Економічні науки/7. Облік та аудит

К.е.н. Булкот Г.В., студентка Мілевська А.Ю.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна

ОСОБЛИВОСТІ КОНТРОЛЮ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ

Сучасний стан розвитку ринкової економіки в Україні нерозривно пов’язаний з пошуком нових методів організації і управління підприємством. Змінюваність установлених правил і законодавчих норм ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, установах та організаціях обумовлює необхідність застосування провідних знань вчених економістів щодо контролю за послідовністю і правильністю етапів у виробничого процесу з метою підвищення ефективності господарської діяльності підприємства, і як результат – підтримання конкурентоспроможності вітчизняних підприємств не лише на теренах нашої держави, а й далеко за її межами. Основною передумовою здійснення виробничого процесу є наявність та використання виробничих запасів, які являють собою основу готових виробів.

Запаси складають певну частину оборотних коштів підприємства, тому набуває особливого значення послідовність контролю як засіб забезпечення ефективного використання. Запаси є невід’ємною складовою функціонування виробничого підприємства, адже забезпечують постійне виготовлення продукції, отже і економічну безпеку суб’єкта господарювання. Для виготовлення якісних товарів та надання послуг потрібні певні затрати на ресурси, а особливо на підприємствах з великою номенклатурою продукції.

Правильно організований контроль дає змогу відслідковувати за правомірним оприбуткуванням, зберіганням та раціональним використанням запасів. І чітко організований контроль на документальній основі допоможе уникати розкрадань, зайвих витрат та зловживань з боку посадових осіб.

Тому, доцільно було розглянути основні завдання контролю операцій із запасів, а саме: встановлення законності, правильності і доцільності їх придбання, оприбутковування, зберігання і витрачання в процесі виробничої діяльності; виявлення фактів їх нераціонального використання, розтрат, недостач і розкрадань; виявлення зайвих і невикористовуваних на даному підприємстві вказаних запасів (неліквідів); визначення втрат, зумовлених природними чинниками; встановлення причин і посадових осіб, винних у допущених недостачах і недоцільному використанні товарно-матеріальних цінностей [1, с. 267].

Таким чином, для успішного вирішення вказаних завдань потрібно здійснювати контроль за певними стадіями господарської діяльності: придбання, виробництво, реалізація.

Під час здійснення контролю при придбанні запасів потрібно проконтролювати вибір постачальника, адже від нього буде залежати якість придбаних запасів, також умови транспортування, надходження. При надходженні потрібно проконтролювати чи в строк надійшли товари, передбачені в договорі, чи відповідають якісним і кількісним характеристикам. При оприбуткуванні запасів на складі призначають матеріально-відповідальну особу, визначаються її обов’язки, згідно з якими вона відповідає за збереження майна і в разі виявлення недостач бере на себе матеріальну відповідальність.

Під час здійснення наступного етапу необхідно зробити низку контрольних дій: визначити рівень запланованих витрат (де зазначаються всі необхідні витрати запасів, а також і ті, що були додатково понесені в ході виробництва продукції); контроль за нормуванням кількості списаних запасів на виробництво і кількості оприбуткованої готової продукції з виробництва; дотриманні всіх розроблених раніше планів та нормативів; розроблення бюджету виробництва.

Ключовим етапом, який потребує внутрішнього контрою є реалізація запасів, що включає такий порядок проведення: контроль за вибором покупців, адже потрібно знайти такого покупця який запропонує максимально високу ціну за даний товар; контроль за реалізацією запасів та отримання грошових коштів від продажу; умови відвантаження продукції покупцям.

Проведення контролю запасів поділяється на такі етапи: 1. Визначення фактичного стану продукції на складі підприємства. 2. Порівняння фактичного стану майна із даними бухгалтерського обліку. 3. Оцінка виявлених відхилень та ступінь впливу на діяльність підприємства. 4. Результати контролю та виявлення причин відхилень.

Одним із ефективних інструментів контролю запасів є інвентаризація. Інвентаризація на складах дає можливість виявити залишки або недостачу, а також упевнитися в дотриманні умов зберігання запасів. Це дає інформацію, відповідно до якої будуть прийматися нові управлінські рішення щодо внутрішнього контролю [3, с. 17]. Аналізуючи стан контролю на вітчизняних підприємствах, можна стверджувати, що він незадовільний.

Найбільше мають місце такі порушення: 1) зловживання службовим становищем; 2) невиконання або неякісне виконання службових обов’язків; 3) неправильна оцінка операцій із заготівлі, виробництва чи реалізації з погляду доцільності й економічності.

Основною причиною виникнення всіх проблем є те, що власники підприємств, не розуміючи сутності, мети і завдань контролю, не приділяють належної уваги побудові ефективної системи його здійснення [4, с. 4].

Із вище сказаного потрібно відзначити, що запаси є одним із найважливіших чинників забезпечення стійкості і безперервної діяльності підприємства для отримання максимального прибутку.

Головною проблемою в управлінні підприємством є неефективна, а найчастіше взагалі відсутня система управлінського обліку, яка надає не достовірну або дуже узагальнену інформацію із запізненням. Результатом цієї проблеми є невикористання сучасних методів управління запасами.

Отже, узагальнюючи все вищесказане, можна зробити висновок, що основною умовою ефективного і раціонального управління матеріальними ресурсами в умовах господарювання є створення взаємозв'язаних систем бухгалтерського обліку і контролю за діяльністю на підприємствах, установах, організаціях.

Література:

1. Контроль і ревізія фінансово-господарської діяльності : [навч. посіб.] / В.М. Мурашко, Т.М. Сторожук, О.В. Мурашко ; за заг. ред. П.В. Мельника. – К. : ЦУЛ, 2003. – 311 с.

2. Нападовская Л.В. Управленческий учет: суть, значение и рекомендации по его использованию в практической деятельности отечественных предприятий / Л.В. Нападовская // Бухгалтерский учет и аудит. – 2005. – № 8–9. – С. 50–62.

3. Пушкар М.С. Розробка теорії управлінського обліку / М.С. Пушкар, Р.М. Пушкар // Наукові записки: зб. наук. праць каф. екон. аналізу. – Тернопіль : Економічна думка, 2004. – Вип. 13. – Ч. 1. – С. 14–18.

4. Яценко В.М. Внутрішній контроль на підприємствах України: проблеми розвитку та шляхи їх вирішення / В.М Яценко, Н.О. Пронь // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія «Економічні науки» – 2009. – № 22(2). – С. 3–7.