Сичікова Я.О., Шелухін С.С.

Бердянський державний педагогічний університет

Екологічне виховання молодших школярів: реалізація міжпредметних зв’язків

Світова екологічна ситуація, глобальний характер екологічного становища вимагають від людства перебудови мислення, ставлення до навколишнього середовища та соціуму. У цьому контексті постає необхідність розуміння екологічної освіти як безперервного процесу навчання, виховання та розвитку особистості. Цей процес повинен бути спрямованим на формування системи наукових та практичних знань. Необхідним є розуміння правильних ціннісних орієнтацій, що повинні знаходити відображення у поведінці, діяльності та образі мислення підростаючого покоління. Тому новим пріоритетним напрямком педагогічної теорії і практики стає відповідальне ставлення до навколишнього соціально-природного середовища та здоров’я свого та оточуючих людей. Актуальність взаємодії суспільства та навколишнього середовища висуває перед школою задачі формування у школярів та дітей дошкільного віку відповідального ставлення до природи. Важливим моментом є усвідомлення учителями та батьками важливість навчання дітей правилам поведінки в природі. Чим раніше починається екологічне виховання дитини, тим більшою буде педагогічна результативність. При цьому в тісному взаємозв'язку повинні виступати всі форми і види навчальної та позакласної діяльності дітей.

У розвиток теорії морального виховання в процесі спілкування з природою велику вклад внесли відомі діячі педагогічної науки і освіти К. Д. Ушинський, В.Г.Огородніков, В.А.Сухомлинский та ін.

Екологічне виховання школярів повинно находити відображення у наступних аспектах: науково-пізнавальному, ціннісному, нормативному, практично-діяльнісному (табл.. 1) [1].

Науково-пізнавальний аспект	може бути представлений матеріалом, яке розкриває властивості предметів і явищ, їх різноманіття, зв'язки між ними.
Ціннісний аспект	покликаний розкрити дітям різноманітну значимість досліджуваних об'єктів у житті природи і людини.
Нормативний аспект	це правило (приписи і заборони) поведінки людини і його діяльності в природному і соціальному оточенні.
Практично-діяльнісний аспект	Практична діяльність - кінцевий результат відносин, критерій розвивається свідомості і почуттів. Однак молодший школяр в силу обмежених фізичних можливостей мало залучений в діяльність природоохоронного характеру.

Реалізація екологічного виховання у початковій школі можлива не лише на уроках природознавства. Така можливість закладена у змісті кожного предмету. Уроки читання, мови, музики та образотворчого мистецтва розкривають екологічні знання про природу як джерело краси, від якого залежить душевний стан людини.

Уроки математики, технології. Навколишнього світу допомагають розкрити поняття природи як об’єкту діяльності людини.

Однак не можна стверджувати, що проблема поділу функцій і взаємодії навчальних предметів з метою екологічної освіти вирішена. Необхідно доповнити новими елементами знання по кожному конкретному компонентові природи, що вивчається дітьми.

При різних підходах до змісту окремих предметів з'являється можливість ввести дітей в коло реальних екологічних проблем. Посилення екологічного виховання залишається актуальною проблемою сучасній школі.

Міжпредметний підхід до екологічної освіти спонукає до пошуку методів і форм навчання, що вимагають взаємодії змісту різних навчальних предметів.

Таким чином, основна мета екологічного виховання: навчити дитину поглиблювати свої знання про закони живої природи, розуміння суті взаємин живих організмів з навколишнім середовищем і формування умінь управляти фізичним і психічним станом.

З поставленої мети визначаються завдання екологічної освіти:

- поглибити і розширити екологічні знання;

- прищепити початкові екологічні навики і уміння - поведінкові, пізнавальні, перетворювальні,

- розвинути пізнавальну, творчу, громадську активність школярів у ході екологічної діяльності,

- сформувати (виховати) почуття дбайливого ставлення до природи.

Сучасні тенденції розвитку екологічної освіти показують, що оптимальні можливості для становлення екологічної культури молодших школярів представляє змішана модель, при якій всі учбові предмети зберігають свою специфічну навчально-виховну мету.

Література

1. Богданова О.В. Экологическое образование и воспитание младших школьников / О.В. Богданова // Режим доступу:

http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:8XH4z_o2mCoJ:wiki.saripkro.ru/images/BogdanovaOV_sarschool76.doc+&cd=6&hl=uk&ct=clnk&gl=ua

2. Плешаков А. А. Экология для младших школьников. Факультативный курс для начальных классов / А. А. Плешаков – М.: Просвещение, 1995 г. - 248 с.

3. Тарасова Т. И. Экологическое образование младших школьников на медпредметной основе / И.Т. Тарасова // Начальная школа. – 2000. - № 10.- С. 34 – 41.