Чеховська М.В.

Університет імені Альфреда Нобеля, Україна

Основні історичні етапи становлення професійної підготовки майбутніх товарознавців

Сьогодення професійної підготовки майбутніх товарознавців в Україні характеризується значними змінами, інформатизацією, інтернаціоналізацією та модернізацією освітнього простору. Слід зазначити, що вивчення та аналіз основних історичних етапів становлення професійної підготовки майбутніх товарознавців є конче необхідним для вирішення сучасних проблем вищої освіти цих фахівців, так як, аналіз та узагальнення минулого досвіду є актуальним завданням в контексті глобалізаційних процесів світового освітнього простору. Отже, вдосконалення існуючої системи підготовки висококваліфікованих фахівців потребує аналізу основних історичних етапів становлення професійної підготовки майбутніх товарознавців.

Аналіз історичної літератури з товарознавства дозволив нам встановити основні історичні події, що вплинули на сучасний стан професійної підготовки товарознавців. Вперше, підготовку «первісних» товарознавців започаткував Падуанський університет, що було відкрито у 1222 році. З 1549 року на кафедрі товарознавства рослинних, тваринних та фармацевтичних матеріалів, розпочалась професійна підготовка товарознавців [1]. В цей період товарознавство ще не розглядається як окрема наука, через що підготовка відповідних фахівців здійснюється крізь призму біологічних та медичних наук.

На другому етапі розвитку товарознавства, в умовах розширення виробництва товарів та розвитку організованих торговельних відносин, розпочалася професійна підготовка товарознавців в університетах світу. Відкритий у 1737 році англійським королем Георгом ІІ Геттингенський університет, з 1774 року розпочав викладання основ товарознавства. Московська комерційна академія у 1842 році розпочала підготовку фахівців з товарознавства, вперше вивчаючи товарознавство як самостійну навчальну дисципліну. Віденський політехнічний університет викладання товарознавства розпочав у 1866 році, а Будапештська комерційна академія – у 1877 році [2]. Аналіз літератури дозволяє нам стверджувати, що підготовка фахівців з товарознавства в цей період здійснювалась за напрацюваннями дослідників з біології, медицини, агрономії, хімії та фізики. Спостерігається значна нестача професійної товарознавчої літератури.

Третій етап розвитку товарознавства характеризується відкриттям значної кількості вищих навчальних закладів, що здійснювали підготовку фахівців з товарознавства. Так, у Москві, Петербурзі та Києві були відкриті торговельні та економічні інститути з економічними та товарознавчими відділеннями, що мали товарознавці лабораторії, обладнані сучасним, на той час, обладнанням, приладами для випробувань й оцінки якості споживних товарів. В період з 1839 по 1960 роки значний вклад в розвиток підготовки товарознавців, а саме публікація посібників з різних розділів товарознавства, внесли [2] С.А. Єрмилов, Н.І. Козин, А.А. Колесник, Ф.С. Касаткин, В.С. Гюнтер, А.І. Гримм, Н.В. Булгаков, В.Г. Зайцев, Н.В. Чернов, Н.С. Алексеєв, М.С. Сергеєв, А.А. Колесник. У цей час опубліковано вісім підручників з товарознавства продовольчих товарів, окремо видаються посібники для комерційних технікумів та вузів, опубліковано дев`ять посібників з товарознавства промислових товарів. Значний вклад у розвиток підготовки товарознавців внесли П.П. Петров, Я.Я. Никитинський та Ф.В. Церевитников, що у 1915 році видали навчальний посібник у двох томах з товарознавства промислових та продовольчих продуктів. Цей підручник ще декілька разів перероблявся і ще довго використовувався, як основа для підготовки товарознавців. Публікація підручника «Основы товароведения», у 1933 році під редакцією М.С. Бродського та Г.Р. Корека, значно вплинула на розвиток сучасної підготовки товарознавців, так як посібник став одним з перших в якому було зроблено спробу використати знання суміжних з товарознавством дисциплін для створення теоретичних основ товарознавства. Значну роль у підготовці товарознавців відіграв підручник Козина Н.І. «Хімія і товарознавство споживчих товарів», яку було видано у 1939 році, а потім підручник перевидавали у 1947 та 1958 році. Також, важливою працею стали підручники В.С. Смирнова з товарознавства продовольчих товарів для економічних факультетів у 1941 році та А.А. Колесника «Факторы длительного хранения плодов и овощей», що було видано у 1957 році.

Вагомий вклад у розвиток підготовки товарознавців у період з 1960 по 1989 роки внесли такі дослідники як: А.А. Колесник, А.Н. Рукосуєв, В.Г. Сперанский, Г. Грундке, І. Кацамаки, І. Ішиі, Т. Іошида, М. Акіяма, К. Акіяма та ін. [1]. Аналіз літературних джерел дозволяє нам стверджувати, що окрім учбової літератури розпочалося видання довідникової та науково-практичної літератури, що дозволило здійснювати підготовку товарознавців на більш професійному рівні. Так, для підготовки товарознавців у вищих навчальних закладах було видано Довідник товарознавця продовольчих товарів у 1980 році, Довідник товарознавця непродовольчих товарів у 1988 році та «Контроль якості товарів у торгівлі» у 1988 році. До вагомих науково-практичних праць можемо віднести «Біологічні основи зберігання плодів та овочей» В.Г. Сперанського (1964), «Основи товарознавства хлібних виробів» А.Н.Рукосуєва (1966), «Основи загального товарознавства» Г.Грудке [2] (перекладено на російську у 1967), «Винекнення товарознавства» Іошатана Кацамакі (1976), «Основи теорії товарознавства» Такао Ікогаямі (1978), «Товарознавство» Таміоші Іошида (1978), «Вступ у сучасне товарознавство» Масахару та Копіі Акіяма (1979).

Узагальнюючи результати нашого дослідження, можемо зробити висновок, що історичний розвиток підготовки товарознавців мав на своєму шляху ряд специфічних проблем, вирішення яких полягало у товарознавчих дослідженнях та друку професійно-орієнтованої літератури. Сучасний стан підготовки майбутніх товарознавців також має специфічні проблеми, що пов`язані з розвитком інформаційно-комунікаційних технологій та їх використанням під час навчального процесу, а також формуванням професійної компетентності майбутніх товарознавців засобами інформаційних технологій. Досвід вирішення подібних питань може бути корисним для освітянської галузі України, а отже потребує подальшого вивчення.

Література:

1. М.А. Николаева. Товароведение потребительских товаров. - Из-во Норма, Москва, 1998 р.

2. Грудке Г. Основы общего товароведения, М.: Экономика, 1967.