Экономические науки /10.Экономика предприятия.

Левошко Н.В., Крикун П.О.

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, Україна

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ЙОГО ОЦІНКИ

В сучасних умовах головною метою будь-якого підприємства є максимізація ринкової вартості, яка значною мірою, пов’язана із стабільною фінансовою, економічною, виробничою та іншими видами політики, які застосовуються на підприємстві.

Для визначення максимально ефективного управління інтелектуальним капіталом, дуже важливо визначити точну вартість усіх затрат пов’язаних з утворенням цієї категорії.

Як наукову економічна категорію «інтелектуальний капітал» почали досліджувати із 90-х років XX ст. Значний внесок у розвиток питання щодо уточнення змісту об’єкта дослідження та виділення його структурних елементів було зроблено іноземними вченими і практиками, такими як Т. Стюарт , Л. Едвінсон, Е. Брукінг та ряд інших науковців, що виділили взаємозв’язок накопичених фірмою знань та її майбутніх можливостей, які втілюються у ринковій вартості. Однак, враховуючи те, що дана категорія є достатньо «молодою» дослідження її розвитку та проблем обумовили неоднозначність і суперечливість думок дослідників при формулюванні визначення, обґрунтуванні сутності інтелектуального капіталу [1 с. 127].

Для того, щоб сформулювати визначення поняття інтелектуального капіталу підприємств, потрібно спочатку розглянути сутність поняття «капітал». Наведемо декілька його трактувань:

Капітал (нім. Kapital, франц. Capital, спочатку – головне майно, головна сума, від лат. Capitalis – головний) – економічна категорія.

Капітал – це авансована вартість, що в процесі усього свого руху приносить зростаючу вартість. За своїм соціально-економічним змістом капітал не є майном. Д. Рікардо розглядав капітал, як частину багатства, що зайнята у виробництві і необхідна для створення належних умов праці [2 с. 9-10].

Більшість дослідників та практиків прийшли до думки, що на рівні організації діяльності підприємства, інтелектуальний капітал є сумою трьох складових елементів[3 с. 19];:

1) Людського капіталу – сукупність знань, навичок, умінь, а також спроможність власників та працівників відповідати вимогам і задачам підприємства;

2) Структурного капіталу – програмне забезпечення, бази даних, патенти, товарні знаки, а також різноманітні механізми, які забезпечують продуктивність праці та ефективне функціонування підприємства;

3) Споживчого капіталу – майбутні споживачі продукції, яку реалізує підприємство та вміння задовольняти попит на відповідному ринку продажу.

Основним елементом який впливає на формування інтелектуального капіталу є людський фактор, який не може бути власністю компанії, але за певну винагороду і на певний час може використовуватись в інтересах підприємства і приносити йому дохід [4 с. 307-315].

На сьогоднішній день залежно від виду своєї діяльності підприємства публікують річну звітність, в якій вони намагаються у повній мірі відобразити фінансовий стан та вартість підприємства, для оцінки якого застосовують різноманітні методи, не виключенням є і оцінка інтелектуального капіталу.

Зокрема Н. Ботіст запропонував розділити методи оцінки інтелектуального капіталу на групи [4 с. 307-315]:

- безпосередні методи, які засновані на грошовій оцінці різних складових інтелектуального капіталу;

- методи рентабельності активів, які є визначенням різниці між середньогалузевою рентабельністю активів і рентабельністю підприємства та генерує інтелектуальний капітал;

- методи ринкової капіталізації – оцінюють різницю між ринковою і балансовою вартістю активів;

Всі ці три методи розраховуються за рахунок витратного, доходного та порівняльного підходу.

- індикаторні методи – це методи, що на основі аналізу індексів та індикаторів, визначає вплив різних факторів на величину інтелектуального капіталу. Характеризує не вартісну оцінку.

Вартість інтелектуального капіталу, як суму вартостей людського ресурсу, можна визначити за допомогою витратного підходу (рис. 1) [6 с. 114-117].

					Вартість структурного капіталу:
	Вартість людського капіталу :
			Вартість ринкового капіталу:

Отже, головною метою оцінки інтелектуального капіталу є забезпечення стійкого розвитку та функціонування підприємства. Аналіз та дослідження його структури допомагає сформувати довгострокову стратегію управління, яка буде ефективною навіть у мінливому зовнішньому середовищі. Тому підприємцям для уникнення небажаних втрат необхідно звертати увагу на стан та удосконалення методики оцінки інтелектуального капіталу, адже саме він є основним елементом добробуту підприємства, фірми, організації.

Література:

1. Городянська Л.В. Управління інтелектуальним капіталом і забезпечення підприємств інтелектуальними ресурсами // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – №1.- С. 127-132 ;

2. Рикардо Д. Соч.– М., 1941. Т. 1;

3. Река Г.В. Інтелектуальний капітал та інтелектуальний потенціал: критерії розмежування //Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – Вип. 19.1;

4. Кравчук Н.О. Теоретичні засади функціонування інтелектуального капіталу підприємства / Н.О. Кравчук // Інноваційна економіка. – 2012. – № 8. – С. 114-117;

5. Назаренко І.Л. Методика оцінки інтелектуального капіталу лінійних підприємств залізничного транспорту / І.Л. Назаренко, Т.О. Мороз // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2011. – № 34. – С. 307-315.