Экономические науки /13. Региональная экономика.

К.е.н. Богдан Н. М.,

Марчук Т.М.

Харківський національний універсітет міського господарства

імені О.М. Бекетова, Україна

ІНКЛЮЗИВНИЙ ТУРИЗМ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Інклюзивний туризм часто називають «доступним туризмом» або навіть «туризмом інвалідів». Люди з обмеженими фізичними можливостями раніше були і частково виключені з дозвілля та заходів відпочинку, але сьогодні послуги у сфері відпочинку та розваг пропонуються людям із проблемами мобільності. Тому сутність доступного туризму характеризується створенням легкого способу переміщення всіх людей, незалежно від їх статі, віку або фізичного статусу та наданням можливості їм насолоджуватися туризмом.

Отже, інклюзивний туризм, доступний туризм, або туризм для всіх – це сукупність послуг для людей з особливими потребами, зокрема, інвалідів, літніх мандрівників, вагітних жінок, батьків із маленькими дітьми, людьми з тимчасовими травмами, такі як розбита нога або хронічні нездужання тощо. Все ці люди повинні бути особливо активними під час подорожей. Таким чином, доступний туризм являє собою результат реалізації спроби забезпечити туристські напрямки, продукти та послуги із подорожування навколо світу всім людям, незалежно від їх фізичної алімітації, інвалідності або віку.

Інклюзивний туризм включає публічні та приватні туристичні місця. Доступність туризму – це соціальне право, яке стосується всіх громадян, і це право реалізує саме інклюзивний туризм. Дуже важливо, що, за даними статистики, туризм без бар’єрів набуває чисельності рік від року, а також привертає все більше уваги уваги до інклюзивного туризму у всьому світі. Оцінити точну кількість людей, або їх питому вагу у нашому суспільстві досить складно. На підставі даних, в ЄС 11% населення визнано інвалідами. Якщо враховувати всіх людей з порушеннями рухливості, це число обчислюється до 50 мільйонів людей. Фахівці прогнозують, що це число буде безсумнівно, зростати в найближчому майбутньому [1].

За оцінками, ринок доступного туризму становить у Європі біля 36 млн. ос., що вказує на величезний потенціал клієнтів, що ще не повністю врахований. Виходячи з цього, ринок інклюзивного туризму являє собою чудову можливість для здійснення нових інвестицій і розробки нових послуг, які ще рідко надаються регулярними туристичними агенціями, постачальниками транспортних послуг та іншими ключових гравцями у сфері туризму. Поки більшість компаній цього напряму працюють у країнах Європи та Сполучених Штатів Америки. Однак багато компаній в усьому світі починає з’являтися в результаті зростаючої потреби, в основному завдяки посиленню екстенсивності життя в розвинених країнах.

Попит на доступний туризм значно зростає. За даними ООН, 10% населення світу вимкнено з активних туристських процесів. Для оцінки потенційного розміру ринку передбачається, що 70% інвалідів мають фізичну і фінансову можливість подорожувати. Крім того, глобально постійно зростає населення віку 65+ років, які також є цільовим сегментом ринку доступного туризму [1].

Як правило, населення швидко старіє і подорожує більше. Кажуть, що літні люди які все ще хочуть і зможуть подорожувати, скоро становлять 25% європейського населення. Окрім того, обидві категорії рідко подорожують поодинці і, як правило, будуть супроводжується щонайменше одним супутником. Наприклад, сім’я, що супроводжує інвалідів член може подорожувати як ціла група, коли задовольняються потреби в них.

Інклюзивний туризм – це спосіб пропонувати особливої або окремої допомоги, а про те, щоб в першу чергу визнати, що всі люди унікальні за своїми можливостями. Для туристичного підприємства бути «інклюзивним», не означає бути фахівцем «по інвалідності», достатньо надати кожному з клієнтів дружнього прийому і запитати їх, чи є що-небудь, що можна зробити, щоб допомогти їм покращити якість їх відпочинку та життя загалом.

Близько 30% цих людей з обмеженими можливостями досить активні. І бізнесом займаються, і в політиці беруть участь, і їздять – всупереч існуючій ситуації. Ще близько 30% – це люди, які могли б їздити, якби їм створили умови, дали якісь, хоча б часткові, компенсації, а туристична і транспортна індустрія підходила до них більш чутливо. Деяка частка з таких людей входить до категорії середнього класу, решта подорожі матеріально не осилить. Але це не означає, що на них не треба звертати уваги. Держава повинна поставитися до туризму, як до необхідного реабілітаційному заходу. Бажання подорожувати, осмислення того, що він на це здатний, багатьох приведе до бажання заробляти. Це і соціалізація, і інтеграція в суспільство, і соціальна реабілітація. І проблеми створення безбар’єрного середовища стали б вирішуватися більш активно на місцях, в усіх регіонах [2].

Отже, ринок інклюзивного туризму – це прибутковий та перспективний ринок. Вживаючи заходів, щоб бути більш інклюзивним, туристські підприємства звертаються до більш широкого кола туристів з різними здібностями, розширюючи ти самим коло своїх клієнтів, збільшуючи обсяги реалізованих послуг, освоювати нові види послуг тощо. Туристський бізнес характеризується високим рівнем ринкової конкуренції, і постійно розвиваючи свої можливості, підприємство зміцнює конкурентні переваги та підвищує ефективність своєї роботи.

Література:

1. Klein, R., Bozic, K., Dowling, R , Gibson, P., Grzetic, Z., Haahti, A., Horak, S., Lukovic, T., Papathanassis, A. & Pekkala, S. Opportunities for Market Development of Nautical Tourism in Europe. In T.Lukovic (Ed.), Nautical Tourism. Oxford: CABI Publishing. 2013. р. 201-224.

2. What tourism project managers need to know about co-operation facilitators, «Scandinavian Journal of Hospitality and Tourism» 2005, vol. 5, no. 3, р. 212-230