Пилипчук І.П.,

Сисюк Л.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

м. Вінниця

Вплив соціально-економічних умов на стан здоров’я населення

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я формування якості здоров’я людей та їх природний розвиток залежать від сукупності різних умов, причин, факторів, серед яких 37% складають соціально-економічні, 21% – забруднення атмосферного повітря, 19% – медичні і біологічні чинники, 13% – склад питної води і 10 % – інші чинники [4]. Серед численних факторів, що визначають здоров'я людини як соціально-економічну категорію, провідне місце належить здоровому способу життя, так як він не припускає високих витрат і дає очевидний ефект у довгостроковій перспективі.

Здоров’я населення вперше була показана в документі, який був опублікований в Канаді в 1974 році та відомий як «Звіт Лалонда». У звіті аргументовано доводилося, що незважаючи на все більш зростаючі витрати на медицину, традиційна система охорони здоров'я не дає бажаного економічного ефекту, що здоров'я є віддзеркаленням способу життя, який веде людина. Надалі, перспектива поліпшення здоров'я населення в соціально-економічному ракурсі розглядалася і в працях вітчизняних учених Арженовского А., Левіна М., Андрієнко Ю., Нємцова А., Фенько О. та ін., в яких доводилося, що формування здорового способу життя населення більш ефективно і економічно вигідно, ніж витрати на лікування наслідків нездорового способу життя.

Метою статті є визначення та аналіз соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і здоровий спосіб життя. В якості методу дослідження використано аналіз залежних і незалежних змінних, що характеризують деякі сторони способу життя людини.

Залежними змінними в даному аспекті дослідження є:

а) споживання алкоголю, куріння, ожиріння як факторів неправильного харчування і низької фізичної активності;

б) споживання овочів і фруктів як елемента здорового харчування.

В якості незалежних змінних – показники, що відображають доходи населення, освіту, фазу економічного циклу, індекс гендерної рівності, співвідношення середніх заробітків жінок і чоловіків.

Куріння, як залежна змінна, є одним зі основних чинників ризику, які сприяють розвиткові хронічних захворювань бронхолегеневої системи. Розглядаючи куріння серед чоловічого населення, можна зробити висновок, що, як і в багатших країнах, так і у країнах з високою нерівністю в доходах, чоловіче населення в цілому менше схильне до паління. Спостерігається і такий взаємозв'язок: чим менше частка населення молодше чотирнадцяти років, тим більше частка курців чоловіків. Це можна пояснити свідомою відмовою від куріння в сім'ях з дітьми.

З чоловічим курінням позитивно пов'язаний індекс освіти. Виявлений і його суттєвий зв'язок з жіночим курінням: в країнах із відносною рівністю доходів чоловіків і жінок і високим рівнем освіти частка курящих жінок більше. Слід зазначити, що гендерна рівність характерна для розвинених країн з високими показниками ВВП на душу населення, проте палінню жінок сприяє не стільки багатство країни, скільки їх економічна рівність з чоловіками, тобто жінки переймають «чоловічу» модель поведінки [2].

Оцінки за даними 73 країн, що базуються на інформації показника населення старше п'ятнадцяти років, які страждають на ожиріння, показали зворотний зв'язок між часткою населення із зайвою вагою і величиною подушного ВВП. Для характеристики правильного харчування в міжнародній статистиці звичайно зіставляються два подушних показника: споживання фруктів і овочів і споживання цукру. Ці показники по розвиненим країнам збираються на регулярній основі і доступні в базі даних ОЕСР. У більшості цих країн спостерігається тенденція зростання споживання як овочів і фруктів, так і цукру.

В якості показника неправильного харчування і недостатньої фізичної активності використовують частку населення, що має надлишкову вагу або страждає ожирінням, тобто населення, у якого індекс маси тіла перевищує відповідно значення 25 і 30. В Україні в 2013 р. частка населення з надмірною вагою становила близько 40%, причому частка жінок цієї категорії перевищувала відповідний показник більшості інших країн, проте у всьому світі спостерігається зростання частки населення з надмірною вагою.

Частка населення з нормальною вагою підвищується в міру вирівнювання середніх заробітків жінок і чоловіків. Це означає, що трудова активність жінок і відносне зростання їх доходів, з одного боку, сприяють здоровому способу життя: збільшується частка населення з нормальною вагою, з іншого, позначаються на ньому негативно: збільшується частка курців. Андрієнко Ю.В. і Нємцов А.В. провели дослідження індивідуального попиту на алкоголь. В результаті чого вони зробили висновок, що алкоголь, якщо розглядати його в термінах економічної теорії, являє собою нормальне благо, споживання якого зростає зі зростанням доходів. При цьому в країнах, де більш активно споживаються спиртні напої, відносно велика і частка витрат на охорону здоров'я [1].

Виявляється зв'язок між рівнем споживання спиртних напоїв і часткою жінок у чисельності населення країни, що пояснюється ранньою смертністю чоловіків. У країнах з більш високим ступенем рівності доходів жінок і чоловіків алкоголь споживається більш інтенсивно саме за рахунок більш активного його вживання жіночою частиною населення. Як і куріння, споживання алкоголю, з одного боку, може негативно позначатися на репродуктивності здоров'я, а з іншого боку – супроводжує зростання доходів і освіти, які в сучасних економіках йдуть рука об руку з падінням народжуваності [6].

Тим часом, за даними ВООЗ, за останнє десятиліття в розвинених європейських державах міцний алкоголь поступово витісняється слабким, а в традиційно «пивних» країнах пиво заміщається вином [5]. В Україні, однак, суттєве зростання споживання пива практично не скорочує споживання міцних напоїв, у підсумку сумарне споживання алкоголю в країні тільки зростає. Виявлений негативний зв'язок рівня споживання спиртних напоїв і рівня безробіття служить доказом того, що в кризових умовах люди змушені вести більш здоровий спосіб життя.

До соціально-економічних чинників, що також визначають здоровий спосіб життя як соціальний феномен відносяться: виразний зв'язок між способом життя і демографічною структурою населення, вплив на здоровий спосіб життя надає урбанізація: відзначається її роль у зниженні фізичної активності людини і зростання кількості людей з надмірною вагою.

Рівень охорони здоров'я, соціально-економічний розвиток країни, якість життя і добробут усього населення тісно пов'язані між собою. Поліпшити умови праці, зберегти здоров'я людей не тільки можна, а й економічно вигідно. Отже, інтелектуальний і економічний внесок у розв'язання цих проблем – не тягар витрат, а вигідне вкладання коштів і зусиль, оскільки високий рівень здоров'я працівників – фактор стійкого соціально-економічного розвитку суспільства. Крім того, стан здоров'я працездатного населення визначає репродуктивне здоров'я сім'ї та суспільства [3].

Як висновок, слід відзначити, що вплив економічної складової на загальний стан здоров'я та спосіб життя молоді, безумовно, є визначальним. Фінансовий стан більшості сімей й незначні особисті доходи молодих людей значно обмежують їхні можливості щодо доброякісного харчування, занять спортом, культурного та змістовного дозвілля, оздоровлення, виділення батьками достатнього часу для спілкування з дітьми.

Список використаних джерел:

1. Андриенко Ю.В., Немцов А.В. Оценка индивидуального спроса на алкоголь. М., 2005., 49 c.

2. Арженовский С. Социально-экономические детерминанты курения в современной России / С. Арженовский // М. – 2005. – 20 c.

3. Зубар Н.М. Основи фізфології та гігієни харчування: Підручник / Н.М. Зубар. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 336 с.

4. Кісельов А.Ф. Соціально-економічні та екологічні аспекти громадського здоров’я населення Миколаївщини / А.Ф. Кісельов, В.О Зюзін, О.І. Цебржинський, А.О. Руденко, В.С. Єрмілов, Т.М. Зінченко // Екологія . – 2012. – № 167. – С.103-106.

5. Колосницына М.Г., Макродетерминанты здорового образа жизни / М.Г. Колосницына, М.Т. Ситдиков // 2012. – № 2. – C. – 27-37.

6. Тарасова В.В. Взаємовідносини суспільства і довкілля в регіональних соціально-економічних умовах [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.business-inform.net.