Історія

Дубчак Є.В., аспірант

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ВНЕСОК ФЕДОРА МІЩЕНКА У ВИВЧЕННЯ АНТИЧНОСТІ

У роботі проведено аналіз праці Ф. Міщенка щодо біографічних відомостей Фукідіда. З’ясовано, що науковець вбачав невідповідність інформації з джерел, використаних з питання стародавніх досліджень діяльності історика. Зокрема, ним доведено хибність гіпотези, що Геродот та Фукідід були сучасниками. Виявлено, що значний інтерес становить проведений Ф. Міщенком аналіз життєпису Фукідіда авторства Маркеліна.

F. Mishchenko considered characteristic about Thucydides biographical information. There is a discrepancy of the sources information which is used by on the issue of ancient researches of historian activity. In particular, inveracity of a hypothesis is proved, according to which Gerodot and Thucydides were contemporaries. It is defined that analysis of Fukidid’s life by the author Markelin, which have been made by Mishchenko, has a considerable interest.

Наприкінці XVIII ст. силами викладачів Київського університету Св. Володимира проводилися дослідження з питань як вітчизняної, так і всесвітньої історії. Науковцями було опубліковано значну кількість праць, чим зроблено вагомий внесок у становлення та розвиток історичної науки.

Серед досліджень неабияку цінність має робота приват-доцента університету Ф. Міщенка «Фукидид и его сочинение», видана у 1887 р. Увагу науковим доробкам історика приділено у роботах закордонних та вітчизняних авторів. Так, Е. Фролов у історіографічному нарисі «Русская наука об античности» вказав, що характерною особливістю біографічних статей Ф. Міщенка було «тверезе ставлення до джерела, без зайвої ідеалізації».[1,c.210]

Ф. Міщенком надано характеристику біографічних відомостей про стародавнього історіографа. Так, на думку автора, жодне з джерел не містило матеріалу, який «з повною достовірністю можна було б віднести до його сучасників або найближчих нащадків».[2,c.2] До того ж свідчення не співпадали із вказівками, які були надані самим істориком. Міщенко вважав, що тодішні читачі більшу частину матеріалу могли сприймати як вигадку.

Значний інтерес становить проведений Міщенком аналіз життєпису Фукідіда, який належить Маркеліну та міститься у палатинському списку «фукідідового тексту». На думку науковця, назва праці свідчить про запозиченість даних із збірників приміток.[7,c.3]

Міщенко одним з перших звернув увагу на відсутність у життєписі авторства Маркеліна відомостей, які містяться у роботі Фукідіда, а саме: Фукідід став до написання твору на початку Пелопоннеської війни; його вигнання, яке тривало понад 20 років; право на видобуток золота у Фракії біля м. Амфіполь, що зробило історика однією з найвпливовіших осіб серед місцевої аристократії.[2,c.5] Окрім цього, на думку дослідника, в життєписі можна знайти сумнівні речі. Так, в якості прикладів, було наведено хибність висновків стосовно того, що ніби Геродот та Фукідід жили в один й той самий час, і що навіть відбулася їхня зустріч приблизно в 446 або в 444 р. до н. е. Міщенко, акцентувавши на відсутності подібної інформації у стародавніх працях, зокрема, Діонісія, Євсевія та Лукіана, зробив висновок, що дана подія є вигадкою.[2,c.7-8]

Науковець встановив, що життєпис складається з трьох частин, кожна з яких є механічним поєднанням відомостей про Фукідіда з риторичними зауваженнями стосовно його праці. Зазначивши також їхню незв’язність, дослідник розглянув епізод синхроністичного та синонімічного змісту.[2,c.10] Ґрунтуючись на їхньому аналізі, Міщенко дійшов висновку, що дані Маркеліна щодо походження стародавнього вченого насправді стосуються іншої особи та були запозичені із приміток до історії Пелопоннеської війни.[2,c.10-13] Науковець стверджував, що посилання автора біографії не зовсім зрозумілі.

Беручи за основу висновки інших дослідників, Міщенко встановив, що дані Маркелін міг запозичити з творів Діонісія, що жив у I ст. до н. е., та його послідовників. Окрім цього, твір Маркеліна, ймовірно, належить до тих стародавніх часів, коли для відтворення подій з життя Фукідіда доводилося використовувати суперечливі перекази та власні здогадки.[2,c.24-25]

Значний інтерес представляє питання стародавніх досліджень діяльності Фукідіда. На думку Міщенка, саме критика Діонісія викликала зацікавлення інших митців та привела до появи нових творів, від яких збереглися дише назви або уривки текстів.[2,c.29]

Проаналізувавши твір Маркеліна одним з перших серед інших праць, Міщенко порівняв доробок із твором анонімного автора. На думку вченого, життєпис невідомого автора був лише повторенням твору попередника, але відмінність простежувалася в тому, що анонім, надаючи оцінку Фукідіду, виявив більш палку прихильність Діонісію.

Приділивши значну увагу розгляду біографічних фактів з життя давньогрецького письменника, Міщенко розглянув час та порядок укладання праці, навівши декілька гіпотез стародавніх діячів з цього приводу. Так, згідно першої, Фукідід під час Пелопоннеської війни склав лише нотатки про тодішні події, обробкою яких з метою укладання праці він займався у мирний час. За іншою гіпотезою давньогрецький історик одразу працював над твором під час війни. Передмова, в якій можна знайти дані щодо закінчення афіно-пелопоннеського конфлікту та подальших подій, вважається написаною Фукідідом після завершення роботи.[2,c.68]

Міщенко, надаючи надзвичайно широкий огляд досліджень німецьких науковців з даної тематики, дійшов висновків, що сучасники Фукідіда виділяли три періоди Пелопоннеської війни: перша десятирічна війна, Нікієв мир та відновлення конфлікту між Афінами та Спартою. Їх автор намагався об’єднати. Слід зазначити, що при цьому сам науковець підкреслив, що в цій спробі була відсутня систематичність. [2,c.125-126]

Список літератури

1. Фролов, Э. Д. Русская наука об античности: Историограф. очерки. СПб: Изд-во СПб ун-та, 1999.-523 с.

2. Мищенко Ф. Г. Фукидид и его сочинение/ Ф. М. Мищенко. – М.: Типография под фирмою “Т. Русь”, 1887. -131 с.