Д.е.н., проф. Пуліна Т.В., магістрант Перекрест А.С.

Запорізький національний технічний університет

Обґрунтування відбору бізнес-процесів для проведення реінжинірингу

Реінжиніринг є одним з найефективніших сучасних засобів підвищення ефективності роботи підприємств машинобудівної галузі.

Мета реінжиніринга - новий стан бізнес-процесів підприємства, що є цінним (бажаним) і оцінюється з певної позиції. Результат реінжиніринга - стан бізнес-процесів підприємства, досягнутий за рахунок їхнього перепроектування, який є результатом реалізації мети чи її частини. Витрати - обсяг ресурсів, витрачених на його проведення. Однак перед проведенням реінжиніринга необхідно оцінити існуючий стан бізнес-процесів підприємства.

Вибір бізнес-процесів для реінжиніринга здійснюється на підставі результатів аналізу цілей його проведення і ключових факторів успіху. Зрозуміло, що не можна однозначно, ототожнювати поставлені цілі реінжиніринга бізнес-процесів, безпосередньо, з бізнес-процесами спрямованими на їх досягнення, оскільки велике значення мають розмір підприємства, характер, обсяг і технологія виконуваних робіт, типи зв'язків між ними, вимоги до персоналу та багато інших умов функціонування. Разом з тим фіксація цілі потрібна через високу ступінь ризику реінжинірингових заходів. Усебічний аналіз їх досяжності дає можливість оцінити ступінь ризику кардинальної перебудови бізнес-процесів. Крім того, необхідно враховувати складність оцінки ефективності реінжинірингових заходів через відсутність і відповідної шкали виміру.

Перелічені вище заходи можна здійснити оцінюючи відповідність ступеня досягнення цілей реінжиніринга за визначених витратах. Можна виділити три види ефективності реінжиніринга: по-перше, результативність чи ступінь реалізації цілей. По-друге, корисність – різницю між цінністю досягнутого результату і витратами на його досягнення, і, по-третє, економічність – відношення корисного результату реінжиніринга до засобів, витрачених на його реалізацію.

Найбільші ускладнення викликає оцінка корисності через високі витрати на виділення, аналіз, кардинальне перепроектування, і, основне, впровадження нових бізнес-процесів. Варто враховувати не тільки витрати і переваги, пов'язані з його проведенням, але й можливості поступового поліпшення існуючих процесів, прийнявши до уваги соціальні наслідки радикальних реформ. «Історичний досвід показує, що, руйнуючи стару структуру «до основи», тобто сприяючи перепроектуванню через масштабні порушення її стійкості, революція відкидає розвиток підприємства в часі. Революційні заходи для економіки протипоказані. Вони можуть нанести лише збиток, виводять підприємство з рівноваги, породжуючи соціальну напругу і конфлікти» [1].

Таким чином, узагальнюючи вищенаведене можна зазначити, що визначення цілей та підцілей реінжиніринга є один з ключових моментів перепроектування бізнес-процесів.

Згідно з технологічною мережею проведення реінжиніринга визначення цілей відбувається на етапі «підготовка підприємства до реінжиніринга ». При цьому використовуються матеріали попереднього обстеження, основні нормативні документи, що регламентують діяльність підприємства (статут, бізнес-плани, накази керівництва, списки посадових обов'язків і тощо). На підставі результатів аналізу цілей вибирають вибір бізнес-процеси для реінжиніринга.

Проаналізуємо підхід до вибору бізнес-процесів, запропонований у праці [2], де авторами запропоновано цілісний підхід. При цьому вони припускали, що для реінжиніринга необхідно відбирати найважливіші та «проблематичні» бізнес-процеси. Важливість кожного процесу визначають за кількістю ключових факторів успіху (КФУ), на досягнення яких він впливає. Застосовуючи КФУ, за п'ятибальною шкалою аналізують стан процесу, тобто наскільки добре або погано він функціонує. При цьому, що гірше стан, то менше оцінка.

Вибір здійснюють на підставі аналізу таблиці, де бізнес-процеси утворюють рядки, а ключові фактори успіху стовбці. Якщо процес впливає на КФУ, то відповідна комірка таблиці заповнюється, у противному випадку вона залишається порожньою. Після заповнення таблиці всі бізнес-процеси позиціонуються у двовимірному вимірі, згідно з отриманими оцінками. На цьому просторі вказують зони найпріоритетніші за результатами глибокого аналізу. Наступним кроком є реінжиніринг процесів.

Враховуючи переваги цілісного підходу, слід відзначити, що стан бізнес-процесу оцінюють за кожним з ключових факторів успіху, а в багатьох випадках їх вибирає група експертів. При цьому виникає проблема узгодження суперечливих оцінок. Через це необхідно використовувати формальні методи аналізу, використовуючи математичну обробку результатів колективних рішень.

Цілісний підхід не припускає проведення колективної оцінки. Водночас на практиці, (згідно з визначенням КФУ) цілі визначають керівники підприємств разом з фахівцями консультаційної фірми, що займається проблематикою реінжиніринга.

Колективна експертиза має низку переваг: зменшується ймовірність помилок, тому що особи, які беруть участь, можуть оперативно виправити один одного; підсилюється зацікавленість до розглядаємих проблем; поліпшуємося обґрунтованість прийнятих рішень за рахунок використання більш повної інформації. Кожен експерт має особисте уявлення про вплив реалізації бізнес-процесу на ключовий фактор успіху, тому виникає проблема прийняття погоджених рішень при різних точках зору на проблему.

Література

1. Шеер, А.-В. Моделирование бизнес-процессов / А.-В.Шеер; пер. с англ. –. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Весть-МетаТехнология, 2000. – 205 с.

2. Кравченко, В.Ф. Организационный инжиниринг: учебное пособие / В.Ф. Кравченко, Е.Ф. Кравченко, П.В. Забелин. – М.: Приор, 1999. – 256 с.