Яківчук Ж. В.,

студентка НН ЮІ Національного авіаційного університету, м. Київ, Україна

Науковий керівник: Толкачова І. А., к.ю.н., доцент

РОЛЬ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ У ЗДІЙСНЕННІ

ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

Державна влада в Україні здійснюється відповідно до принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Так, органи законодавчої влади реалізують свої права шляхом прийняття законів. Виконавча влада має ряд повноважень стосовно виконання та реалізації нормативно-правових актів на всій території держави. Окремою самостійною гілкою влади є судова влада, в основу діяльності якої покладено здійснення судочинства.

Світова практика свідчить, що для стабільності конституційного ладу, узгодженого функціонування державного механізму, вищого представництва в міжнародних відносинах інститут глави держави є об’єктивно необхідним. Тому президент в республіках наділяється, як правило, широкими повноваженнями у сфері взаємовідносин із законодавчою, виконавчою та судовою владою, є своєрідним арбітром між ними, символом єдності держави, її офіційним представником. Глава держави забезпечує функціонування державних інституцій у режимі конструктивного співробітництва, спрямовує зусилля різних гілок влади на розв’язання актуальних проблем країни [1, c. 303].

Якою є роль Президента України у процесі здійснення державної влади? Президент України є главою держави і виступає від її імені, займає особливе місце в системі органів державної влади, але не входить безпосередньо до жодної з них. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав та свобод людини і громадянина [2].

Повноваження глави держави досить розгалужені, проте, вони сформовані так, аби уникати узурпації державної влади. З іншої сторони, ряд повноважень Президента України впливає на права та обов’язки всіх гілок влади. Це зберігає рівновагу сил між законодавчою, виконавчою, судовою владами і Президентом України. Саме за таких умов ці органи зможуть діяти самостійно, проте, не будуть перевищувати свої повноваження для власної вигоди.

Президент України володіє правом законодавчої ініціативи та правом вето, що реалізується безпосередньо при прийнятті законів. Варто зауважити, що кожен закон повинен бути підписаний саме Президентом України. Також, глава держави має специфічні відносини з Верховною Радою України. Перш за все, наділений правом розпустити парламент. Це є можливим, якщо: протягом тридцяти днів однієї чергової сесії не можуть розпочатися пленарні засідання; протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій; протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України [2]. У таких випадках він має право призначити позачергові вибори до Верховної Ради України.

Президент України володіє широкими установчими повноваженнями у сфері виконавчої влади. Насамперед, в нашій державі, лише глава держави призначає Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України. Оскільки глава держави представляє Україну у міжнародних відносинах, то і Міністр закордонних справ України повинен розділяти мету діяльності Президента України, розуміти поставлені завдання та разом докладати всіх зусиль для їх здійснення. Це стосується і Міністра оборони України, оскільки Президент України є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, тому їхні дії повинні бути зкоординовані.

Лише за згодою парламенту глава держави призначає Прем’єр-міністра України і Генерального Прокурора України. У свою чергу Уряд, як вищий орган виконавчої влади, відповідальний як перед Президентом України, так і перед Верховною Радою України, тобто, має подвійне підпорядкування. Звісно, це залежить від порядку його формування, тому таке підпорядкування є закономірним. Глава держави володіє й іншими повноваженнями у сфері виконавчої влади, проте вони стосуються окремих центральних органів виконавчої влади та їх керівників.

Президент України не може втручатися в діяльність судових органів, проте, активно взаємодіє з цими органами, здійснюючи при цьому певні установчі функції. Це виявляється в його повноваженнях, пов’язаних з формуванням органів судової влади. Тому, варто звернути увагу на те, що Президент України призначає третину складу Конституційного Суду України, має право утворювати суди у визначеному порядку. Не другорядною функцією є і те, що Президент України вправі здійснювати помилування.

Отже, на основі наведеного вище, необхідно зазначити, що інститут президентства є невід’ємною складовою національного конституційного ладу України. На відміну від органів державної влади, Президент України наділений повноваженнями, які надають можливість впливати на законодавчу, виконавчу та судову гілки влади, проте, не входить до жодної з них.

Література:

1. Колісник В. П. Конституційне право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. В. П. Колісника та Ю. Г. Барабаша. – Х.: Право, 2008. – 416 с.

2. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.