Пироженко
Ю.В.
студент
ФММ
Національній
технічний університет Україні «КПІ», м. Київ
Аналіз показників ефективності виробничо-господарської
діяльності підприємства
У статті
розглянуто й узагальнено аналіз показників ефективності виробничо-господарської
діяльності підприємства. Обґрунтовано практичне використання системи показників
ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства.
В статье
рассмотрены и обобщены анализ показателей эффективности
производственно-хозяйственной деятельности предприятия. Обоснованно
практическое использование системы показателей эффективности
производственно-хозяйственной деятельности предприятия.
The article reviews and summarizes the ways to
improve production and business enterprises. The appropriateness of a mechanism
to ensure the increase of efficiency of production and business enterprises.
Ключові
слова: ефективність, ефективність
виробничо-господарської діяльності, забезпечення підвищення показників
ефективності виробничо-господарської діяльності, підприємство.
Keywords: efficiency,
efficiencу of production and business activities, enterprise improving
the efficiency of production and business activities,
enterprise.
Постановка
проблеми. Проблема
ефективності підприємства завжди посідала важливе місце серед актуальних
проблем економічної науки, ця проблема
є досить складною і такою, що важко формалізується. Адже будь-яке підприємство
- це складна система, яку важко спростити, не втративши при цьому її суттєвих
характеристик. Зацікавленість в збільшенні ефективності на підприємстві виникає
на різних рівнях управління економікою – від власників приватного підприємства
до керівників держави. Треба зазначити чим ефективніше працює підприємство, тим
воно являється більш привабливим для інвесторів, має високий потенціал та
конкурентоспроможність. Але не завжди можна очікувати підвищення економічної
ефективності на підприємствах, тим паче в період кризових явищ в економіці
країни.
Аналіз
останніх досліджень і публікацій. Основні аспекти даної проблематики ґрунтуються на
наукових працях та розробках таких закордонних і вітчизняних
вчених-дослідників, як А.В Шегда, Л.А. Бєлашов, В.Л. Чукаєва[4], В.С. Марцин [3] та ін. Слід відзначити в
економічній літературі ефективность виробничо-господарської діяльності є не однозначним, що ускладнює подальші
дослідження, спрямовані на забезпечення підвищення ефективності функціонування
підприємства в цілому.
Формулювання
цілей праці (постановка завдання). Метою даної
статті є узагальнення теоретичних підходів до підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства, дослідження
системи показників економічної ефективності підприємства, а також
обґрунтування важливості використання механізму в забезпеченні підвищення
ефективності виробничо-господарської діяльності.
Виклад
основного матеріалу дослідження.
Взагалі, економічна ефективність є
складною категорією економічної науки. Складність виявляється в тому, що
існують різні трактування вимірювання результатів і витрат виробництва.
Поклавши в основу вимірювання ефективності певні правильні принципи, дослідники
порушують їх. Відбувається підміна результатів виробництва витратами.
Враховують не всі результати чи витрати діяльності при розрахунку узагальню
вального показника. Результати
діяльності не відповідають втратам на її
здійснення.[4,с. 278]. «…Ефективність — це співвідношення результату
(ефекту) з витратами, що викликали цей
ефект.» У техніці, наприклад, в енергетиці, ефективність виміряється
коефіцієнтом корисної дії, що показує, яка віддача однієї умовної одиниці
палива. Відповідно, чим більше втрат під час
передачі енергії, її переходу з одного виду енергії в інший, тим менший
коефіцієнт корисної дії .
Метою аналізу виробничо-господарської
діяльності є оцінювання рівня ефективності застосування виробничих ресурсів для
виробництва і реалізації продукції, виявлення ефективності операційної
діяльності підприємства. Систему показників ефективності
виробничо-господарської діяльності підприємства наведено в табл. 1.
Таблиця
1 - Зміст та показники виробничо-господарського аналізу
|
Напрями |
Зміст |
Основні
показники |
|
Аналіз використання основних фондів |
·
Розмір, структура та динаміка вартості основних
фондів; ·
Ефективність використання основних фондів; ·
Ефективність витрат на утримання устаткування; |
·
Фондовідачча основних виробничих фондів ·
Фондомісткість ·
Розмір амортизацій них відрахувань |
|
Аналіз використання матеріальних ресурсів |
·
Забезпечність матеріальними ресурсами ·
Ритмічність, якість, комплектність ·
Розмір і частка транспортних витрат ·
Втрати від заміни матеріалів, простою устаткування ·
Вплив постачання на обсяг випуску продукції і собівартості |
·
Матеріаловіддача ·
Матеріаломісткість |
|
Аналіз використання праці і заробітної плати |
·
Чисельність, динаміка трудових ресурсів ·
Склад, структура, рівень кваліфікації ·
Аналіз впливу чисельності на динаміку виробництва
продукції ·
Оцінка продуктивності,її динаміки, визначення інтенсивних
і екстенсивних факторів зростання продуктивності праці, виявлення її
підвищення ·
Виявлення розміріві динаміки середньої заробітної плати,її
частки в собівартості, дослідження темпів зростання заробітної плати, оцінка
резервів підвищення ефективності використання фонду заробітної плати |
·
Продуктивність праці ·
Частка заробітної плати у собівартості продукції |
Практичне використання
системи показників економічної ефективності виробничо-господарської діяльності в галузях передбачає [2]:
1.
Орієнтацію
підприємства чи галузі на інтенсивний шлях розвитку і досягнення більш високого
рівня ефективності в динаміці.
2.
Вивчення
резервів подальшого вдосконалення господарської діяльності підприємства на
основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, вдосконалення
технології та покращення організації виробництва.
3.
Створення
дієвого механізму підвищення ефективності господарювання. В якості узагальнюючого
показника ефективності господарської діяльності підприємства потрібно
використовувати відношення обсягу реалізованої продукції чи ефект у вигляді
прибутку до сукупної величини ресурсів, включаючи середню вартість основних і
обігових засобів, чи до загальної суми витрат виробництва чи обігу.
При обгрунтуванні та
аналізі всіх показників економічної ефективності враховуються фактори
підвищення ефективності виробництва за основними напрямками розвитку і
вдосконалення виробництва. Ці напрями охоплюють комплекси технічних,
організаційних та соціально-економічних заходів, на основі яких досягається
економія живої праці, витрат і ресурсів, підвищення якості та
конкурентоспроможності продукції. Найважливішими чинниками підвищення
ефективності виробництва тут виступають:
1. прискорення
науково- технічного прогресу, підвищення технічного рівня виробництва,
виробленої і освоюваної продукції (підвищення її якості), інноваційна політика;
2. структурна
перебудова економіки, її орієнтація на виробництво товарів народного споживання,
конверсія оборонних підприємств і галузей, вдосконалення відтворювальної
структури капітальних вкладень (пріоритет реконструкції та технічного
переозброєння діючих підприємств), прискорений розвиток наукомістких,
високотехнологічних галузей;
3. вдосконалення
розвитку диверсифікації, спеціалізації і кооперування, комбінування і
територіальної організації виробництва, вдосконалення організації виробництва і
праці на підприємствах і в об'єднаннях;
4. роздержавлення і
приватизація економіки, вдосконалення державного регулювання, господарського
розрахунку і системи мотивації до праці;
5. посилення
соціально-психологічних факторів, активізація людського чинника на основі
демократизації і децентралізації управління, підвищення відповідальності та
творчої ініціативи працівників, всебічного розвитку особистості, посилення
соціальної спрямованості у розвитку виробництва (підвищення загальноосвітнього
і професійного рівня працівників, поліпшення умов праці і техніки безпеки,
підвищення культури виробництва, поліпшення екології) [7].
Висновки. Отже, можемо зробити
висновок,що забезпечення високих темпів розвитку і підвищення показників ефективності виробничо-господарської
діяльності підприємства можливе лише за умови інтенсифікації відтворення та
ліпшого використання діючих основних фондів підприємств. Ці процеси, з одного
боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного
підприємства, а з іншого – дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції
без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за
рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва
та його управління, підвищувати фондовіддачу прибутковість.
Література:
1.
Балабанов
І. Т. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник - М.: Фінанси і статистика, 2000.
12. Балабанов І. Т. Ризик-менеджмент. - М.: Фінанси і статистика, 2008.
2.
Економіка
торгівлі: Підручник. — 2-ге вид., випр. і доп. Затверджено МОН / Марцин В.С. —
К., 2008. — 603 с.
3.
Мочерний
С.В., Основи підприємницької
діяльності,К: Академія, 2005р., 280 с.
4.
Мельник
Л.Г., Корінцева О.Л. Економіка підприємства: Навчальний посібник для вузів.-
Суми: Університетська книга, 2004.-416 с.
5.
Жнякін
Б.О., Краснова В.В. Економіка підприємства: Навч. Посібник для вузів.- Донецьк:
Альфа-прес, 2005.- 160с.
6.
В.О.
Безугла, І.І. Постіл, Л.П. Шаповал «Страхування», навч. Посібник для студентів
вищих навчальних вузів, Київ «Центр учбової літератури», 2008, 680 с.
7.
Салига
К.С. Ефективність господарської
діяльності підприємства: Монографія.-Запоріжжя: ЗЦНТІ, 2005. -180с.