Кравцова М.А., Голодок Л.П., Вінніков А.І.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Дніпропетровськ, Україна

ДІАГНОСТКА ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ГЕПАДНОВІРУСІВ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ М. ДНІПРОПЕТРОВСЬК

Проведено дослідження зразків крові на наявність антитіл до вірусних гепатитів В і С у м. Дніпропетровськ. Проаналізовано поширення парентеральних гепатитів серед населення міста Дніпропетровськ у 2011 – 2013 роках.

Ключові слова: гепатит, гепадновірус, моніторинг, імуноферментний аналіз,антиген.

У наш час вірусні гепатити залишаються дуже важливою проблемою в системі охорони здоров`я всього світу. Гепадновіруси та флавівіруси надзвичайно важливі, оскільки до цих родин входять збудники, які викликають одні з найпоширеніших захворювань,що передаються парентеральним шляхом – вірусні гепатити В і С. Десятки мільйонів людей у світі щорічно хворіють на вірусні гепатити, при цьому сотні тисяч хворих помирають, а у значної частини осіб хвороба набуває хронічної форми з можливим подальшим розвитком цирозу та раку печінки. Віруси гепатитів можуть бути пусковим механізмом аутоімунних процесів та причиною різноманітних поза печінкових патологічних проявів, що виникають в організмі людини.

Щорічно захворюваність на вірусні гепатити зростає і все частіше лікарі говорять про те, що основна загроза людству – це вірусні гепатити. За даними Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ), вірусними гепатитами інфіковані понад 2 млрд. людей.

Враховуючи вищесказане, питання, пов`язані з властивостями та лабораторною діагностикою збудників вірусних гепатитів В і С є особливо актуальними.

У зв`язку з цим, метою даної роботи було дослідження біологічних властивостей гепадновірусів і флавівірусів та проведення моніторингу поширення вірусних гепатитів В і С серед населення міста Дніпропетровськ.

Матеріали та методи досліджень.

Матеріалом для дослідження була сироватка крові пацієнтів, які знаходились на лікуванні та обстеженні у інфекційній лікарні № 21 імені проф. Попкової Є. Г. Обстеження проводилось за допомогою імуноферментної тест-системи. Цей метод характеризується високою чутливістю, специфічністю і дозволяє виявити антитіла до вірусів гепатиту В і С у 95% випадків інфекції. Для діагностики на HBsAg, anti-HCV використовували тест-системи російського виробництва: ЗАС «Вектор-Бест» (Росія, м. Новосибірськ).

За період виконання роботи було обстежено 162 пацієнта на наявність в крові маркерів вірусних гепатитів В і С.

Пацієнти були поділені на групи стосовно різних контингентів населення : діти до 17 років, вагітні, медичні працівники та ін`єкційні наркомани, з метою виявлення груп ризику і з`ясування шляхів передачі вірусних гепатитів. Розподіл матеріалу для скринінгових досліджень на гострі вірусні гепатити (ГВГ) різних контингентів населення показано в табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Показники виявлення вірусних гепатитів серед різних обстежених груп

Обстежені групи осіб	Кількість скринінгових обстежень	Кількість позитивних результатів		Інтенсивний показник %
		ВГВ	ВГС	ВГВ	ВГС
Діти віком до 17 років	15	0	0	0	0
Особи старші від 18 років	25	12	9	48	36
Вагітні	22	2	0	9,1	0
Ін`єкційні наркомани	61	15	26	24,5	42,6
Медичні працівники	39	3	1	7,7	2,6
Усього	162	41	36	25,3	22,2

З таблиці видно, що доля позитивних результатів по вірусному гепатиту В становить 25,3% (41 зразок), а також доля позитивних результатів по вірусному гепатиту С складає 22,2%, що разом – становить близько 47,5% (77 зразків) від усього обстеженого матеріалу, це являється доволі високим показником, але суттєво не відрізняється за даними з минулих років.

Аналіз поширення вірусних гепатитів серед населення міста Дніпропетровськ проводився за період з 2011 по 2013. Під час лабораторної діагностики хворі були обстежені на маркери вірусних гепатитів В і С. У випадках, коли в сироватці крові виявляли HBsAg або HВcor IgM, чи HВcor-сумарні, то діагностували вірусний гепатит В. Вірусний гепатит С діагностували при наявності в сироватці крові антитіл класу IgM або IgG. Дані про кількість виявлених випадків парентеральних гепатитів представлені у табл. 5.2.

Таблиця 5 .2.

Кількість виявлених випадків парентеральних гепатитів у період з 2011 по 2013 роки.

Рік дослідження	Кількість випадків		Інтенсивний показник
	ВГВ	ВГС	ВГВ	ВГС
2011	199	842	3,45%	16,5%
2012	145	519	2,36%	9,53
2013	164	518	3,01%	9,49%

З отриманих даних видно, що частота інфікування на гепатит В трохи підвищилась у 2013 році трохи підвищений рівень у порівнянні з 2012 роком. У 2013 році було виявлено 164 випадки, а у 2012 – 145. Слід відмітити динаміку до зниження показників захворюваності на ВГС.

У кращу сторону змінилася ситуація з гепатитом С. Порівняно с 2011 роком кількість хворих людей, що становила 842 людини зменшилась до 518 – це являється дуже хорошим показником.

Множинні шляхи передачі ВГВ і ВГС визначають функціонування різних осередків інфекції і груп підвищеного ризику. Аналіз наших даних за 2013 рік дає можливість встановити серопревалентність до вірусів гепатитів В і С в основних групах підвищеного ризику (рис. 5.3.)

Рис. 5.3. Динаміка розповсюдження парентеральних гепатитів В і С в деяких групах населення за період з 2011 по 2013 роки.

В обстежених групах ризику можна відзначити найменший показник виявлення HBsAg та анти-HCV серед дітей віком до 17 років ( 2011 р. (2 %) - 2013 р. (1,6%)), а також у вагітних жінок (2011 р. (2,1 %) - 2013 р. (2,1%). Трохи більший показник розповсюдження парентеральних гепатитів серед медпрацівників (2011 р. (3,3%) - 2013 р. (3,5%)). Звертає на себе увагу підвищення показника у осіб, що вживають наркотики (2011 р. (51,2 %) - 2013 р. (55,6%)), а також у носіїв вірусів ( 2011 р. (54,3 %) - 2013 р. (58,2% )).

Отримані дані являються очевидними, адже в основному інфікування відбувається ін`єкційним шляхом через наркоманіпуляції, а також через накопичення великої кількості хворих, що хворіють на безжовтяничну форму гострого, хронічного ВГВ і ВГС. Також інфікування відбувається через хронічних вірусоносіїв, які є основними джерелами збудників інфекції.

Аналіз вікових категорій осіб з позитивними результатами на маркери HBsAg та HCV за період з 2011 по 2013 роки показав, що основна маса пацієнтів припадає на вікову категорію 18 – 30 років ( 54,4 %), доволі нижчий показник припадає на вікову категорію 31 – 40 років ( 21 %), вікова категорія 41 – 50 років ( 15,4 %), у групі дітей віком до 17 років ( 5,5 %), у категорії 51 – 60 років (2,9 %) та у групі людей, старших від 61 року ( 0,8 %), (рис. 5.4.).

Рис. 5.4. Розподіл частоти інфікування вірусними гепатитами залежно від віку.

Отримані дані можна проаналізувати таким чином, що найбільший відсоток припадає на категорію від 18 до 30 років через те, що у цьому віці багато молоді займається наркоманіпуляціями, веде безпорядні статеві зв`язки і проявляє інтерес до татуювання та пірсингу. Найбільш розповсюджений шлях передачі вірусів – це наркоманіпуляції, на другому місці – статевий шлях і на третьому – парентеральні медичні втручання ( рис. 5.5.).

Рис. 5.5. Основні шляхи передачі парентеральних гепатитів за період з 2011 по 2013 рік.

Такі результати можна пояснити тим, що тенденція до зростання захворюваності на вірусні гепатити корелює зі зростанням кількості наркоманів, а також те, що для наркоманів характерні множинні безладні статеві стосунки.

Таким чином, вірусні гепатити залишаються основною проблемою не тільки для міста, а й для всієї держави. Не дивлячись на максимальні зусилля учених епідемічний характер захворювання на парентеральні гепатити залишається напруженим, не зважаючи на тенденцію до зниження, показники залишаються високими.

Висновки:

1. Було досліджено 162 зразка сироватки крові пацієнтів на наявність маркерів до збудників вірусних гепатитів В і С, встановлено, що 41особи зразки виявилися позитивними до вірусу гепатиту В (25,3 %) і у 36 осіб - до вірусу гепатиту С ( 22,2 %).Найбільшу кількість збудників виявили у ін`єкційних наркоманів – 41 позитивний результат.

2. Визначено частоту збудників парентеральних гепатитів за період з 2011 по 2013 роки. Відмічено незначне зростання інфікованості вірусним гепатитом В ( у 2012 році – 17,0 %, а у 2013 – 25,3 %), а також тенденцію до зниження захворюваності на вірусний гепатит С ( у 2012 – 22,4 %, а у 2013 – 22,2 % ), але цей показник,у порівнянні з показником ВГВ залишається високим.

3. Проведено аналіз поширеності парентеральних гепатитів за віковими категоріями. Показано, що найбільша кількість позитивних результатів спостерігається у віковій категорії 18 – 30 років, основними шляхами передачі парентеральних гепатитів є наркоманіпуляції ( 38,3 %), статевий шлях ( 19,1 %) та парентеральний шлях ( 15,5 %).

Література:

1. Ананьєв В.А. Імуноінтегративні процеси при вірусному гепатиті С/В. А.Ананьєв, С.О. Вязов, Н.А. Огарєва. – Медицина, 1978. – 518 с.

2. Апросіна З.Г. Хронічні вірусні захворювання печінки: пато- і морфогенез, клінічна характеристика / З.Г. Апросіна, В.В. Сєров // Тер. Архів. – 2005. - № 5. – с. 77 – 80.

3. Гіріна В.Н. Керівництво до практичних занять по лабораторній діагностиці вірусних інфекцій / В.Н. Гіріна. – К.: Вища школа, 1999. – с. 34 – 41, 60 – 80.

4. Громашевська Л.Л. Ферментна діагностика гепатиту / Л.Л. Громашевська. – Рига, 1986. – с. 56 – 59.

5. Дзюблик І.В. Прості швидкі тести в діагностиці вірусних гепатитів / І.В. Дзюблик, О.В. Обертинська // Лабораторна діагностика, - 2008. - № 4. – с. 18 – 25.