Філологічні науки/6.Актуальні проблеми перекладу

К.філол.н. МарченкоТ.А.

Сумський національний аграрний університет, Україна

Перекладна діяльність Івана Дніпровського

У 1931 році Микола Тихонов, російський поет та письменник, пише повість «Війна» і в 1933 її видає. Цього ж року за її переклад береться знаний в Україні літератор та перекладач, член «Гарту», Пролітфронту, спілки «ВАПЛІТЕ» Іван Дніпровський (Шевченко): «Репресій І.Дніпровському пощастило уникнути, але його твори одразу по смерті були вилучені з бібліотек, а історики літератури писали про них з осторогою» [1; с.720].

Таке ставлення до роботи перекладача зумовлене небажанням, а, можливо, побоюваннями тогочасних критиків, літературних діячів допустити до широкого загалу джерела, що містили власнеукраїнську лексику, ще незросійщену радянськими письменниками. Епоху створення української радянської літератури І.Дніпровський характеризував як «велику нудьгу нашої епохи», а революційний підйом сприймав так, «що радість завжди ховає в собі порожнечу».

Дослідженню літературної творчості І.Дніпровського (Шевченка) присвячені роботи таких авторів: Ю.Голобородько (На землі Івана Дніпровського: / Про нашого земляка письменника І.Д. Дніпровського (Шевченка) // Літературна Україна, 1984. – 20 грудня), С.Сухопаров (А душа кричить негодованою дитиною: Рядки з листів І.Дніпровського до М. Пилинської: / Передм. та публ. С.Сухопарова // Слава праці , 1990. – ( січень – жовтень)), Л.Баран (Іван Дніпровський: Невідомі сторінки творчості /До 100-річчя з дня народження //Наддніпрянська правда, 1995. – 11лютого), Г.Немченко, О.Сирадоєва, Л.Куліш (Неспокійний і натхнений: /Про письменника-земляка І.Дніпровського.// Наддніпрянська правда, 1975. – 1 лютого), П.Параскевич (Іван Дніпровський і Микола Куліш: / До 100-річчя народження
І.Дніпровського. // Наддніпрянська правда, 1995 – 21 березня), Л.Первозвана (Вони були друзями: /Про Івана Дніпровсього та Миколу Куліша // Слава праці, 1991 – 27 березня), Н.Федкевич (Вшануймо пам’ять земляка: / Івану Дніпровському - 100 // Слава праці, 1995 – 15 лютого), М.Ходоровський (Ґвалт заліза над душами: / Про Івана Дніпровського // Слава праці,1990 – 18 жовтня) та ін., проте всі ці розвідки описують значною мірою літературну діяльність Івана Дніпровського, і зовсім мало, на жаль, приділяється уваги його перекладацькій діяльності.

Лексичний матеріал, представлений у повісті «Війна», - це джерело вивчення правопису 30-х років ХХ століття, військової термінологічної лексики, загальновживаних лексичних одиниць, які й можна вважати історизмами, хоча з тенденцією до відродження у сучасній мові.

Найбільшої трансформації при перекладі зазнала фонетична система мови, що є зрозумілим з огляду на відмінність української звукової системи від російської.

Оскільки літеру ґ було вилучено лише у 1933 році, то вживання цієї літери не обмежено у творі і представлено такими загальновживаними та власними назвами іншомовного походження: Агадир – Аґадір, багаж – баґаж, Бараге- Бараґе, бульдог – булдоґ, вагон – ваґон, вид- ґатунок, вульгарно – вульґарно, гвардия – ґвардія, гетры – ґетри, гильотина – ґильотина, гласис – ґлясис, готический – ґотичний, Грей – Ґрей, граната – ґраната, гримаса – ґримаса, дог – доґ, зигзаг – зиґзаґ, Зигфрид – Зіґфрід, изящество – елеґантність, индиго – індиґо, энергия – енерґія, эрцгерцог – ерцґерцог, Копенгаген – Копенґаген, краги- краґи, крючок – ґачок, легенда – леґенда, лигатура – ліґатура, магазин – маґазин, магистрат – маґистрат, Португалия - Портуґалія, резина – ґума, сигара – сиґара, сигнализировали - подавали сиґнал, фанг - фанґ, шланг – шлянґ, штейгер – штайґер: І ще вона звалась: ерцґерцог [2; с.18].

Серед інших фонетичних відмінностей вирізняється вживання голосної і замість и в корені слів: Він закам’янів і придержував бінти на лівій руці [2; с.132]; І ніяке містецтво в світі не дасть видовища, яке було б трагічніше і досконаліше за це [2; с.209].

Для перекладу слів іншомовного походження характерна передача латинського буквосполучення -ia- українським буквосполученням -ія-: вариант – варіянт, вариация – варіяція, империалист – імперіяліст, материал – матеріял, специальный – спеціяльний, пролетариат – пролетаріят, социалист- соціяліст, социализм - соціялізм, фиалка - фіялка: Більшість згаданих досягнень викликала б тільки поблажливу усмішку у багатьох так званих спеціялістів [2; с.5].

У творі широко представлено пом’якшення приголосних -л-, -р- як наслідок впливу західноєвропейських мов (німецької): аэроплан – аероплян, балкон – балькон, баллон – бальон, долар - доляр, ирландец – ірляндець, исландский – ісляндський, записная книжка – бльокнот, эшелон – ешельон, клумба – клюмба, колорит – кольорит, Колумб – Колюмб, лабиринт –лябіринт, лавировать – лявірувать, лакей – льокай, Ламанш – Ляманш, лампа –лямпа, лейтенант – ляйтенант, ландштурмист - ляндштурмист, металл – металь, мотоцикл – мотоцикль, одеколон – одекольон, парламент – парлямент, парляментери, плакат – плякат, план – плян, плац – пляц, продекламировать – продеклямувати, рамка – рямця, реклама – рекляма, роль- роля, тащившие – силюети, флакон – флякон, фламинго – флямінґо, флот – фльот, циферблат – циферблят, шланг - шлянґ шоколадный – шоколядний,: Бабуся дивилась їм вслід недовго і оберталась на фею і розкішно зникала серед величезних, пишних клюмб [2; с.33]; І хто міг подумати, що індиґо відограє таку ролю? [2; с.135].

Література

1. Історія української літератури. ХХ століття. У 2кн. Кн.1.: 1910-1930-ті роки: Навч. посібник / За ред. В.Г.Дончика. – К.: Либідь. – 1993. – 784с.

2. М. Тіхонов. Війна. (переклад Івана Дніпровського). – Харк.: Ювілейна бібліотека Червоної армії. – 1933. – 216с.