Экология/4.Промышленная экология и медицина труда

Доц. Тогачинська О.В.¹, Ященко О.В.¹

¹Національний університет харчових технологій

Доцільність виробництва в Україні біодизельного

палива з насіння ріпаку

В останні десятиріччя в світі поширюється промислове виробництво дизельного палива з використанням рослинних олій.

Біодизель отримують методом хімічної реакції рослинних олій і нижчих спиртів. Перевага такого палива полягає в тому, що ці рослини можуть вирощуватися на менш родючих землях із застосуванням мінімальної кількості техніки, добрив і пестицидів [1].

Ріпак є культурою широкого спектру використання, але провідна роль має олія, вироблена з його насіння. Існує не менш широкий спектр можливості технічного використання ріпакової олії. У хімічній промисловості ця олія може конкурувати з багатьма маслами або тваринними жирами. Планується її широке використання в якості біодизелю [2].

Для України найдоцільніше виробляти біодизель на основі ефірів ріпакової олії, бо з шести основних олійних культур найбільший вихід продукту з одного гектару дає ріпак. Цей вид пального може використовуватися в сучасних поршневих двигунах без будь-яких змін їх конструкції [3].

До того ж, у природних умовах біодизель та мастила з ріпаку знешкоджуються мікроорганізмами впродовж 7-8 днів на 95%, а звичайні нафтопродукти – на 16% [4].

Після перероблення ріпаку на біопаливо утворюється такий вторинний продукт, як макуха. В Україні ріпакова макуха здебільшого використовується для годівлі худоби [5].

Окрім використання макухи, як корму чи кормової добавки іншим шляхом її утилізації та корисного застосування є можливість виготовлення з неї харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання і збагачення ними харчових продуктів із певними корисними для людини властивостями [1].

Біодизель вважається одним з найбільш перспективних поновлюваних альтернативних палив. Він, порівняно із звичайним дизельним паливом майже не містить сірки. При потраплянні в грунт  або воду біодизель практично повністю розкладається вже через три тижні. Також, він має високі змащуючі характеристики і вище цетанове число (не менше 51) [2].

Крім того ріпак ефективно рекультивує радіоактивно забруднені землі. В Україні, де одночасно існують такі злободенні проблеми, як дефіцит нафти та наслідки Чорнобильської катастрофи, створення комплексної галузі вирощення ріпакового насіння і переробки його в пальне є нагальною задачею [1].

Хоча питаннями обґрунтування доцільності виробництва біодизеля з ріпаку займається досить широке коло вітчизняних вчених – технологів і економістів, питання вирощування ріпаку та виробництва з нього біодизеля в Україні у своїй більшості мають лише постановочний характер. Особливо недостатньо досліджень щодо комплексних підходів у ланцюгу «виробництво ріпакового насіння – виробництво біопалива» на регіональному рівні, адже саме на цьому рівні розв’язується значна частина наявних нині в Україні проблем стосовно виробництва відновлюваних джерел енергії, зокрема біодизеля [5].

Також, одним з основних факторів, що стримує практичне використання даного біодизеля, є те, що енергія цього пального занадто дорога [4]. А для того, щоб бути конкурентоспроможним на ринку нафтопродуктів, вартість біодизельного пального має бути хоча б на 5—10 % меншою, порівняно з традиційним дизпаливом. В умовах України ринкова вартість ріпаку не дає змоги поки що це здійснити [2]. Як приклад, для самозабезпечення аграрного сектору регіону біодизельним паливом необхідно його виробляти в обсязі 200 тис. т. Для цього потрібно мати валовий збір ріпакового насіння приблизно 470 тис. т. При існуючій урожайності ріпаку ним потрібно засівати близько 300 тис. га, а при врожайності 2,5 т з 1 га – 190 тис. га [4]. Хоч в Україні протягом останніх років і існує тенденція збільшення посівних площ ріпаку, проте все ж частка досить мала, і врожайність залишається порівняно низькою.

Задля доведення доцільності виробництва в Україні біодизелю з насіння ріпаку слід зазначити, що виробництво такого біопалива може знизити енергетичну залежність країни, проте, щоб таке виробництво зробити рентабельним необхідно даний процес контролювався державою і створювалися відповідні умови. Як екологічний аспект слід зазначити, що використання даного біопалива знижує обсяг викидів вуглецю у повітря.

Література:

1. Агроекологічні та економічні наслідки вирощування ріпаку і виробництва біодизеля на Півдні України. Аналітична записка [Електронний ресурс]// Режим доступу: http://od.niss.gov.ua/articles/482/

2. Український біодизель – реалії та перспективи. [Електронний ресурс]// Режим доступу: http://www.lalak.org/files/O.doc

3. Економічна ефективність ріпаку [Електронний ресурс]// Режим доступу: http://www.agro-business.com.ua/agromarketing/518-2011-07-04-09-04-12.html

4. Виробництво насіння ріпаку і продуктів його переробки [Електронний ресурс]// Режим доступу: http://eapk.org.ua/sites/default/ files/eapk_ files/2009/2009_12/09_12_09.pdf

5. Екогеографія України. Шляхи подолання енергетичної кризи [Електронний ресурс]// Режим доступу: http://pidruchniki.com/ 12920522/ekologiya/shlyahi_podolannya_energetichnoyi_krizi