Экономические науки/ 2. Внешнеэкономическая деятельность

К.п.н. Бурдяк О.В., магістр Долженко М.О.

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

Підвищення міжнародної конкурентоспроможності підприємств шляхом фандрайзингу

В умовах трансформаційної економіки актуальним є вивчення конкурентоспроможності підприємств, а саме методів її підвищення, як одного з шляхів вдосконалення підприємництва загалом. Зниження тарифних бар’єрів для українських фірм на шляху до європейського ринку показало невідповідність якості товарів та послуг вітчизняних виробників вимогам ЄС. Бізнес-одиниці нашої країни ще не достатньо ознайомлені з поняттями «конкурентоспроможності підприємства» або «конкурентоспроможності продукції» як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Конкурентоспроможність підприємства є однією з найважливіших категорій ринкової економіки, що характеризує можливість і ефективність адаптації підприємства до умов ринкового конкурентного середовища.

Поняття міжнародної конкурентоспроможності є для української економіки достатньо новим, тому загальноприйнятого визначення його немає. Під конкурентоспроможністю підприємства розуміють здатність випускати конкурентоспроможну на конкретному ринку продукцію, її перевагу по відношенню до інших фірм певної галузі всередині країни або за її межами. Відповідно до теорії конкуренції М. Портера, успіх у міжнародній конкуренції визначається не тільки наявністю факторів виробництва, а більшою мірою рівнем продуктивності їхнього використання.

Існує багато шляхів підвищення міжнародної конкурентоспроможності підприємства, що є по суті постійним процесом створення та підтримки конкурентних переваг на основі втілення товарної, цінової, збутової чи маркетингової стратегії. З метою розвитку підприємство змушене іноді шукати зовнішні джерела залучення капіталу в усіх його формах. Підприємці стикаються з проблемами розробки бізнес-плану, витрат часу на аналіз джерел фінансування. Подоланням цих проблем займаються фахівці із фандрайзингу.

Фандрайзинг (fundraising) – процес залучення грошових коштів та інших ресурсів (людських, матеріальних, інформаційних тощо), які організація не може забезпечити самостійно, та які є необхідними для реалізації певного проекту або своєї діяльності в цілому. Традиційно фандрайзинг розглядається у розрізі діяльності некомерційних та громадських організацій, філантропії чи благодійності [1].

Основна ціль фандрайзингу - здійснення соціально важливої діяльності. Загальновідомо, що в епоху постіндустріального суспільства змінюється основна мета підприємництва: від суто меркантильної - отримання прибутку, до соціально-орієнтованої - отримання прибутку та, за можливості, соціального ефекту, можна вважати, що фандрайзинг включає також діяльність з залучення капіталу для комерційних організацій.

Фандрайзингові технології спрямовані на планування, організацію, контроль зовнішніх джерел фінансування та прийнятні як для фізичних так і для юридичних осіб, в тому числі некомерційних організацій. Вони дозволяють чітко сегментувати донорів (спонсорів, меценатів) та реципієнтів, проводити декомпозицію їх фінансових потреб.

Особливого значення фандрайзинг отримав у країнах Європейського Союзу, де існує велика кількість некомерційних організацій, що допомагають малим та середнім підприємцям отримати капітал на модернізацію чи розширення свого бізнесу від фондів ЄС. Саме це явище є елементом фандрайзингу.

Наприклад, у Польщі, яка є членом ЄС з 2004 р., функціонує система напівмуніципальних організацій неприбуткового характеру (Агенції регіонального розвитку), які виконують функції фандрайзерів для малого та середнього бізнесу. До них можна звернутись за допомогою в розробленні бізнес-плану, для пошуку необхідного фонду, подачі та оформлення заявки на фінансування.

В 90-х роках ХХ століття спостерігалась висока активність благочинних організацій, як приватних, так і державних. Діяльність багатьох з них була широко відома, наприклад, Інститут «Відкрите суспільство» (Фонд Сороса), Агенство США з міжнародного розвитку (USAID), грантові програми Єврокомісії. На початок ХХІ століття більшість зарубіжних фондів значно скоротили або згорнули свої програми, але цілий ряд організацій активно працює і по теперішній час, наприклад, CAF (Charities Aid Foundation), Фонд «Нова Євразія».

В Україні фандрайзинг тільки починає нарощувати оберти, все більше компаній звертаються до технології фандрайзингу як до виду грошової допомоги, що допомагає розвитку проектів. Технологічна відсталість українських підприємств у порівнянні з іноземними поглиблюється з кожним днем. Майже повна відсутність джерел фінансування, і, як наслідок, неможливість реалізації багатьох інвестиційних та інноваційних робіт, призвела до того, що за своїм технічним рівнем більшість українських товарів є неконкурентоспроможними.

На сучасному етапі важливим компонентом фінансової інфраструктури України є система фондів та грантів, що відіграють величезну роль у підтримці та прискоренні інноваційних процесів в економіці, які, в свою чергу, сприяють підвищенню її конкурентоспроможності. Особливу роль фондів, як самостійних суб'єктів фінансової інфраструктури, доведено світовим практичним досвідом останніх десятиліть ХХ століття. У всіх найбільш розвинених країнах світу науково-технічні, інноваційні, венчурні та інші фонди діють майже на всіх стадіях інноваційного ланцюга. Як показує міжнародна практика у кожного з фондів своя місія і своє місце в інноваційному циклі. Державна політика в цій сфері повинна бути спрямована на гармонізацію діяльності фондів і, тим самим, на створення додаткових можливостей фінансування наукової та інноваційної діяльності.

Отже, досягнення високого рівня конкурентоспроможності підприємства на міжнародному рівні характеризує не тільки соціально-економічну зрілість компанії, але й максимізацію її прибутків та впливовості в міжнародному бізнесі. Одним з сучасних методів підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства є використання фандрайзингових технологій.

Література:

1. Фандрайзинг як система пошуку джерел фінансування для громадських організацій: український та зарубіжний досвід [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://naub.oa.edu.ua/2014/fandrajzynh-yak-systema-poshuku-dzherel-finansuvannya-dlya-hromadskyh-orhanizatsij-ukrajinskyj-ta-zarubizhnyj-dosvid/

2. Шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства в умовах ЗЕД (на прикладі ТОВ “СЕДНА С”) / Ю.І. Продіус, О.О. Рожок // Економіка: реалії часу. – 2013. – № 1 (6). – С. 112-116.

3. Чернявська О. В., Соколова А. М. Фандрайзинг : навч. посіб. / [Текст] / О. В. Чернявська, А. М. Соколова. – Київ : Центр навчальної літератури, 2013. – 188 с.

4. Похіла І. Ю. Фандрайзингова система фінансування інноваційних процесів / І. Ю. Похіла [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ea.donntu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/4023/1/s8_44_pohila.pdf