“Экономические науки”16.Макроэкономика.

Кравчун А.С.

здобувач Класичного приватного університету,

м. Запоріжжя, Україна

Передумови формування та розвитку інвестиційних платформ в Україні

В сучасних умовах функціонування та розвитку бізнес-процесів аспекти залучення, просування та ефективного використання інвестицій набувають все більшої актуальності. Висока чутливість інвестиційних потоків до будь-яких змін у бізнес-середовищі обумовлює необхідність встановлення дієвого контролю за факторами збереження відповідного клімату та привабливості як з боку держави, так і з боку суб’єктів господарювання.

Сучасний стан державного регулювання інвестиційних процесів доводить недостатню спроможність задіяних інструментів забезпечити стабільність інвестиційних вливань в економіку країни, також негативний вплив мають наслідки гібридної війни, які примножуючи ризики погіршують соціально-економічний стан України.

В свою чергу, діяльність суб’єктів господарювання на рівні «виживання», недостатність їх самоорганізації, надмірне адміністративне навантаження на ведення бізнесу, не сприяють його конкурентоспроможності на ринках, що деструктивно впливає на інвестиційний клімат в країні.

Таким чином, існуюча система залучення та управління інвестиційними потоками наразі неспроможна забезпечити стабільність їх надходжень та ефективність використання навіть у короткостроковому періоді.

Як перспективна альтернатива, інвестиційна платформа може виступити у ролі організаційно-економічного базису мобілізації, просування, координації та розподілу інвестиційних потоків, формуючи тим самим державно-приватний ринок інвестиційного капіталу та широку лінійку інвестиційних товарів та послуг.

Зважаючи на відсутність визначення «інвестиційної платформи» як економічної категорії, пропонується використовувати наступну семантичну модель:

,

де «інвестиції» виступають як вкладення капіталу, k, на період t з метою отримання вигоди (прибутку), р [1], а «платформа» - програма дій, система поглядів, вимог зацікавлених сторін [2]. Крім того, інвестування як механізм, а платформа як базис в сукупності формують нові властивості системи – інвестиційної платформи, мультиплікативний ефект яких забезпечує формування інвестиційно-привабливого середовища в Україні та просування бренду країни за кордоном.

Таким чином, інвестиційна платформа виступає сукупністю програм дій, систем поглядів, принципів, механізмів управління інвестиційними потоками, забезпечуючи їх мобільність та диверсифікацію у просторі та часі з метою формування ринку інвестиційного капіталу та ринку інвестиційних товарів і послуг.

Інвестиційному ринку капіталів притаманні характеристики ринку капіталів, який визначається попитом та пропозицією на довгострокові та середньострокові інвестиції, тоді як ринок інвестиційних товарів та послуг організовує процес купівлі та продажу інвестиційних товарів, послуг, інструментів в межах здійснення політики інвестування.

Мобільність інвестиційних потоків як прерогатива інвестиційних платформ, визначається у вертикально-горизонтальному просторі, чим забезпечується пріоритетний розподіл інвестицій та координацію і контроль з боку учасників процесів. Складним питанням у забезпечення мобільності інвестицій залишається формування кола «розпорядників інвестиційних коштів» та мережі супроводу та просування інвестицій в економіці країни.

Так, фондовий механізм управління інвестиційними потоками базується на функціонуванні Фонду державного регіонального розвитку, за яким передбачено розподіл 1% коштів загального фонду державного бюджету між замовниками інвестиційних коштів відповідно до законодавчо встановлених критеріїв та положень діючих стратегічних документів.

Крім того, фінансовий механізм управління державними інвестиціями забезпечує замовників інвестиційних коштів через Міністерство економічного розвитку та торгівлі за рахунок коштів державних капітальних вкладень, при цьому відібрані ним проекти, а також планові обсяги та прогнозні показники капітальних вкладень на наступні за плановим два бюджетні періоди, що надаються Міністерством фінансів України, приймаються Міжвідомчою комісією для прийняття рішення щодо включення проектів відповідно до затверджених критеріїв та діючих стратегічних документів.

Проте, простежується розпорошеність функцій між дорадчими органами окремих інститутів, не є актуальною відповідність критеріїв розподілу коштів положенням макроекономічних стратегічних документів, які приймаються на довгостроковий період та не можуть враховувати зміни поточної ситуації в країні, бути гнучкими, що зумовлює неефективне використання коштів, сформованих за рахунок бюджету країни на цілі інвестування, яке, також, підтверджується неповним освоєнням інвестиційних коштів.

Труднощі у встановленні практичного взаємозв’язку між інвесторами та інвестиційними продуктами обумовили доцільність впровадження додаткового інституту - Офіс із залучення та підтримки інвестицій, принцип дії якого полягає у формуванні «єдиного вікна» для всіх учасників на всіх рівнях і етапах інвестування в Україні.

Зазначене обумовлює актуальність та своєчасність формування та розвитку інвестиційних платформ в Україні, структура та цілеспрямованість діяльності яких цілком відповідатиме особливостям національної економіки та вимогам до формування сприятливого інвестиційного середовища в державі ззовні, стабільно функціонуючого у довгостроковій перспективі.

Література:

1. Левчинський, Д.Л. Суть та економічна природа інвестицій і інвестиційного процесу [Текст] / Д.Л. Левчинський // Механізм регулювання економіки. — 2011. — № 2. — С. 131-139.

2. Академічний тлумачний словник української мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sum.in.ua/s/platforma