К.е.н. Антонюк О.П.

Державний вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет», Україна

Науково-технічний прогрес як фактор економічного зростання

Проблеми стимулювання економічного зростання на даний момент залишаються дуже актуальними для України. Головним завданням провідних фахівців в галузі економіки є визначення шляхів подолання Україною економічної слабкості, створення стратегії стійкого розвитку, широко розвивати високі технології, щоб остаточно не перетворитися на сировинний придаток розвинутих країн.

Науково-технічний прогрес є одним з факторів, що визначають економічне зростання в державі. НТП - це безперервний процес впровадження нової техніки і технології, організації виробництва і праці на основі досягнень та реалізації наукових знань. Економічне зростання досягається за рахунок введення у виробництво нового обладнання та техніки, а також застосуванням поліпшених технологій використання ресурсів, що власне і є основою НТП.

Безсумнівний вплив на економічне зростання і структуру світової економіки чинить науково-технічний прогрес, який зачіпає всі елементи продуктивних сил. Класичний економічний аналіз виходить з того, що в міру збільшення маси використовуваного капіталу норма прибутку знижується і її стійке зростання можливий тільки за рахунок впровадження нових технологій (Солоу). Він призводить до зміни технологічних систем, а зрушення в них викликають підвищення сукупної продуктивності. Це виражається формулою Y = AF(KL), де Y – продуктивність, А – технологічний рівень виробництва, K – капітал, L – праця.

Результатом впровадження досягнень НТП є підвищення ефективності функціонування народного господарства. Під ефективністю НТП розуміється співвідношення ефекту і витрат, що викликали цей ефект. Під ефектом розуміється позитивний результат, який виходить в результаті впровадження досягнень НТП. Ефект може бути:

• економічний (зниження собівартості продукції, зростання прибутку, зростання продуктивності праці і так далі);

• політичний (забезпечення економічної незалежності, зміцнення обороноздатності);

• соціальний (поліпшення умов праці, підвищення матеріального і культурного рівня громадян і так далі);

• екологічний (зменшення забруднення навколишнього середовища).

Оцінка ефективності науково-технічного прогресу поділяється на:

1. Економічну – проявляється в підвищенні продуктивності праці, зниженні собівартості продукції, підвищенні терміну служби нового обладнання, підвищенні якості продукції.

2. Соціальну – підвищення якості трудового життя та економії позаробочого часу. Підвищення якості трудового життя оцінюють показниками: зміна рівня травматизму, смертності, захворюваності, плинності кадрів за рахунок нормалізації тимчасового режиму, зниження рівня запиленості, шуму і так далі.

У 40-х-60-х роках це емпіричне спостереження знайшло відображення в економічній теорії завдяки основоположним дослідженням лауреатів Нобелівської премії Я. Тінбергена, Р. Солоу, Дж. Хікса і багатьох інших вчених.

Численні дослідження, виконані в рамках трьохфакторної неокласичної моделі економічної динаміки з виробничою функцією виду Y(t)=[K(t), L(t), t] на статистичному масиві показників динаміки розвитку економіки США, в різні періоди часу давали результати, що іноді не збігаються, але завжди досить високі оцінки внеску технологічного прогресу в забезпечення спостерігалися темпів економічного зpocтання.

З урахуванням зазначених поправок внесок третього фактора, якому в традиційних неокласичних моделях приписувався збірний екзогенний (тобто привнесений ззовні) характер, хоча і знижувався в середньому до 20-30%, але все ж залишався на досить високому рівні. Ці дані прямо свідчили про важливу роль технологічного прогресу для забезпечення економічного зростання.

На економічні та соціальні процеси в суспільстві впливають багато факторів, але прискорення НТП є головним з них. НТП – це безперервний процес впровадження нової техніки і технології, організації виробництва і праці на основі досягнень і реалізації знань. Будь-яка держава, щоб не відстати у своєму науково-технічному розвитку, має розробляти і здійснювати єдину державну технічну політику. Під єдиної державної науково-технічної політикою розуміються вибір найважливіших напрямків НТП та їх реалізація з потужною підтримкою держави.

Література:

1. Ломакин В.К. Мировая экономика: Учебник для вузов. / В.К. Ломакин. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 735 с.

2. Попович З. Економічне зростання і перспективи інноваційного розвитку // Економіка України. – 2004. – № 12. – С. 41-48

3. Харазішвілі Ю. Модель зростання та сценарний аналіз розвитку економіки України // Банківська справа. – 2004. – № 5-6. – С. 9-24.