Веремейчик І.М.

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

ВПЛИВ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ОСОБИСТІСНИЙ РОЗВИТОК СТУДЕНТІВ

Засоби масової інформації – соціальний інститут, що має змогу впливати як на населення в цілому, так і на окремі групи людей. Він сприяє засвоєнню людьми різного віку широкого спектра соціальних норм, формуванню ціннісних орієнтацій та перебудові світогляду. ЗМІ є своєрідною системою неформальної освіти, що відповідає за інформування різних категорій населення.

Вплив засобів масової інформації на особистість досліджували Г. Лассеул, М. Маклуен, К. Райт, Г. В. Апостолова, І. Д. Фомічова, О. В. Волянська, М. Кастельс, Є. С. Гінзбург, Л. Г. Матвєєва, Т. Я. Анікєєва, Б. М. Фірсов та інші.

Дж. Маккуел, Дж. Бламер, Дж. Браун визначили, що ЗМІ негативно впливають на особистість студентів, що проявляється у викривленні самосвідомості, низькій самооцінці та мотивації, незадоволеності міжособистісними стосунки, зменшенні кількості соціальних контактів [3].

Найбільш популярними засобами масової інформації серед студентів є: телебачення, радіо, преса та мережа Інтернет [2].

Дж. Гербнер вважає, що телебачення є способом формування стереотипних викривлених уявлень у молоді. Воно не вимагає особливого освітнього рівня, тому часто використовується студентами як ресурс збагачення інформацією. Через великий обсяг отриманих даних, вони часто не встигають її обробити. Це, в свою чергу, призводить до того, що молодь перестає самостійно думати, аналізувати, фільтрувати отриману інформацію. Погіршується розвиток логічного мислення, здатність робити висновки.

Пізнавальна функція телебачення сьогодні заміщується антинаучною дисфункцією, яка проявляється у пропаганді псевдонауки, ірраціоналізмі, розважальних передачах по типу лотерей, телемагазинів; на телеканалах часто можна почути примітивний сленг, кримінальний жаргон. Класична та народна музика вийшли з ефіру сучасного ТБ, натомість можна почути лише рок- та поп-музику, шансон. Це все негативно впливає на світогляд сучасних студентів, робить його вузьконаправленим та одноманітним [5].

Відсутність екології телебачення на сьогоднішній день є величезною проблемою. Некотрольований потік інформації знижує критичність сприйняття студентів, що призводить до підвищення рівня сугестивності [3].

Виникнення пультів дистанційного управління, на думку психологів, призводить до негативних наслідків у освітньому процесі, зокрема: невміння зосереджуватися та доводити почату справу до кінця, погана концентрація уваги, надмірна лінь. [2].

Впливове місце в суспільстві займає преса. Це зумовлено такими її особливостями як: поглибленість, аналітична інтерпретація інформації, можливість неодноразово звертатись до друкованого матеріалу, що дає змогу кращого осмислення. Проте більш масштабні джерела інформації, такі як телебачення, радіо, мережа Інтернет призводять до рідшого звернення студентів до преси та зменшення рівня потреби в читанні. ЗМІ привнесли зміни в ієрархію цінностей сучасної молоді. Начитаність, а разом з нею освіченість та високий інтелектуальний розвиток перестали бути престижними.

Доволі популярною серед студентської молоді є мережа Інтернет. Найбільш частою причиною звернення до даного ресурсу є пошук необхідного навчального матеріалу. Проте потенціал мережі Інтернет є специфічним і його не можна розглядати як сприятливе освітнє середовище для студентів оскільки частина інформації, розміщеної в мережі цілеспрямовано створюється освітніми та науковими організаціями, частина – потрапляє стихійно, завдяки вільним користувачам. «Фільтром» у таких випадках може слугувати викладач, який визначає свою позицію, має змогу вчасно втрутитись в освітній процес задля роз’яснення студентам певного матеріалу, який викликає сумніви або питання [4].

Г. В. Апостолова відзначає, що студенти, які часто використовують продукцію ЗМІ в освітньому процесі відрізняються тим, що вони міркують заготовленими асоціаціями; ставлять поверхневі питання, не бажаючи знати поглибленої відповіді; на запитання дорослих мають заготовлені стереотипні відповіді [1].

ЗМІ можуть негативно впливати як на особистість, так і на її освітній процес. Відмінними рисами є такі: мова як засіб самовираження стає більш примітивною; втрачається здатність виділяти головний зміст отриманої інформації; перевага віддається малюнкам, а не тексту; зникає активна переробка інформації; погіршується вміння зосереджуватися; порушується вольовий компонент особистості.

ЗМІ мають вирішальний вплив на розвиток сучасної молоді, їх поведінку та свідомість. Причому цей вплив має неоднозначний характер.

Література:

1. Апостолова Г.В. Про наслідки використання електронної техніки для розвитку здібностей дитини / Г.В. Апостолова // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – №9 – 10 с.

2. Жилавская И.В. Медиаобразование молодежной аудитории / И.В.Жилавская // Медиаобразование: от теории - к практике. – Томск: Изд-во Томск. ин-та информационных технологий, 2009. – 322 с.

3. Луков А. В. К вопросу о социологии телевидения / А.В. Луков // Тезаурусный анализ мировой культуры: Сб. науч. трудов. Вып. 6. — М.: Изд-во Моск. гуманит. ун-та, 2006. – 56 – 74 с.

4. Підліток у великому місті: фактори та механізми соціалізації / В.Л. Арбеніна, О.В. Волянська, О.Б.Зінчина, М.А.Куряча, А.М. Ніколаєвська // Харківський національний ун-т ім. В.Н. Каразіна / за ред. Л.Г. Сокурянська. – Х., 2000. – 206с.

5. Шарков Ф.І., Родіонов О.О. Соціологія масової комунікації / Ф.І.Шарков, О.О. Родіонов // М.: ІД Соціальні відносини. – 2003. – 378 с.