Экономические
науки / 2.Внешнеэкономическая деятельность
проф. Стрельчук Є.М., Януш О.С.
Одеська національна академія зв’язку ім.. О.С.
Попова, Україна
РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО
АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ІНТЕГРАЦІЇ У МІЖНАРОДНИЙ РИНОК ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ
Вступ. Наприкінці
двадцятого століття у світі чітко позначилась тенденція переходу від
індустріального суспільства до суспільства інформаційного. Лідерство країни на
міжнародній арені останнім часом починає усе більшою мірою визначатися вже не
тільки наявністю природних ресурсів, рівнем розвитку сільського господарства і
промисловості, а й якісними і кількісними показниками сконцентрованих у її
національній економіці інформаційних потоків.
Інформаційні ресурси країни,
регіону, організації сьогодні є стратегічними і мають не менше значення, ніж
запаси сировини, енергії, копалин та інших ресурсів. Інформація в сучасному
суспільстві являє собою найважливіший фактор економічного зростання. Отже,
сучасний етап розвитку економічних систем, стан яких прийнято називати «новою
економікою», неможливо розглядати без телекомунікаційного сектору, що є
основним знаряддям управління інформаційними потоками сучасного суспільства й
основою економіки в її сучасному розумінні. Об’єктивні процеси розвитку
економічної системи призвели до того, що останнім часом в Україні починає
приділятися все більше уваги сектору телекомунікацій, що на сьогоднішній день є
основою нової економіки на Заході й одним із найперспективніших і швидко
зростаючих сегментів вітчизняної економіки. Принциповими умовами включення
інформаційно-комунікаційного сегмента вітчизняної економіки в міжнародні ринки
є забезпечення високоефективної, стійкої і безпечної, в контексті дотримання
національних інтересів, взаємодії. Тому побудова таких відносин повинна
здійснюватись в основному через забезпечення розвитку інтеграційної взаємодії
як в аспекті зміцнення міжнародних зв’язків вітчизняних інфокомунікаційних
компаній, так і з огляду включення України як цілісної і соціально-економічної
формації в міжнародні ринки телекомунікацій.
Слід також зазначити виняткову
актуальність дослідження питань, пов’язаних з міжнародними інтеграційними
процесами в аспекті телекомунікацій і тісно пов’язаної з цим проблематики
інформаційного наповнення сучасного соціуму. Важливість таких досліджень
обумовлюється низкою специфічних, часом унікальних, у порівнянні з іншими галузями,
властивостей інфокомунікаційної сфери, зокрема первісною глобальністю деяких її
сегментів. Сказане вище свідчить про актуальність удосконалення як методологічного
апарату дослідження проблем інтеграції національних економік у міжнародний
ринок телекомунікацій, так і розробки рекомендацій практичного плану,
спрямованих на забезпечення прискореного інтегрування України в міжнародний
ринок телекомунікацій.
Метою даної роботи є
обґрунтування напрямків і пріоритетів та розробка рекомендацій щодо інтеграції України
у міжнародний ринок телекомунікацій.
Основна частина. Інтеграція країни в міжнародний ринок телекомунікацій
специфічна і має істотну відмінність як від інших окремих типів інтеграції за
різними ознаками (наприклад, інтеграції за ознакою певного фактора виробництва)
так і від загальноекономічної інтеграції. Для міжнародної інтеграції в
телекомунікаційному аспекті характерним є вихід на глобальний рівень, який
ґрунтується на мікрорівні, що є її винятковою властивістю. Однак це є можливим
вже на даному етапі в телекомунікаційному аспекті інтеграції національних
економік.
У самому загальному вигляді вектором
інтеграції України у світовий ринок телекомунікацій є підвищення її
конкурентних переваг. Окремими імперативами процесів інтеграції України у
світовий ринок телекомунікацій є забезпечення активного позиціонування
вітчизняних інвестиційних продуктів на міжнародних ринках капіталу, розширення
торговельного співробітництва України, у тому числі й у контексті
взаємовигідного використання сторонами, що беруть у ній участь, потенціалу
телекомунікаційного ринку.
Виняткову важливість також
представляє активізація технологічного обміну і прискорений розвиток в Україні
ринку інформаційних продуктів. Можливість міжнародної інтеграції у
телекомунікаційному аспекті повинна оцінюватися винятково через призму аналізу
економічних ефектів інтеграції на мікрорівні, дослідження джерел і практичних
виражень заходів державного регулювання
інтеграції країни у світовий телекомунікаційний ринок, зокрема аналіз заходів
протекціонізму і підвищення відкритості національної економіки до інтеграційних
процесів входження України в міжнародний ринок телекомунікацій.
Україна володіє значним науково-технічним
потенціалом для активізації інтеграції в міжнародний ринок телекомунікацій.
Разом з тим, успішне виконання цього завдання ставиться в пряму залежність від
ефективного вирішення комплексу економічних проблем, серед яких висока вартість
послуг операторів вітчизняного ринку телекомунікаційних послуг, низький рівень
платоспроможного попиту з боку суб’єктів економіки України, незначні за
міжнародними стандартами розміри вітчизняних телекомунікаційних компаній.
Очевидні також і проблеми, пов’язані з повною приватизацією ряду операторів
зв’язку, що найчастіше представляють собою повних монополістів на окремих
сегментах вітчизняного ринку, що, у свою чергу, обумовлює штучну їх замкнутість
щодо міжнародного співробітництва.
Ключовим завданням, вирішення якого
повинно стати центральним в активізації процесу інтеграції України в
міжнародний ринок телекомунікацій є розробка стратегії зовнішньоекономічного
співробітництва вітчизняних телекомунікаційних компаній із застереженням щодо
обов’язковості виконання вимог національної безпеки, у частині того, що галузь,
що представлена ними, має кумулятивне значення для соціально-економічного
розвитку України в цілому.
Особливе значення при розробці і
втіленні механізму інтеграції в життя має вибір і контроль за домінуванням
вигідного для економіки України способу входження іноземних компаній на
вітчизняний ринок інфокомунікаційних послуг. На думку автора, найкращим
способом є інвестиції в нові проекти для розвитку ринку телекомунікаційних
послуг в Україні і використання механізмів міжнародних злиттів і поглинань для
експансії вітчизняного капіталу на відповідні іноземні ринки. Разом з тим,
можливості використання інструментів державного регулювання структури типів
входу іноземного капіталу з урахуванням гострої необхідності у форсованому
зростанні обсягів, спектру та якості наданих в Україні телекомунікаційних
послуг визначають обмеженість ресурсу впливу держави винятково за рахунок
використання адміністративних заходів регулювання. У цьому відношенні найкращим
засобом є впровадження ринкових механізмів. Відносно телекомунікаційного ринку
актуальними є не тільки класичні та діючі для всіх галузей механізми у формі,
наприклад, податкових пільг для інвестування в проекти з нуля, але і специфічні
заходи. Серед таких специфічних заходів найбільш важливими, є ті, що засновані
на формуванні і регулюванні основної для розвитку телекомунікаційного ринку
складової - інформаційної системи соціуму; плануванні, організації і
регулюванні над-(поза-) та внутрішньонаціональних інформаційних потоків,
зокрема: структури розподілу інформаційних потоків у галузевому розрізі,
цільової орієнтованості, якісних і кількісних параметрів доступу структур, що
надають телекомунікаційні послуги до їх передачі.
Принципове значення має також
повномасштабне використання інших ресурсів інтеграційної взаємодії вітчизняної
телекомунікаційної інфраструктури, зокрема, інтеграція через кооперацію в
наданні послуг без взаємного проникнення капіталу, експансія послуг вітчизняних
телекомунікаційних компаній на ринки країн, що розвиваються. Особливе місце з
погляду забезпечення вигідного для вітчизняної економіки входження в
міжнародний ринок телекомунікацій належить моделюванню ефективної взаємодії
учасників ринку телекомунікаційних послуг.
В основу інтеграції України у
міжнародний ринок телекомунікацій
повинні бути покладені заходи, що підпорядковані вектору проблем, тенденцій і
прерогатив розвитку національної економіки, а саме [1]:
1. Побудова мультисервісних мереж для швидкого, безпечного і надійного доступу
вітчизняних користувачів до ресурсів глобальної інформаційної мережі.
2. Активізація технологічного обміну
і прискорений розвиток в Україні ринку інформаційних продуктів.
3. Створення конкурентних переваг економічного середовища
в Україні для реалізації відповідних нововведень у мережних технологіях,
сервісі і застосуваннях.
4. Розвиток людських ресурсів, організація й активне
впровадження в реальність на загальнонаціональному рівні комплексної програми
просування нових телекомунікаційних технологій в усі сфери життя соціуму
України.
5. Забезпечення активного
позиціонування вітчизняних інвестиційних продуктів на міжнародних ринках
капіталу, розширення торговельного співробітництва України, у тому числі й у
контексті взаємовигідного використання сторонами, що беруть у ній участь,
потенціалу телекомунікаційного ринку.
6. Вирішення проблем фінансування
галузі зв’язку та використання сильних сторін розвитку галузі дозволить
покращити якість послуг, збільшити вартість активів операторів зв’язку, забезпечить додаткові надходження до бюджету.
Висновки. З проведеного дослідження установлено, що успішна
інтеграція України ставиться в пряму залежність від ефективного
вирішення комплексу економічних, соціальних, політичних проблем країни Основна
умова успішної інтеграції України у світове інформаційне співтовариство – це
побудова необхідної соціально-економічної площини, яка втілює в собі сукупність
сучасних телекомунікаційних та інформаційно-комунікаційних технологій.
Література:
1. Стрельчук Є.М. Діагностика потенціалу для внутрішнього зростання
і міжнародної інтеграції телекомунікаційного ринку України / Є.М. Стрельчук, Т.М. Тардаскіна, І.М. Пасечник // Современные научные достижения ІХ Міжнародній
науково-практичній конференції, 27-05 грудня 2013 р. - м. Прага 2013. – Т.2. – С. 37-40.