Экономические
науки /1.Банки и банковская система
К.е.н. Чмутова І.М.
Харківський національний економічний університет
імені Семена Кузнеця, Україна
Обгрунтування
показників для ідентифікації стадії життєвого циклу банку
Дія факторів внутрішнього та
зовнішнього середовищ банку обумовлює зміну кількісних та якісних параметрів
його функціонування та розвитку, які є відповідними сигналами про необхідність
перегляду сформованих механізмів фінансового управління, коригування визначених
стратегічних цілей та завдань. Оскільки динамічні процеси зміни складу та сили
впливу зовнішніх факторів на діяльність банку в більшій мірі є
неконтрольованими, прогнозування змін у його внутрішньому середовищі, які відбуваються
на окремих етапах життєвого циклу, є одним із пріоритетних завдань фінансового
менеджменту. Це дозволить підвищити якість фінансових рішень, обрати ефективні
та доцільні для використання на певній стадії життєвого циклу банку технології
фінансового менеджменту.
Незважаючи
на значний рівень розробленості питань застосування моделей життєвого циклу на
підприємствах [1, 2], специфіка банківської діяльності вимагає адаптації
існуючих положень для їх використання у фінансовому менеджменті банку. Слід
зазначити, що ця проблематика поки що не набула широкого висвітлення у науковій
літературі. Існуючі роботи присвячені використанню
теорії життєвого циклу для антикризового управління банківською системою [3,
с.91], вирішення завдань антикризового управління на
рівні окремого банку [4, с. 28], формування стратегії його
розвитку [5, с.41–42], оцінювання вартості банківського бізнесу [6, с.157–158],
розробки інноваційної політики банку [7, с.236–237], управління ліквідністю [8,
с.5], проте визначенню переліку та
змісту показників, за значеннями яких можна встановити стадію життєвого циклу
банку, приділено недостатньо уваги.
Виходячи
з цього, метою статті є обгрунтування складу показників для ідентифікації
стадії життєвого циклу банку.
Узагальнення
літературних джерел надало можливість визначити тенденції зміни основних
показників діяльності банку на різних стадіях його життєвого циклу (табл. 1).
Таблиця 1
Особливості зміни основних показників діяльності
банку на окремих стадіях його життєвого циклу
|
Автор |
Зародження |
Зростання |
Розквіт |
Спад |
|
О. Й. Шевцова [4] |
Тр прибутку > 100% Тр капіталу > 100% |
Тр частки ринку > 100% |
Тр прибутку < 100% |
Тр збитку > 100% |
|
О. В. Дзюблюк [5] |
Тр капіталу > 100% Тр прибутку > 100% |
Тр частки ринку > 100% |
Тр прибутку < 100% |
Тр збитку > 100% |
|
Д. Д. Гонтар [9] |
Строк діяльності банку [0; 5) Тр прибутку [0; 100) Тр витрат [100; ∞) Тр доходів [0; 100) Тр активів (0; 100) Тр частки ринку [0; 100) Тр зносу основних засобів (-∞; 100) Тр продуктивності праці [0; 100) |
Строк діяльності банку [5; ∞) Тр прибутку [100; ∞) Тр витрат [100; ∞) Тр доходів [100; ∞) Тр активів [100; ∞) Тр частки ринку [100; ∞) Тр зносу основних засобів [100; ∞) Тр продуктивності праці [100; ∞) |
Строк діяльності банку [5; ∞) Тр прибутку [100; ∞) Тр витрат (-∞;100) Тр доходів [100; ∞) Тр активів (0; 100) Тр частки ринку [0; 100) Тр зносу основних засобів [100; ∞) Тр продуктивності праці [0; 100) |
Строк діяльності банку [5; ∞) Тр прибутку [-∞; 100) Тр витрат [100; ∞) Тр доходів [-∞; 100) Тр активів (-∞;100) Тр частки ринку [-∞; 100) Тр зносу основних засобів [100; ∞) Тр продуктивності праці [-∞; 100) |
|
І.Б. Мозгова [10] |
Строк діяльності
≤ 1 року |
Темп росту долі ринку > 100% |
Темп росту долі ринку ≈100% |
Темп росту простроченої заборгованості в кредитному портфелі > 100% Темп росту капіталу < 100% Темп росту доходів < 100% |
Умовне
позначення: Тр – темп росту
На
основі представленої інформації можна зробити висновок, що серед дослідників
превалює думка щодо доцільності використання темпових показників, зокрема,
темпу росту капіталу, темпу росту доходів та прибутку/збитку, темпу росту частки
ринку та простроченої заборгованості в кредитному портфелі банку.
У
роботі [9] запропоновано найбільш широкий спектр показників,
до яких віднесено строк діяльності банку, темп росту прибутку, темп росту
витрат, темп росту доходів, темп росту активів, темп росту частки ринку, темп
росту зносу основних засобів та темп росту продуктивності праці. Проте, дискусійним
є одночасне використання в якості окремих критеріїв визначення стадії життєвого
циклу банку темпу росту прибутку, темпу росту витрат та темпу росту доходів,
оскільки між даними показниками існує лінійний зв'язок, до того ж усі вони є характеристиками
однієї сторони діяльності банку – його фінансової результативності. По-друге,
велика кількість показників для визначення стадії життєвого циклу банку
ускладнює можливість надання якісної інтерпретації результатів при використанні
запропонованої методики. По-третє, нечітко-множинний
аналіз базується на суб’єктивних оцінках експерта при здійсненні градації
значень окремих показників.
В. В.
Коваленко пропонує визначати стадію життєвого банку циклу в залежності від рівня його фінансової
стійкості, для чого використовує наступні показники: коефіцієнт надійності, коефіцієнт фінансового
важеля, коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів, коефіцієнт захищеності власного капіталу, коефіцієнт
захищеності дохідних активів, коефіцієнт мультиплікатора капіталу, коефіцієнт
концентрації капіталу, співвідношення капіталу до депозитів, коефіцієнт
поточної ліквідності, коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань, рівень
строкових депозитів у зобов’язаннях, коефіцієнт платоспроможності, коефіцієнт
активності залучення ресурсів, рівень використання залучених коштів у кредитні
вкладення та коефіцієнт кредитної активності [3, с.64].
Цікавим
є підхід, який відображає життєвий цикл банківського бізнесу через динаміку зміни кумулятивного грошового потоку [6, с. 157-158]. Згідно з ним, на початку бізнесу відбувається зменшення
кумулятивного грошового потоку у зв’язку із витратами на його створення; потім грошовий
потік поступово зростає, витрати на бізнес покриваються отриманими доходами; згодом
банк займає свою нішу на ринку і демонструє стабільні темпи зростання; останнія стадія характеризується завершенням
прогнозованого життєвого циклу банку.
За
результатами аналізу існуючих підходів для визначення стадії життєвого циклу
банку з урахуванням специфіки його діяльності як кредитно-фінансового посередника
пропонується використовувати наступні показники: темп росту активів банку, його
ринкову частку (частка активів банку у активах банківського сектору),
продуктивність праці персоналу (вимірюється через витрати на утримання
персоналу) та вік банку.
Вибір
даних показників можна пояснити наступним чином. За темпами росту сукупних
активів банку, на відміну від аналогічного показника, що відображує динаміку
зміни власного капіталу та пропонується до використання в [4, 5], можна робити
висновки щодо розширення або скорочення масштабів діяльності банку та зміну
його ділової активності на ринку. Цей фактор обумовив вибір показника для
оцінки ринкової частки банку як питомої ваги активів окремого банку у загальних
активах банківського сектору. За даним показником можна побудувати рейтинг щодо
охоплення окремими банками ринку, визначити лідерів ринку банківських послуг за
обсягами здійснення активних операцій, обґрунтувати ринкову позицію банку та
визначити ступінь агресивності його політики щодо нарощення активів.
Незважаючи
на те, що деякими дослідниками підлягає критиці використання віку організації
як параметра для визначення стадії її життєвого циклу, слід зазначити, що
період функціонування банку впливає на ряд його характеристик, в тому числі й
на імідж та ділову репутацію. Сьогодні у рекламні кампаніях багатьох банків в
якості однієї з переваг акцентується увага на періоді їх функціонування, що використовується
як фактор стабільності та надійності. За таких умов віднесення віку банку до
параметрів, що характеризують його життєвий цикл, є виправданим, оскільки
формування позитивного іміджу банку створює умови для розвитку клієнтської
бази. Проте існують випадки, коли зміна
окремих стадій життєвого циклу банку відбувається або дуже швидкими, або
уповільненими темпами, що не дає можливості використовувати вік банку як
головний критерій, на який слід орієнтуватися при визначенні стадії його
життєвого циклу, але у сукупності з іншими критеріями він забезпечує
обгрунтованість ідентифікації такої стадії.
Врахування
показника продуктивності праці персоналу є вкрай важливим при визначенні стадії
життєвого циклу банку, оскільки підвищення ефективності управління персоналом є
одним із факторів, що обумовлює розвиток банку та дозволяє оцінити результати
кадрових рішень. Даний показник розраховується як співвідношення чистого
прибутку до витрат на персонал банку, визначає окупність витрат на персонал
чистим прибутком банку та ефективність використання людських ресурсів.
Використання показника окупності витрат на персонал банку для визначення рівня
його продуктивності пов’язано з тим, що він є більш універсальним у порівнянні
із показником, що показує чистий прибуток банку на 1 працівника. Останній в
свою чергу значно залежить від чисельності персоналу банку і не дає можливості
адекватно зіставляти отримані результати для банків із невеликою кількістю
працівників (але з високою заробітною платою) та навпаки з великою чисельністю
низько кваліфікованих працівників (з низькою заробітною платою).
В
цілому можна зробити висновок, що, на відміну від існуючих, запропонований склад
показників для визначення стадії життєвого циклу банку відрізняється обмеженою
їх кількістю, що покращує інтерпретацію результатів дослідження, простотою та
наявністю інформації для розрахунку показників, відображенням найважливіших
кількісних та якісних характеристик діяльності банку, що враховують його
специфіку як фінансового посередника, відсутністю дублювання змісту показників.
Література
1.
Adizes I. Corporate Lifecycles: how and why corporations
grow and die and what to do about it / I. Adizes. – Englewood Cliffs. N.J.: Prentice Hall, 1988. – 361 pp.
2.
Greiner L. E. Evolution and Revolution as Organazation
Graw / L. E. Greiner // Harward Bassiness Review – July –
August – 1972. – Р. 37–48.
3.
Коваленко В.В. Стратегічне управління фінансовою
стійкістю банківської системи : методологія і практика : монографія / В.В.
Коваленко. – Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. – 228 с.
9.
Гонтар Д.Д. Визначення стадії життєвого циклу банку за
допомогою нечітко-множинного аналізу показників його діяльності / Д.Д.
Гонтар // Ефективне економіка:
Електронне фахове видання. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2996
10.
Мозговая И. Б. Финансовое оздоровление
коммерческого банка: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.10 «Финансы, денежное
обращение и кредит» / Инесса Борисовна Мозговая. – Саратов, 2003. – 26 с.