Економічні науки/ 1.Банки і банківська система

К.е.н. Гузенко О.П., Шокало Т.П., Станіславська Т.Ф.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна

Проблеми фондового ринку з позиції функціонування банківського сектора України

Взаємозв’язок банківського сектора та фондового ринку України породжує більше питань чим відповідей. Недосконалість законодавчих регуляторів, відсутність дієвих важелів управління, обмеженість у використанні та адаптації світового досвіду призвели до того, що функціонування вітчизняного фондового ринку має обмежені можливості. Отже, проблема взаємозв’язку стабілізації банківського сектора України та фондового ринку має актуальність та сучасність з огляду на реалії сьогодення. Вивченню проблем розвитку фондового ринку в Україні присвячено чимало праць сучасних економістів, серед яких можна виділити роботи І. Брітченка [1], О. Гетьмана [2], А. Яценюка [3] тощо. Разом з тим залишається невисвітленим досить широке коло питань, пов'язаних зі специфікою проведення банками операцій із цінними паперами. Банківська система України на сьогодні перебуває на складному етапі свого розвитку, а це зумовлює велику кількість проблем, які потребують вивчення.

Перехід від стагнації до економічного зростання в економіці України вимагає більш активного використання ринкових заходів щодо підтримки та подальшого розвитку трансформаційних перетворень. Важливим моментом сучасного етапу функціонування банківського сектору України є активізація участі банків на фондовому ринку. Операції банків із цінними паперами є відносно новими, але надзвичайно перспективними, враховуючи активізацію фондового ринку України. Саме тому проблеми діяльності банків на фондовому ринку є актуальними на сьогодні для всіх суб'єктів банківської сфери.

Як стверджують науковці сьогодні ринок цінних паперів України є самостійним елементом сучасної ринкової інфраструктури, який характеризується стрімким та динамічним розвитком, а також появою на ньому нових учасників. Серед них особливе місце займають банки, які на сьогодні є найбільш авторитетними учасниками фондового ринку. Зростання ролі банків на фондовому ринку пов'язане, перш за все, з тим, що вони можуть виконувати широкий спектр операцій одночасно і тому виступають найефективнішими дійовими особами на цьому сегменті ринку. На фондовому ринку можна виділити три напрями діяльності банку: як емітента, як інвестора та як професійного учасника [1]. Проте одним із найперспективніших напрямів діяльності банків на фондовому ринку є організація випуску цінних паперів, зокрема корпоративних облігацій, що надає їм значної переваги серед інших учасників.

Однією з найбільших проблем фондового ринку залишається недотримання стандартів корпоративного управління, а саме недостовірність наведеної інформації емітентом та недостатньо врегульоване питання доступу акціонерів до проспекту емісії.

З метою якісної перебудови фондового ринку України та спрямування його на реалізацію завдань інвестиційно-інноваційної сфери політика держави має бути зосереджена на підвищення випуску цінних паперів банками. Розраховуючи вище подану інформацію стає зрозумілим фондовий ринок в Україні має базуватися на єдиних принципах функціонування, котрі притаманні банківській системі України. До їх складу включають: відкритість, науковість, відповідність законодавчим регуляторами та контроль. Безумовно банківська система України функціонує на базі принципів, які викладено в юридичній основі її створення, проте відсутність обґрунтування взаємозв’язку затверджених законодавчо принципів з базовими, що розроблені для фондового ринку породжує низку проблем.

Отже, одним із напрямків покращення роботи фондового ринку в Україні має стати нормативно – законодавче узгодження з юридичною базою банківської системи. Іншим доволі дієвим напрямком діяльності має стати збільшення обсягу корпоративних облігацій.

Зокрема проведений аналіз діяльності обсягу випуску банками корпоративних облігацій дає підстави стверджувати, що поки що сегмент фондового ринку за обсягами випущених цінних паперів значно відстає від докризового періоду. Водночас за своїми потенційними можливостями ринок корпоративних облігацій може стати потужним джерелом залучення інвестицій у реальний сектор економіки, тому сприяння його розвитку повинне стати одним із пріоритетів державної політики на фондовому ринку. Основні заходи держави на цьому сегменті ринку мають бути спрямовані на залучення ресурсів шляхом емісії цінних паперів банками, що забезпечить збільшення пропозиції цінних паперів на ринку. Також банкам доцільно розширювати надання інвестиційних послуг, які на цьому етапі здійснюються на недостатньому рівні. Враховуючи вищевикладені аргументи щодо взаємозв’язку фондового ринку та банківського сектору України можна зробити наступний висновок дотримання даних рекомендацій щодо вдосконалення діяльності банків на ринку цінних паперів дасть змогу забезпечити не лише оздоровлення фінансового сектору, а й відновлення темпів економічного зростання, що є головним завданням в умовах якнайшвидшого подолання наслідків фінансової кризи в економіці.

Література:

1. Брітченко І. Роль комерційних банків у розбудові фондового ринку України / І. Брітченко, Р. Перепелиця // Вісник НБУ. – 2010. – № 4.– С. 23–27.

2. Гетьман О. Економічна характеристика ризиків у процесі банківського інвестування на фондовому ринку / О. Гетьман // Вісник Національного банку України. – 2009. – № 6. – С. 40–43.

3. Яценюк А. Фондовий ринок України: проблеми та перспективи розвитку / А. Яценюк // Вісник НБУ. – 2009. – № 11. – С. 4–9.