Аспірант Абазіна О.А.  

Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна                                    

Активізація діяльності з енергозбереження працівників авіатранспортних підприємств

     В сучасному світі економія всіх видів енергії, її ефективного використання, впровадження енергозберігаючих технологій є пріоритетним напрямком діяльності країни. Досвід найбільш розвинутих країн світу показує, що зростання виробництва енергоресурсів на душу населення, в тому числі за рахунок розвитку альтернативної енергетики, та раціональне споживання енергоресурсів є основою гідного рівня життя і ефективної економіки. Це обумовлено тим, що енергозбереження як спосіб забезпечення зростаючої потреби в енергії та енергоносіях, по різним оцінкам у декілька разів вигідніше, ніж побудова нових потужностей з виробництва теплової енергії. Слід відзначити, що саме високі ціни і податки на органічні види палива спонукають виробників та підприємців реалізовувати інвестиційні проекти та впроваджувати нові заходи в діяльності з енергозбереження (ДЕЗ) в галузі альтернативного енергозабезпечення та енергозбереження, в тому числі і на рівні розробки техніко-технологічних «ноу-хау».

Енергозалежність України від імпортованих паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) та сучасні вимоги до зменшення техногенного навантаження на навколишнє середовище ставлять під загрозу економічне становище країни.

Енергозбереження в умовах авіатранспортних підприємств передбачає зменшення викидів води, газу, тепла, хімічних речовин та ефективне використання низько потенційної енергії, що взагалі обумовлює синергетичний ефект покращення економічного стану. Комплексний підхід до енергозбереження пов’язаний із застосуванням нових технологій і обладнання: в енергосистемах підприємств; в системах очищення та утилізації; при використанні низько потенційної енергії.

В зв’язку з цим, об’єктами діяльності з енергозбереження працівників підприємств можуть виступати: «ноу-хау»; технології; обладнання, які в сукупності дозволяють значно поліпшити умови роботи на підприємствах, функціонування енергосистем.

Технологія роботи передбачає наступні напрямки діяльності з енергозбереження: оптимізація технологічної схеми взаємодії зі сферою виробництва (створення «ноу-хау»); оптимізація технології очищення (розробка технології та удосконалення обладнання); використання сучасного обладнання (обґрунтування напрямів придбання нового енергозбережного обладнання).

Cучасний підхід до організації діяльності працівників авіатранспортних підприємств з енергозбереження базується на трьох складових: розробці «ноу-хау», технологій і удосконалення обладнання.

Діяльність з енергозбереження працівників авіатранспорту передбачає розробку технологій щодо зменшення втрат пально-мастильних матеріалів з боку стаціонарних та нестаціонарних джерел, що також зумовлює реалізацію науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) із подальшим використанням нематеріальних активів у діяльності, що дозволяє активізувати: цільове фінансування НДДКР для забезпечення зростання прибутку підприємства; безперервність процесу розробки нових енергозберігаючих технологій і устаткування; поліпшення технічного постачання НДДКР; підготовка кадрів для впровадження сучасних  енергозберігаючих технологій.

     Очікувані ефекти від діяльності з енергозбереження працівників підприємств:

1.     Економічний ефект у вигляді приросту прибутку (або операційного доходу).

2.     Податковий ефект у вигляді суми зменшення податку на прибуток, згідно ст. 158 Р.3 ПКУ.

3.     Екологічний ефект у вигляді економії суми сплаченого екологічного податку.  

4.     Ефект диверсифікації у вигляді приросту виробничого потенціалу.

5.     Фінансовий ефект у вигляді приросту обсягу фінансових ресурсів за рахунок кредитів або інвестицій.

6.     Маркетинговий ефект у вигляді зростання збутового потенціалу за рахунок утворення іміджу енергозбережного та екологічно чистого підприємства.

7.     Корпоративний ефект у вигляді зростання сукупної корпоративної частки активних учасників.

8.     Соціальний ефект у вигляді зменшення втрат підприємства за рахунок скорочення випадків професійних захворювань.

9.     Інноваційний ефект у вигляді абсолютної економії матеріальних (у тому числі енергетичних) та інших витрат за рахунок ДЕЗ.

10.  Комунікаційний ефект у вигляді зростання господарської активності підприємства за рахунок збільшення обсягу інформації про його ДЕЗ у професійних колах.

11.  Ефект енергозбереження у вигляді відносної економії витрат.

       Для досягнення означених ефектів потрібно створення системи стимулювання ДЕЗ працівників авіапідприємств. Стимулювання діяльності працівників з енергозбереження – це управлінський процес, що пов'язаний із встановленням видів та розмірів матеріальних заохочень та їх використанням за результатами реалізації заходів з енергозбереження. Матеріальне стимулювання діяльності працівників з енергозбереження здійснюється переважно у формі преміювання за допомогою пропорційного методу розподілу коштів, що призначені на преміальні виплати.

Для зростання матеріальної зацікавленості працівників АТП в активізації ДЕЗ необхідно ліквідувати порівняльний підхід щодо визначення розмірів виплат,  враховувати дієвість та активність працівників у напрямі досягнення і підвищення рівня енергозабезпечення, встановити залежність сум матеріальних заохочень працівників від результатів їх ДЕЗ.