Автор: Куленко А.А.

Керівник: Гура О.Л.

Одеський інститут фінансів УДУФМТ

Механізми залучення іноземних інвестицій в Україну

Актуальність теми дослідження полягає у необхідності підвищення інвестиційної діяльності та залучення іноземного досвіду у зв’язку з погіршеним станом економіки України.

Метою роботи є виявлення причин зменшення інвестиційної діяльності України та аналіз способів залучення іноземних інвестицій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різноманітні аспекти іноземного інвестування розглядалися у працях таких відомих зарубіжних учених, таких як Е. Берлоу, О. Вільямсон, Д. Гофман, Дж. Даннінг, Дж. Мур, М. Портер, П. Фішер, С. Хаймер, У. Шарп та ін. Питання залучення іноземних інвестицій в Україну, зокрема, проблемних аспектів цього процесу знайшли відображення у дослідженнях багатьох вітчизняних вчених: О. Барановського, Я. Бережного, І. Бланка, В. Гейця, А. Гриньова, Б. Данилишина, Я. Жаліна, О. Мозгового, С. Мочерного, І. Ніколайко, О. Онопрієнко, В. Петрушевської, О. Федорук та ін.

На сьогоднішній день Україна потребує активізації інвестиційної діяльності, чому сприяє підвищений інтерес з боку багатьох країн світу. За рахунок інвестування відбувається не лише підприємницька діяльність та виробництво, але й можливе оновлення ринкової інфраструктури, здійснюються позитивні перетворення в економіці взагалі, що є бажаним для нашої країни у сучасних умовах. При недостатньому фінансуванні втрачається конкурентоспроможність національної економіки, спад виробництва, збільшення собівартості продукції тощо.

Інвестиції – довгострокові вкладення капіталу у підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку.

За регіональною ознакою інвестиції поділяються на внутрішні та зовнішні інвестиції. Внутрішні інвестиції – вкладення коштів в об’єкти інвестування, які знаходяться у межах країни. Зовнішні або іноземні інвестиції – вкладення капіталу в об’єкти інвестування, які знаходяться за межами країни.

За характером участі в інвестуванні виділяються прямі та непрямі інвестиції.

Під прямими інвестиціями розуміється безпосереднє вкладення коштів інвестором в об'єкти інвестування.

Під непрямими інвестиціями розуміється інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками).

Об’єктами вкладення інвестицій можуть бути: рухоме та нерухоме майно; цінні папери; майнові права,такі як ліцензії, «ноу-хау» тощо; право користуватися землею та іншими природними ресурсами.

На даному етапі розвитку внутрішні інвестиції не є таким ефективним способом підвищення рівня економічного розвитку як залучення зовнішніх капіталовкладень, хоча й вони, на відміну від іноземних, не обтяжені багатьма проблемами та незручностями, пов’язаними з експансією іноземного капіталу. Причинами зниження інвестиційної діяльності України є: недосконала законодавча база; несприятливий інвестиційний клімат; недостатня підготовка та оцінка інвестиційних проектів, а звідси й їхня недієвість; низький рівень розвитку інвестиційного ринку; нестабільність економічної та політичної ситуації у країні; високий рівень корумпованості економіки та високий рівень підприємницької діяльності.

Прямі іноземні інвестиції займаюсь особливе місце на міжнародному інвестиційному ринку, адже вони є реальними, вкладаються у підприємства, землю, інші капітальні товари та забезпечують управлінський контроль над об’єктом інвестування завдяки володінню іноземного інвестора контрольним пакетом акцій.

Станом на 2014 рік кількість прямих іноземних інвестицій значно знижується (рисунок 1).

Рисунок 1. Прямі іноземні інвестиції [4]

З рисунку 1 видно, що інвестиційне середовище України знаходиться у не найсприятливішому стані, а для його покращення необхідно вжити певних заходів, аби зросла кількість іноземних вкладень.

У світовій практиці сформувалося декілька способів залучення іноземних інвестицій, які можна застосувати до ситуації на українському інвестиційному ринку.

Одним із найбільш поширених механізмів є створення спільних підприємств, які утворюються за рахунок вкладів двох або більше підприємств, цим самим проявляються процеси кооперації, об’єднання зусиль, обмін знаннями та досвідом. Новостворена організація діє незалежно від корпорації-власника, хоча й в його інтересах. Імпортозаміщення є однією з основних цілей спільних підприємств. Організація використовує сировину та матеріали своєї країни, проте обладнання та комплектуючі належать західним інвесторам. Реалізація товару відбувається на внутрішньому ринку діючої організації.

Ефективним способом залучення іноземних інвестицій є створення акціонерних товариств, які мають ряд переваг:

•   залучення додаткових засобів з меншим ризиком через випуск акцій;

•   на діяльність підприємства не впливає кількість засновників;

• відбувається організаційний розподіл між органами акціонерних товариств, що підвищує професіоналізацію прийняття рішень.

Для залучення прямих іноземних інвестицій використовують механізм створення підприємств - філій транснаціональних компаній. Інвестиції, розміщені у межах території іноземної держави, дозволяють національній фірмі обійти тарифні і нетарифні бар'єри. Таким чином, для материнської країни відкривається доступ до нових ємких ринків, які колись були для неї недоступними.

Усі вищеперераховані механізми придатні для застосування на території України, проте потрібно враховувати пріоритетність застосування тих механізмів, що найбільшою мірою сприятимуть розвитку галузей та регіонів, які потребують значних надходжень і визначають розвиток економіки загалом.

Вдала інвестиційна політика може принести значні результати, адже в Україні достатньо природних ресурсів, висококваліфікованої робочої сили, досить низький рівень заробітної плати, які при правильному використанні можуть стати головним інструментом у виведенні країни з кризи.

Список використаної літератури:

1. О.Л.Гура. Щодо інвестиційної привабливості економіки України/ Вісник Хмельницького національного університету/Економічні науки. – Хмельницький: ХНУ, 2010. - №4. Том 4(165) – с.280-285 – (фахове видання)

2. Проблеми сталого розвитку національних економік: Збірник наукових праць з актуальних проблем економічних наук / Наукова організація «Перспектива». –Д.: Видавничий дім «Гельветика», 2010. – С.464.

3. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.