. Ткачук // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. – 2015. – № 2. – С. 47-50.

12. Шевчук О. А. Дія ретардантів на морфогенез, газообмін і продуктивність цукрових буряків / О. А. Шевчук, В. Г. Кур’ята. – Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. – 140 с.

13. Шевчук О. А. Екологічні аспекти застосування ретардантів та етиленпродуцентів у рослинництві / О. А. Шевчук, О. О. Ткачук,
Л. А. Голунова, І. В. Кур’ята, Л. М. Рогальська, В. В. Рогач // Наукові записки ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія. –Вінниця, 2006. – Вип. 12. – С. 118 – 123.

14. Sanjay Kumar Influence of plant growth retardants on growth, seed yield and quality in onion (Allium cepa) cv. Pusa Riddhi / Sanjay Kumar, B. S. Tomar, Ajay Arora, Y. S. Saharawat, Atul Kumar and Rajesh K Sharma // Indian Journal of Agricultural Sciences. – 2016. – 86 (11). – P. 1413–1417.